Тема 2.2. Духовні пошуки українського суспільства в ХІХ ст.
Національно-культурне відродження в Україні: ґенеза та періодизація. Дворянський (1780-1840 рр.) та народницький (1840-1880 рр.) періоди Відродження.
Зростання інтересу до національної історії. Історична свідомість української еліти. Виділення етнографії, фольклористики та мовознавства із загального масиву історичних знань. Ідея „народності” як чинник українського національного Відродження.
Просвітительські ідеї в культурі України. “Історія русів”. Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ. Розвиток науки та філософської думки. Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Творчість І. Котляревського, Т. Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Внесок М. Лисенка в розвиток української музики. Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Харківська школа портрету. Академія мистецтв у Харкові.
Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо.
Характерні риси розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. Становлення та піднесення реалізму в українській літературі, її селянсько-етнографічна орієнтованість. Гостросоціальна проза М. Вовчка, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, І. Карпенка-Карого. Оновлення української літератури в контексті загальноєвропейського художнього поступу. Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко.
Образотворче мистецтво. Поширення принципу реалізму та народності. Пересувні художні виставки. Побутовий жанр, пейзаж, портретний живопис. Масштабність архітектурних забудов, застосування нових технологій і матеріалів, еклектика.
Створення першої національної опери. Українська музична фольклористика. Українська вокальна музика. Видатні митці епохи.
Започаткування професійного театру. Побутові провінційні театри України. Театральне життя в західноукраїнських землях.