ВПЛИВ ЕКЗАМЕНІВ НА ЗДОРОВ’Я УЧНІВ

Велике психічне напруження виникає у школярів під час підготовки та складання екзаменів (так званий екзаменаційний стрес). Для більшості школярів екзамени − це своєрідна ситуація, що визначає статус школяра у школі та його подальшу долю. Інтенсивна розумова діяльність, обмеження рухової активності, порушення режиму відпочинку та сну, емоційні переживання призводять до перенапруження нервової системи.

Серед вірогідних причин посилення емоційного напруження при складанні екзаменів можна виділити такі: необхідність підготовки та відповіді за певний ліміт часу, випадковий вибір білета, що вносить елемент непередбачуваності. На цій підставі, зважуючи на позиції охорони здоров'я учнів, екзамени є небажані. Це диктується ще й тим, що суть психофізіологічної стресової реакції полягає в підготовчій активізації, яка створює готовність до фізичного напруження, а сама фізична діяльність виключена обставинами іспиту. Відповідно, збудження механізмів активації фізичної діяльності є неадекватною до ситуації. Водночас при негативному ставленні до екзаменів слід відзначити виражений тренувальний ефект − це єдиний психогігієнічний аргумент на корить шкільної екзаменаційної системи.

Для того, щоб учні успішно, без шкоди для здоров'я подолали період підготовки і складання іспитів повинна бути співпраця школи, учнів та батьків. Що стосується школи, то з метою забезпечення своєчасних психопрофілактичних заходів необхідно визначити найбільш уразливих до екзаменаційного стресу дітей. Досить сильний стресовий вплив мають екзамени на учнів з нервово-психічними відхиленнями. Наявність різноманітних неврологічних порушень зумовлюють атипові реакції школярів на екзаменаційний стрес і сприяють загостренню хронічного порушення нервової системи. Слід відзначити, що виникнення стресових реакцій на психосоціальні стимули екзаменаційної ситуації залежать від особистісних особливостей, соціального статусу, соціально-рольової поведінки учня. Найбільша вірогідність виникнення нервово-психічних розладів і загострення соматичних захворювань під час екзаменів спостерігається у школярів II і IIІ груп здоров'я. Таких учнів бажано звільняти від іспитів.

З точки зору охорони психічного здоров'я учнів важливе значення має правильне складання розкладу іспитів з урахуванням динаміки працездатності та обмеження складності предмета, з якого проводиться іспит. Бажано розпочинати екзамен із «середнього» за складністю предмета, «складні» ставити всередину, а закінчувати більш «простими»; для об'ємних і складних предметів давати більше часу на підготовку.

При організації традиційних шкільних екзаменів потрібно дотримуватися таких психогігієнічних рекомендацій:

- під час усного екзамену − опитування починати з простих і чітких запитань, які допомагають школяреві поступово входити в екзаменаційний процес;

- екзаменатор повинен ставити запитання після того, як учень закінчив свою відповідь;

- під час екзамену вчитель повинен вислуховувати школяра, не відриваючи його;

- після закінчення відповіді потрібно своєчасно повідомляти екзаменаційну оцінку;

- для пониження тривожності потрібно вселяти віру в себе, у свої знання і здатності.

При проведенні усного екзамену бажано розділити клас на групи і для кожної з них відвести певний час.

Школа повинна передбачити не лише організацію консультацій, але й організацію приміщень для підготовки до іспитів, бо не всі учні вдома мають оптимальні умови для спокійної роботи. Приміщення, де проводиться іспит, повинно повністю відповідати усім гігієнічним вимогам (повітряно-тепловий і світловий режим, меблі, наочні посібники тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАГАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРИНЦИП: БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ	\|	ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. ЧАСТИНИ СКЕЛЕТУ І ЇХ РОЗВИТОК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.