Договір комерційної концесії

Договір концесії

Правове регулювання договоруконцесії. Вперше інститут концесій на законодавчому рівні було закріплено в ст. 22 Закону України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування», відповідно до якої за допомогою концесій, зокрема, передбачалося надавати іноземним інвесторам права на розробку та освоєння відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів. У 1999 р. було прийнято спеціальну нормативну базу, присвячену правовому регулюванню відносин концесії: 16 липня – Закон України «Про концесії» та 14 грудня – Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», які суттєво збільшили сферу застосування цього інституту. На загальному рівні відносини концесії отримали законодавче закріплення і у гл. 40 ГК України та у Законі України від 01.07.2010 р. «Про державно-приватне партнерство».

Поняття договору концесії. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про концесії» концесією вважається надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Правове регулювання договорукомерційноїконцесії. В Україні правове регулювання відносин щодо комерційної концесії забезпечує:

ГК України: глава 36 «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)».

ЦК України, глава 76 якого («Комерційна концесія» – статті 1115-1129) містить положення, які аналогічні (з деякими відмінностями) до відповідних положень ГК України.

Поняття договору комерційноїконцесії. Поняття договору комерційної концесії випливає з самого поняття комерційної концесії. Отже, комерційна концесія – це підприємницька діяльність, що здійснюється на підставі договору комерційної концесії іполягає у наданні однією стороною концесійних відносин (правоволодільцем) другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку права використання на платній основі комплексу належних правоволодільцеві виключних прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Комерційна концесія (зарубіжні аналоги – франчайзинг, франшиза) – оптимальний засіб забезпечення розширення бізнесу комерційних організацій (зазвичай крупних) без тягаря створення філій і дочірніх підприємств у певній місцевості й навіть на території іншої держави. За допомогою системи договорів комерційної концесії комерційна організація – правоволоділець має змогу збільшити виробництво певних товарів (надання певних послуг) з підтриманням відповідних (зазвичай високих) стандартів їхньої якості, залучивши до цього інших суб’єктів підприємництва та контролюючи їхню діяльність. У такий спосіб швидко створюється розгалужена мережа бізнесу комерційної організації-правоволодільця. Комерційну концесію здійснюють зазвичай на підставі договору комерційної концесії.

5.4.3. Договори на виконання робіт (підрядні договори)

Правове регулювання договору підряду становлять такі нормативно-правові акти.

1. Кодекси:

ГК України– глава 33 «Капітальне будівництво» (ст. 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 – договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) і ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

ЦК України–глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт».

2. Закони України:

- від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який передбачає основні права та обов’язки учасників інвестиційної діяльності в будівництві;

- від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування», що визначає основні засади організації та здійснення містобудівної діяльності;

- від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначаєосновні засади проведення науково-технічної експертизи, враховуючи експертизу інвестиційних та інноваційних програм і проектів) тощо.

Поняття договору підряду.Підрядні договори – один з видів господарських договорів. Відповідно до такого договору одна сторона (Підрядник) зобов’язується виконати у встановлений строк обумовлені договором роботи, а інша сторона (Замовник) зобов’язується передати Підряднику необхідну для виконання робіт документацію, прийняти та оплатити виконані роботи (об’єкт).

У сфері господарювання широко застосовуються договори підряду на будівництво, договори підряду на виконання проектно-пошукових робіт, договори на виконання і передачу науково-технічної продукції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір оренди державного та комунального майна	\|	Договір транспортного експедирування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.