• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні вимоги правил експлуатації електрозахисних засобів

Основні питання, що підлягають вивченню:

1. Класифікація електрозахисних засобів.

2. Призначення та правила використання основних засобів захисту для роботи в електроустановках з напругою до 1000 В.

3. Призначення та правила використання основних засобів захисту для роботи в електроустановках з напругою понад 1000 В.

4. Призначення та правила використання додаткових засобів захисту для роботи в електроустановках з напругою до 1000 В.

5. Призначення та правила використання додаткових засобів захисту для роботи в електроустановках з напругою понад 1000 В.

6. Порядок використання засобів захисту.

7. Норми комплектування засобами захисту.

8. Терміни та норми випробувань засобів захисту.

9. Колективні та індивідуальні засоби захисту.

10. Захист від впливу електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань.

11. Використання плакатів та знаків безпеки.

Основні пояснення до теми, що вивчається.

Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках – це такі діелектричні захисні засоби, ізоляція яких тривало витримує робочу напругу електроустановки (табл. 6.1). З їхньою допомогою дозволяється обслуговуючому персоналу торкатися струмоведучих частин, що перебувають під напругою (випробовуються напругою, що залежить по величині від робочої напруги електроустановки).

Таблиця 6.1 — Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках – це такі діелектричні захисні засоби, які самі по собі не можуть при даній напрузі електроустановки забезпечити безпеку персоналу від враження струмом і є лише додатковим засобом захисту до основного (табл. 6.2). Додаткові електрозахисні засобиможуть використовуватись без основних лише з метою захисту від напруги кроку та напруги дотику.

Додаткові електрозахисні засоби випробовуються напругою, що не залежить по величині від робочої напруги електроустановки.

При використанні основних ізолюючих електрозахисних засобів достатньо застосовувати один додатковий засіб.

При необхідності захисту працівника від напруги кроку дозволяється використовувати діелектричне взуття без застосування основних засобів захисту.

Таблиця 6.2 — Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

Індивідуальні засоби захисту:

u захисні каски (для захисту голови);

u захисні окуляри (для захисту очей);

u захисні щитки (для захисту обличчя);

u протигази та респіратори (для захисту органів дихання);

u рукавиці (для захисту рук);

u запобіжні пояси та страхувальні канати.

Засоби захисту від дії електричних полів напруженістю, що перевищує припустиму для перебування працівників в електричному полі без засобів захисту:

l індивідуальні комплекти з екрануванням;

l зйомні та переносні пристрої з екрануванням;

l плакати безпеки.

Ізолюючі оперативні штанги – призначені для різних операцій у розподільчому (електричному) устаткуванні (РУ) (включення та відключення ножів однополюсних роз'єднувачів, визначення місць ослаблення кріплення збірних шин на опорних ізоляторах, перевірка ступеня нагріву струмоведучих частин та інших операцій).

Ізолюючі вимірювальні штанги – призначені для контролю за справністю окремих ізоляторів у гірляндах на ПЛ визначенням по іскровому розряду наявності напруги на ізоляторі, контролю за контактними з'єднаннями проводів виміром величин перехідних опорів. Штанги складаються з 3 частин: робочої (захват, пальці, щітка, струбцина тощо), діелектричної та рукоятки.

Ізолюючі кліщі – в електроустановках з напругою до 10 кВ застосовуються для заміни запобіжників, в електроустановках з напругою до 35 кВ – для зняття огороджень, накладок. В електроустановках напругою понад 35 кВ зазначені роботи необхідно проводити зі зніманням напруги. Застосовуються тільки в закритих електроустановках відповідно до величини робочої напруги. Їх використання можливе лише одночасно з діелектричними рукавичками, а для зміни запобіжників — також із захисними окулярами.

Струмовимірювальні кліщі – призначені для короткочасного виміру величини струму без розривання електричного кола (трансформатори струму з розбірним магнітопроводом і вторинною обмоткою, вимірювальним приладом). Застосовується в електроустановках до 10 кВ.

Покажчики напруги – призначені для визначення наявності (відсутності) напруги на електроустановках.

Для електроустановок із напругою до 1000 В використовуються двополюсні покажчики з додатковим опором (при цьому струм на землю протікає через цей прилад та людину).

Для електроустановок з напругою понад 1000 В використовуються покажчики, що мають невелику неонову лампочку, що починає світитися при протіканні через розріджений газ навіть слабкого електричного струму. За наявності на провіднику електроустановки напруги неонова лампочка світиться при наближенні до нього на відстань 1 см. При цьому через тіло людини протікає струм 1 мкА.

В електроустановках з напругою понад 10 кВ покажчик напруги складається із трьох частин: робочої, ізолюючої та рукоятки. Торкання струмоведучих частин допускається тільки при перевірці відсутності напруги.

Покажчики напруги для фазування – призначені для визначення збігу або зустрічного включення фаз в електроустановках із номінальною напругою 3 – 110 кВ. Містять у ланцюзі неонової лампи опір 6-7 МОм. При збігу фаз світіння не відбудеться.

Дистанційні сигналізатори наявності напруги – застосовуються в електроустановках з номінальною напругою 6; 10; 20; 35 кВ для попередження працівників про наближення до струмоведучих частин, що перебувають під напругою. Вони кріпляться на касці або у кишені працівника. Спрацьовують на відстані не далі 1 м від струмоведучих частин. Візуальна сигналізація може доповнюватися звуковою. Джерела живлення – автономні або від енергії електричного поля електроустановки, що перебуває під напругою.

Монтерський інструмент з ізольованими рукоятками – викрутки, однобічні гайкові, ріжкові та розвідні ключі, ножі, плоскогубці, пасатижі, гострозубці.

Діелектричні рукавички – засіб захисту, який застосовується для запобігання дотику руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою. Виготовляються клеєними та литими (безшовними). На кожній рукавичці повинен бути заводський штамп із зазначенням номера та товщини рукавички, а також експлуатаційний штамп із зазначенням номера, дати наступного випробування та найменування лабораторії, яка проводила випробування. Перед застосуванням діелектричні рукавички перевіряють на відсутність проколів. Діелектричні рукавички одягають, за необхідності, поверх вовняних. Поверх діелектричних, за необхідності, можуть надягатись брезентові.

Діелектричні боти– засіб захисту для роботи в РУ при виконанні операцій з роз'єднувачами, вимикачами, при перевірці відсутності напруги та накладенні тимчасових переносних заземлень. Вони повинні мати написи: на підошві — завод-виробник і дата випуску; на устілці — розмір, сорт, клеймо відділу технічного контролю заводу-виробника (ВТК), а також експлуатаційний штамп із зазначенням номера, дати наступного випробування.

Діелектричні килимки– засіб захисту, який застосовується в закритих розподільчих устаткуваннях (ЗРУ), у сухих приміщеннях, розміщуються в коридорах ЗРУ та перед електроустановками. Їх розмір – не менш, ніж 50 см на 50 см. Вони мають рифлену поверхню.

Ізолюючі підставки– засіб захисту, який застосовується в сирих приміщеннях ЗРУ замість килимків.

Щити – засіб захисту, який призначений для тимчасового огородження струмоведучих частин і запобігання випадкового наближення та дотику в електроустановках до струмоведучих частин, що перебувають під напругою та розташовані поблизу місця виконання робіт.

Ізолюючі накладки–засіб захисту, який застосовується в електроустановках для запобігання випадкового дотику до струмоведучих частин, що перебувають під напругою, у випадку неможливості огородження робочого місця щитами в електроустановках з номінальною напругою до 20 кВ включно, для запобігання помилкового включення рубильників — в електроустановках з номінальною напругою до 1000 кВ. Їх конструкція повинна дозволяти повне закриття струмоведучої частини.

Ізолюючі ковпаки–засіб захисту, який застосовується в електроустановках з номінальною напругою до 10 кВ, конструкція яких за умовами електробезпеки не дозволяє накладення переносних захисних заземлень при виконанні ремонтів, випробувань, визначенні місць пошкодження (на жилах відключених кабелів, на відключених ножах роз'єднувачів).

Переносні заземлення – засіб захисту, який застосовується в електроустановках при виконанні робіт на відключених струмоведучих частинах для захисту працівників від помилково поданої напруги. Вони складаються зі штанги, провідників для заземлення та закорочування між собою струмоведучих частин всіх фаз електроустановки, затискачів – для закріплення заземлюючих провідників на струмоведучих частинах, наконечників (струбцини) – для приєднання до заземлювальних провідників або до конструкцій. Усі переносні заземлення повинні бути пронумеровані та мати напис щодо перетину заземлювального проводу. Про кожне накладення або зняття переносних заземлень черговий оперативний персонал робить запис в оперативному журналі з зазначенням номера заземлення та місця установки.

Захисні окуляри – засіб для захисту очей від влучення пилу, дрібних часток, від шкідливих або яскравих променів, від опіків при дузі.

Запобіжний пояс – засіб захисту від падіння при виконанні робіт на висоті на опорах ПЛ та інших електроустановках. Складаються з пояса, стопи, карабіна-застібки, страховочного канату.

Захисні каски– засіб для захисту голови працівника від механічних ушкоджень, агресивних рідин і ураженнь електричним струмом при випадковому дотику до струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

Монтерські кігті – засіб для підйому та спуску по гладких дерев'яних опорах. Складаються із серповидної скоби з шипами, яка за допомогою механізму кріплення кріпиться до підніжки та стопорного кільця.

Лази — засіб для підйому та спуску по залізобетонних опорах. Складаються з двох скоб, прикріплених до стремені. На більшу скобу одягнений гумовий шланг.

Протигази, респіратори– засоби для захисту органів дихання працівників від отруєння або задушення газами, що утворюються під час плавлення металу або горіння електроізоляційних матеріалів при аварійних режимах.

Захисні щитки для електрозварювачів– засіб для індивідуального захисту очей і обличчя працівників при виконанні ними вогневих робіт від ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, засліплюючої яскравості дуги та іскор, а також бризків розплавленого металу.

Спеціальні рукавиці– засіб для індивідуального захисту рук від механічних ушкоджень, підвищених і знижених температур, іскор, бризків розплавленого металу та кабельної маси, масел, нафтопродуктів, води, кислот, лугів, електроліту.

Плакати та знаки безпеки бувають – заборонні, попереджувальні, настановчі, вказівні.

Заборонні – для заборони дій з комутаційними апаратами, помилкове включення яких може призвести до подання напруги на місце виконання робіт; для заборони пересування без засобів захисту в ОРУ-330 кВ і вище з напруженістю електричного поля більше 5 кВ/м.

Попереджувальні – для попередження про небезпеку наближення до струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

Настановчі – для дозволу певних дій (за умови виконання конкретних вимог безпеки праці).

Вказівні – для зазначення місця розміщення різних об'єктів і пристроїв, для вказівки щодо недопущення подання напруги на заземлені ділянки.

Плакати можуть бути постійні (жерсть, пластмаса) і переносні (картон, фанера, пластмаса). Плакати на бетонні та металеві поверхні опор наносяться фарбою.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. I. Правильно визначена мета.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
8. II. Основні засоби
9. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
10. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
11. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
12. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Переглядів: 15902