• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила зберігання хімічних реактивів

Питанню зберігання хімічних реактивів у школах треба приділити велику увагу. Порушення правил зберігання хімічних речовин може стати причиною гострих отруєнь, пожеж та інших нещасних випадків. Наводимо основні з цих правил.

Загальні правила.Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської). Основні (запасні) кількості цих речовин зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведеному для нього місці. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді - у товстостінних скляних банках також з притертими пробками. Окремі хімічні реактиви потребують спеціальних умов зберігання, про що буде сказано далі. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис: «Вогненебезпечно». Зберігати хімічні речовини без етикеток чи з нерозбірливими написами нє дозволяється. Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.

Зберігання вогне- івибухонебезпечних речовин.

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінетах хімії, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

• речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: калій азотнокислий, кальцій азотнокислий, натрій азотнокислий, барій азотнокислий, бертолетова сіль та інші нітрати;

• самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, карбід кальцію, кальцій фосфорнокислий, натрій фосфорнокислий, пероксид натрію, перо-ксид барію, алюмінієвий пил, алюмінієва пудра, цинковий пил;

• легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я.

До них належать:

• рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, скипидар, толуол, ксилол, гас, спирти (етиловий, метиловий, бутиловий та ін.), діетиловий (сірчаний) ефір тощо;

• тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та ін.;

• речовини, що спричиняють спалахування: бром, азотна й сірчана кислоти, хромовий ангідрид, калій марганцевокислий та ін.;

• горючі речовини: сірка, вугілля та ін.

Кожна з зазначених груп хімічних речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.

У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проводів і нагрівальних приладів.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, необхідно дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від
інших речовин у холодному й темному місці, бо при зберіганні
сірчаного ефіру на світлі утворюється вибухова речовина -
пероксид етилу;

б) металеві калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних
скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються

корковою пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;

в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках із
залізними кришками, які щільно закриваються, або в товсто
стінних скляних банках з притертими пробками (застосову
вати коркові пробки не дозволяється).

Пероксид натрію - окисник. У суміші з горючими речовинами вибухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу й світла;

г) сірковуглець через підвищену леткість і вогненебезпечність
треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не
взаємодіє і в ній не розчиняється;

д) бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію,
пероксид водню, хлорну кислоту (концентровану) та інші окис
ники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям,
сіркою, крохмалем тощо;

є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з

бромом і йодом; є) при зберіганні марганцевокислого калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температурі спалахує внаслідок взаємодії з порошком марганцевокислого калію; від змочування порошку марганцевокислого калію концентрованою сірчаною кислотою утворюється продукт (Мп 0₇), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.

Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, тоді її поміщають у герметичний металевий футляр.

Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекислотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Правила користування витяжною шафою.Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати

їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або при іншій потребі на висоту, зручну для роботи,' але не більшу як половина віконного отвору. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. Унаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалось невелике розрідження.

Правила роботи зі скляним хімічним посудомта іншими виробамизі скла.

Під час роботи зі скляним хімічним посудом, приладами, скляними трубками та іншими виробами зі скла внаслідок неправильного поводження з ними трапляються нещасні випадки:

а) опіки рук при необережному поводженні зі скляними трубка
ми, склянками, колбами та іншим хімічним посудом, нагрітим
до високої температури;

б) поранення рук і обличчя внаслідок розривання посудин або
приладів при порушенні правил використання виробів зі
скла, що не відповідають за своєю якістю умовам прове
дення, реакції.

Під час роботи зі скляними апаратами, приладами, посудом та іншими виробами зі скла необхідно виконувати вимоги техніки безпеки. Під час роботи на установці із скла в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, розривання посудин тощо, обов'язково треба обгородити всю установку захисним екраном з оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом. Усі види механічної й термічної обробки скла треба виконувати з використанням захисних окулярів. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, доки вона не охолоне. Переносячи посудини з гарячою рідиною, потрібно брати їх руками, захищеними рушником; велику посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою -за шийку. Для змішування або розбавляння речовин, з яких виділяється тепло, треба користуватися фарфоровим або термостійким тонкостінним хімічним посудом. Великі хімічні склянки треба піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) склянки спиралися на вказівні й великі пальці. Щоб відкрити пробку в посудині, яку «заїло», треба спочатку постукати по краях

пробки знизу вгору дерев'яним молоточком або брусочком. Постукувати треба з усіх боків, обережно, щоб не розбити посудини або не відколоти частини пробки, яка виступає. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілася пробка; нагрівати молена рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини,, або над полум'ям спиртового пальника, безперервно обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна підігрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.

Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба екранувати дротяним екраном (сіткою); під час роботи обов'язково користуватися захисними окулярами. У вакуумних установках і приладах застосовувати плоскодонний посуд (пере-гонну колбу, приймач) не дозволяється. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину треба обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовуються під час проведення фільтрування під розрідженням.

При складанні скляних приладів з'єднанням окремих їх частин за допомогою гумових трубок, а також при інших роботах зі склом необхідно захищати' руки рушником. Щоб полегшити складання приладів, кінці скляних трубок змочують водою, вазеліном або гліцерином. Щоб не порізати рук, кінці скляних трубок і паличок, що застосовуються для розмішування розчинів та інших цілей, повинні бути оплавлені. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивання) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.

Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати у приладах і посуді з високоякісного, термічно стійкого скла.

Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, потрібно тримати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані в напрямі від себе і сусідів по роботі.

Треба бути обережним під час різання трубок або паличок. Усі операції зі склом виконують без натискання і великих зусиль. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, треба зробити на ній надріз напилком або якимось інструментом, що

177

ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Забороняється користуватися скляним посудом або приладами, що мають хоча б невеликі тріщини.

2.6. ОХОРОНА ПРАЦІВ КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ)

БІОЛОГІЇ

Службові особи, відповідальні за безпечну роботу в кабінетах (лабораторіях) біології, на шкільних навчально-дослідних ділянках, під час екскурсій, керуються Положенням про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України.

Директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи, завідувач кабінету (лабораторії) біології, учителі біології, керівники біологічних гуртків, керівники робіт на шкільній навчально-дослідній ділянці зобов'язані створити безпечні умови праці в кабінеті (лабораторії) біології, на шкільній навчально-дослідній ділянці, а також на об'єктах, де проводяться екскурсії, і несуть особисту відповідальність за порушення техніки безпеки і виробничої санітарії.

Завідувач кабінету (лабораторії) біології та вчителі біології:

а) відповідають за безпечний стан робочих місць, приладів, облад
нання, інструментів, зберігання хімреактивів тощо;

б) ведуть паспорт на кабінет біології та наявне в ньому облад
нання, прилади;

в) систематично інструктують учнів з питань техніки безпеки.

Завідувач кабінету (лабораторії) біології, вчителі цього предмета і керівники гуртків один раз на п'ять років проходять курсову підготовку з атестацією з питань охорони праці.

Інструкції з техніки безпеки для учнів під час лабораторних занять, практичних робіт на навчально-дослідній ділянці та екскурсій на природу, що розроблені завідувачем кабінету (лабораторії) і завідувачем навчально-дослідної ділянки з урахуванням місцевих умов, погоджені з місцевим комітетом профспілки і затверджені директором школи, повинні бути вивішені в кабінеті (лабораторії) біології на видному місці.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
3. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
4. Аналіз вибраного способу зберігання сировини
5. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
6. Безпека праці в хімічних лабораторіях
7. Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
8. Будова атомів хімічних елементів.
9. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
10. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
11. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
12. Види графіків та правила їх побудови.

Переглядів: 7919