• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги безпеки до різних видів інструментів 2 страница

напрямку під час випробувань. Автоматичні безконвеєрні мийні установки повинні бути оснащені на в'їзді світловою сигналіза­цією і кінцевими вимикачами. В установках для миття деталей, вузлів та агрегатів повинен бути блокуючий пристрій, який від­ключає привід при відкритому завантажувальному люці.

Конструктивне виконання запобіжних клітей (пристроїв) для накачування шин повинне забезпечувати безпеку працюючих від вильоту замкового кільця та розриву покришки при накачуван­ні шини.

На мастильних нагнітачах з електроприводом повинен бути пристрій, який вимикає привід при перевищенні встановленого значення тиску більш як на 10%.

У конструкції пересувного устаткування, яке призначене для монтажу, демонтажу і транспортування, конструкція підставок (козелків) повинна забезпечувати надійність і стійкість при їх застосуванні, а також запобігати сковзанню транспортних засо­бів, що встановлені на них. На кожній підставці (козелку) пови­нно бути зазначене гранично допустиме навантаження.

Конструкція колодок упорних автомобільних (рис. 4.21) по­винна відповідати таким вимогам:

• витримувати максимальне навантаження, що дорівнює по­ловині навантаження на вісь автомобіля (повної маси) відповідного типу;

• забезпечувати щільне уста­новлення під колеса;

• виключати ковзання після встановлення в разі почат­ку руху автомобіля.

Гнучкі та жорсткі зчіпки по­винні виготовлятися відповідно до вимог ДСТУ 1895-92 і забезпечу­вати надійне кріплення буксиро­ваного та буксируючого автомобі­лів у процесі буксирування, симе­тричний розподіл передавання тя­гового зусилля (для жорстких зчі­пок), простоту та зручність закрі-

плення на буксируючому і буксированому автомобілях. Помости, площадки для виконання робіт з обслуговування та ремонту автомобілів, які розташовані на висоті 1 м і більше над рівнем підлоги, повинні бути стійкі, мати драбину і поручні висотою 1 м з одним середнім проміжним горизонтальним елементом і су­цільну бокову обшивку від підлоги на висоту не менше 0,15 м. Відстань між стояками поручнів не повинна перевищувати 2 м. При довжині помостів, площадок більш ніж З м під ними пови­нні встановлюватися проміжні опори. Ширина помосту має бути не менше 0,6 м.

Дошки настилу повинні бути укладені без зазорів та надійно закріплені. Кінці дощок повинні знаходитися на опорах. Тов­щина дощок має бути не менше 40 мм. Якщо настил виготовле­но із металу, він повинен бути рифленим.

Переносні драбини-стрем'янки, виготовлені з дерева, повинні мати врізні в тятиву східці шириною не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними болтами. Забороняється застосовувати драбини з набивними східцями. Відстань між схі­дцями драбини (у т.ч. і помостів) не повинна бути більше 250 мм і менше 150мм. Драбини-стрем'янки повинні бути такої довжи­ни, щоб робітник міг працювати зі східців, які знаходяться нижче верхнього кінця драбини не менш як на 1 м. Нижні кінці драби­ни повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню. Задні ніжки драбин-стрем'янок повинні бути скріплені стяжка­ми (р_Ис. 4.22).

Рис. 4.22. Драбини-стрем'янки: а - дерев'яні: б - металеві; в - гумові башмаки; г - металеві наконечники

Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не по­винні мати:

• на робочих поверхнях - пошкоджень (вибоїн, відколів);

• на бокових гранях у місцях затискання їх рукою - зади­рок та гострих ребер; %

• на дерев'яних поверхнях ручок - сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

• наклепів та перегартованих робочих поверхонь. '

Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дере­в'яні ручки і щільно заклинені м'якими, сталевими зайоржени-ми клинами.

Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твер­дих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим ку-, том відносно до осі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або' товстошарових порід дерева забороняється. Ручка повинна бути

280

прямою, овального перерізу з незначним потовщенням до віль­ного кінця. Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм залежно від ваги.

Всі інструменти, що Мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, стамески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягне­на частина зубила - 60-70 мм. Різальна частина зубила пови­нна мати пряму або злегка випуклу лінію.

Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьова-ну насічку.

Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими в рухомих частинах.

Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

Зенкера, свердла та інший вставний інструмент має бути пра­вильно заточений і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовки цього інструменту не повинні мати нерівно­стей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, мають бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних маши­нах (інструментах) повинен бути:

• розташований так, щоб виключити можливість випадко­вого вмикання;

• улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

Приєднання шлангів до пневматичного інструмента, вхідного Штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомо­гою штуцерів або ніпелів зі справною різьбою (кільцевими вито­чками) та стяжних хомутиків.

Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодич­ній перевірці не менше одного разу на 6 місяців згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91. У конструкції ручного механізованого інструмен­ту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішуван­ня та перенесення.

281

Безпека електроустановок

Електроустановки повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустано­вок споживачів, Правил техніки безпеки при експлуатації елект­роустановок споживачів та іншим чинним нормативним актам. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпе­чних відносно ураження людей електрострумом при встановлен­ні світильників загального освітлення з лампами розжарювання і газорозрядними лампами напругою 220 В на висоті менше 2,5 м необхідно застосовувати такі світильники, конструкція яких ви­ключає доступ до ламп без застосування інструменту. Електро­проводка, що підводиться до світильників, повинна бути в мета­левих трубах, металорукавах або захисних оболонках.

Для живлення світильників місцевого стаціонарного освіт­лення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напру­га: в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпеч­них - не вище 42 В.

Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

У приміщеннях сирих, особливо сирих, жарких і з хімічно активним середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається тільки в арматурі спеціальної конструкції.

Електричне управління агрегатами мийної установки пови­нно бути низьковольтним (не вище 42 В).

У пожежонебезпечних - мати ступінь захисту, відповідний класу пожежної небезпеки.

На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що визна­чають їх ступінь захисту.

Освітлення оглядових канав світильниками (з лампами роз­жарювання або люмінесцентними лампами), живлення яких здій­снюється напругою 127-220 В, дозволяється при додержанні та­ких умов:

• вся проводка повинна бути внутрішньою (прихованою), яка має надійну електро- і гідроізоляцію;

282

• освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати елект­ро- і гідроізоляцію;

• світильники слід закривати склом і огороджувати захис­ною решіткою; металевий корпус світильника слід зазем­лити. Для живлення переносних світильників у примі­щеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпеч­них використовують напругу не вище 42 В.

За наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями (робота в котлах, ємностях тощо), для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12 В.

Переносні світильники, що застосовуються в оглядових кана­вах, зонах профілактичного обслуговування та ремонту транспо­ртних засобів, інших пожежонебезпечних зонах, повинні мати захисний скляний ковпак із захисною металевою сіткою.

Для живлення переносних і пересувних електроприймачів повинні застосовуватися шнури і гнучкі кабелі з мідними жила­ми, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можли­вих механічних впливів.

Все електрообладнання (корпуси електричних машин, апара­тів, світильників, розподільних пристроїв, металеві корпуси пере­сувних та переносних електроприймачів тощо) повинні мати на­дійне захисне заземлення або занулення.

Вимірювання опору ізоляції, визначення опору заземлюючих пристроїв, перевірка ланцюга між заземлювачами та заземлюю­чими елементами та інші випробування електроустановок пови­нні проводитися в обсязі та з періодичністю, що визначені Пра­вилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що визна­чають призначення окремих ланцюгів і панелей. Струмоведучі частини пускорегулюючих і захисних апаратів повинні бути за­хищені від випадкових дотиків. У спеціальних приміщеннях (еле­ктромашинних, щитових, станцій керування тощо) допускається відкрита (без захисних кожухів) установка апаратів. Дверці роз­подільних пристроїв повинні замикатися на ключ.

На приводах комутаційних апаратів повинні бути чітко за­значені положення «включено» та «відключено».

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо

283

ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабо­раторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вста­вок забороняється.

Забороняється також:

• встановлювати або замінювати лампи у світильниках, щ₀ перебувають під напругою;

• навішувати на електропроводку та інше електрообладнан­ня будь-які предмети, обгортати електролампи папером або тканиною;

• улаштовувати у виробничих та інших приміщеннях тим­часову електропроводку, за винятком випадків ремонту приміщень і реконструкції електромережі. Тимчасова еле­ктропроводка повинна монтуватися відповідно до діючих правил і норм;

• вмикати освітлення і будь-які інші електротехнічні уста­новки за допомогою з'єднання оголених кінців проводів.

284

Розділ 5

Пожежна безпека

5.1. Організаційні заходи із забезпечення пожежної

безпеки

Пожежна безпека на підприємствах забезпечується шляхом про­ведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі виникнення пожеж, створення умов для швидко­го виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж. Відповідно до статті 2 Закону України «Про пожежну безпе­ку» відповідальність за стан пожежної безпеки підприємств по­кладається на їх керівників та уповноважених ними осіб. Обо­в'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендовано­го майна слід визначити в договорі оренди. Завдання та функції забезпечення пожежної безпеки підприємств слід визначити в

їхніх статутах.

Введення в експлуатацію нових та реконструйованих вироб­ничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових техно­логій, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів держав­ного пожежного нагляду забороняються. Власник новостворено-го підприємства повинен одержати дозвіл від органів державного пожежного нагляду на початок його роботи відповідно до вимог «Положення про порядок видачі органами державного пожежно­го нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи».

Усі види пожежної техніки та протипожежного обладнання, Що застосовуються для запобігання пожежам і для їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості згідно з Правилами обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення.

285

За порушення вимог Правил, невиконання приписів посадо­вих осіб державного пожежного нагляду (далі - держпожнагля-ду) керівники органів держпожнагляду притягають підприємст­ва до сплати штрафів згідно з вимогами Положення про порядок , накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної без­пеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб орга­нів державного пожежного нагляду.

«На кожному підприємстві з урахуванням ступеня його пожежної небезпеки наказом (інструкцією за додатком 5.1) має бути встановлений відповідний протипожежний режим, яким визначається:

1) місце для паління (якщо можливо), застосування відкрито­го вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

2) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних ро­біт (у тому числі зварювальних);'

З)правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

4)пожежобезпечність місць зберігання і припустима кіль­кість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничих приміщеннях і на території;

5) порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберіган­ня промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітро­водів вентиляційних систем від горючих відкладів;

6) порядок відключення електрообладнання від мережі в разі пожежі;

7) порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

8) порядок проходження посадовими особами спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних ін­структажів і занять з пожежно-технічного мінімуму та призначення відповідальних за це осіб;

9) порядок організації експлуатації та обслуговування на­явних технічних засобів протипожежного захисту (про­типожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, ви­далення диму, вогнегасників тощо);

10)порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів і оглядів електроустановок, опалювального, вентиляцій­ного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

286

11)черговість дій працівників у разі виявлення пожежі;

12) порядок збору членів добровільної пожежної дружини (далі -ДПД) та посадових осіб адміністрації в разі виникнення пожежі, а також виклику їх вночі, у вихідні та святкові дні.

Працівників підприємства слід ознайомити з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного міні­муму. Витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на встановлених місцях.

На кожному підприємстві має бути розроблена загальнооб'єк-тна інструкція про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопо-жежонебезпечних, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних при­міщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій).

Ці інструкції слід вивчати під час проведення протипожеж­них інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму та виробничого навчання і вивішувати для ознайомлення в устано­влених місцях.

У будинках і спорудах (крім житлових будинків), що мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних міс­цях плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі.

Потреба в планах (схемах) евакуації одноповерхових будин­ків і споруд визначається місцевими органами державного поже­жного нагляду, виходячи з вимог пожежної небезпеки людей, кі­лькості та площі приміщень. У разі зміни планування або функ­ціонального призначення будівель (приміщень, споруд), техноло­гії виробництва, штатного розкладу персоналу, адміністрація зо­бов'язана забезпечити своєчасну переробку планів евакуації та інструкцій, які регламентують перебіг евакуації.

На підприємстві має бути встановлений порядок або система оповіщення про пожежу, з яким слід ознайомити всіх працівни­ків. J/ приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід виві-' шувати таблички із зазначенням номера телефону «01» для ви­клику пожежної охорони.

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових, варто­вих) адміністрація повинна розробити інструкцію, у якій визначи­ти: їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень; порядок дій у разі виявлен­ня пожежі, спрацьовування засобів пожежної сигналізації та ав­томатичного гасіння пожеж, зазначити, кого з посадових осіб адмі­ністрації потрібно сповіщати у нічний період доби в разі пожежі.

287

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб під-приємства з домашньою адресою, службовим та домашнім теле­фонами. Вони повинні знати порядок дій в разі виявлення поже-ЖІ, правила користування первинними засобами гасіння пожежі 1 та прийоми гасіння.

З метою залучення працівників до проведення заходів із за­побігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах слід ^:і створювати добровільні пожежні дружини або команди (далі -ДПД або ДПК), які повинні діяти відповідно до чинних норма­тивних актів.

На підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу можна створювати пожежно-тех­нічну комісію (далі - ПТК). її роботу слід організувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію.

Відповідальність і обов'язки керівників підприємств

Керівники підприємств повинні визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення по­жежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного обладнання, а також за зберігання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки осіб, від­повідальних за забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту слід відобразити у відповідних документах (наказах, інструкціях, положеннях та ін.).

Керівник підприємства зобов'язаний вживати (у межах нада­них йому повноважень) відповідних заходів реагування на фак­ти порушень чи невиконання іншими працівниками підприємст­ва встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожеж­ної безпеки та нормативних актів, що діють у цій сфері.

Керівники підприємств повинні:

1) організувати розроблення комплексних заходів для за­безпечення пожежної безпеки, впроваджувати на підпри­ємстві досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

2) відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки роз­робляти і затверджувати положення, інструкції (додаток 1) та інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

288

3) забезпечувати додержання протипожежних вимог станда­ртів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів держпожнагляду;

4) організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів з їх забезпечення;

5) у разі відсутності в нормативних актах вимог, потрібних для гарантування пожежної безпеки, вживати відповід­них заходів, узгоджуючи їх з органами держпожнагляду;

6) тримати в справному стані засоби протипожежного захи­сту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

7) створювати в разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та потрібну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

8) подавати на вимогу Державної пожежної охорони відо­мості та документи про стан пожежної безпеки підприєм­ства (об'єкта) і продукції, яку підприємство виробляє;

9) вживати заходів з упровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використання з цією метою виробничої автоматики;

10)своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водо­постачання, а також завчасно інформувати про закриття доріг і проїздів на своїй території;

11)проводити службове розслідування випадків пожеж.

Відповідальність і обов'язки керівників цехів, майстерень, дільнииь, лабораторій і складів

Відповідальність за стан пожежної безпеки цехів, майстерень, лабораторій, складів та інших структурних підрозділів наказами або розпорядженнями по підприємству покладається на конкрет­них осіб. Таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях, біля входу в приміщення. Керівники структурних підрозділів та особи, відповідальні за пожежну безпеку окремих приміщень (ізольованих робочих місць), повинні:

1) стежити за додержанням встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи пожежної безпеки;

289

2) не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання або інструктаж про заходи пожежної безпеки-

3) відсторонювати від роботи осіб, які перебувають у нетве­резому стані та в стані наркотичного сп'яніння;

4)проводити періодичні огляди території будівель, споруд виробничих та службових приміщень з метою постійного контролю за додержанням правил пожежної безпеки, утри­манням у належному стані шляхів евакуації, протипоже­жних перешкод, розривів, під'їздів та доріг, засобів гасіння пожеж (гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегас­ників) та вживати термінових заходів для усунення вияв­лених порушень і недоліків;

5) тримати у справному стані та постійній готовності до дії установки гасіння пожеж, пожежної сигналізації, опові­щення та зв'язку;

6) стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, еле- ■ ктроустановок, технологічного та виробничого обладнан­ня, негайно вживаючи заходів для усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;

7) знати пожежну небезпечність технологічних процесів, ре­човин, матеріалів, що зберігаються в приміщеннях і пере­бувають у роботі в технологічному та виробничому облад­нанні, категорію приміщень виробничого і складського призначення щодо вибухопожежонебезпечної та пожеж­ної небезпеки і вимоги, які ставляться до них, правила та умови безпечного зберігання, застосування та перевезення вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і ма­теріалів;

8) стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робо­чих місць, а також за відключенням (за винятком черго­вого освітлення) від мереж електроспоживачів після за­кінчення роботи;

Керівники цехів, дільниць, лабораторій, складів та інших стру­ктурних підрозділів повинні:

1) розробляти плани евакуації людей і матеріальних ціннос­тей на випадок виникнення пожежі та вивішувати їх на видних місцях, а також один раз у два роки організовува­ти їх практичне відпрацьовування;

2) своєчасно вживати заходів з гарантування пожежної без­пеки, встановлених органами держпожнагляду та пожеж­но-технічною комісією;

П

3) контролювати виконання наказів і розпоряджень з поже­жної безпеки;

4) проводити планово-попереджувальні ремонти та огляди інженерного обладнання, що експлуатується або зберіга­ється;

5) встановити порядок (систему) оповіщення своїх підлеглих про пожежу, з яким слід ознайомити всіх працівників;

6) на видних місцях біля телефонів вивішувати таблички з номером телефону для виклику пожежної охорони.

Організація підготовки працівників підприємств з питань пожежної безпеки

Порядок організації і проведення спеціального навчання, проти­пожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожеж­но-технічного мінімуму встановлює «Типове положення про спеці­альне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України».

Проходження працівниками спеціального навчання, інструк­тажів і перевірки знань визначається керівниками підприємства наказами або розпорядженнями, відповідними положеннями, що розробляються на підприємстві.

Працівники підприємств при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити вступні, первинні, повторні, позапла­нові та цільові інструктажі з питань пожежної безпеки. Про проведення інструктажів (крім цільового) запис робиться в спе­ціальних журналах реєстрації інструктажів. Запис про проведен­ня цільового інструктажу робиться в документі, що дозволяє ви­конання робіт (наряд-допуск, додаток 5.2).

Особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму за спеціальною програмою, узгодженою з місцевими органами дер­жавного пожежного нагляду, а потім постійно, один раз на рік, проходити перевірку знань.

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і пері­одично один раз на три роки проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Вивчення заходів пожежної безпеки на виробництві слід також передбачати в системі вироб­ничого навчання робітників, службовців, інженерно-технічних працівників (ІТП). З цією метою слід також використовувати

291

наявні на підприємстві місцеві системи радіомовлення тощо. За­бороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки.

5.2. Вимоги пожежної безпеки при утриманні територій, будівель, приміщень і споруд

Утримання територій

На території підприємств має бути встановлена і доведена до всіх працівників схема евакуації людей і техніки на випадок виник­нення пожежі. Відповідно до вимог нормативно-технічних доку­ментів слід передбачити не менше двох воріт для в'їзду (виїзду) в огороджені території підприємства, де передбачено 10 і більше постів технічного обслуговування та ремонту або зберігання 50 і більше автомобілів.

До будівель і споруд по всій їх довжині має бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: при ширині будівлі або споруди до 18 м - з одного боку, і при ширині понад 18 м - з обох боків. До будівель з площею забудови понад 10 га або завширшки понад 100 м під'їзд пожежних автомобілів має бути забезпече­ний з усіх боків. Між будівлями і спорудами повинні бути про­типожежні розриви відповідно до вимог вищезазначених будіве­льних норм.

У хмарну погоду, при туманах і вночі територія має бути осві­тлена.

Територія повинна відповідати санітарно-гігієнічним вимо­гам, для чого слід:

1) систематично очищати територію від сміття;

2) відходи паливно-мастильних матеріалів, обтиральне шмат­тя наприкінці кожної зміни-- прибирати в спеціально відведені місця, додержуючись заходів пожежної безпеки.

Курити на території підприємства дозволяється тільки в міс­цях, де є напис «Місце для куріння», обладнаних бочками з водою або ящиками з піском. Порядок куріння на території визнача­ється наказом та записується в інструкціях про заходи пожеж­ної безпеки.

В'їзд дорожніх транспортних засобів на територію пожежоне-безпечних цехів припустимий тільки з дозволу керівників цих

292

цехів із зазначенням можливих стоянок та маршрутів їх пересу­вання з дотриманням заходів безпеки і за наявності іскрогасників.

Не допускається спорудження будівель, споруд, а також скла­дів паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ), у тому числі тимчасових, на території виробничої зони підприємства, без узго­дження з органами держпожнагляду.

Забороняється залишати на території на відкритих площадках тару з легкозаймистими та горючими рідинами, а також балони зі стисненими і зрідженими газами, ацетиленові генератори із за­лишками невідпрацьованого карбіду кальцію або карбідного мулу.

Забороняється стоянка автотранспорту в наскрізних проїз­дах будівель, на відстані менш як 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів, менш як за 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та ін­вентарю, на майданчиках для розвертання транспортних засобів, тупикових (сліпих) проїздів.

Користуватись відкритим вогнем на території дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, для чого слід вивісити на видних місцях відповідні попереджувальні та вказівні знаки.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
11. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці

Переглядів: 1579