• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проведення агрохімічної оцінки ґрунту поля або земельної ділянки. Бонітування.

В основу бонітування покладено показники природної родючості грунту, такі як запаси гумусу та продуктивної вологи у метровому шарі, забезпеченість грунту елементами живлення. Бонітування є складовою земельного кадастру, який включає систему обліку земель, крупно масштабне обстеження грунтів, складування грунтових карт, якісну оцінку грунтів (бонітування), визначення середнього балу бонітету земельних ділянок та структурних підрозділів, економічну оцінку господарств, складання кадастрової документації.

Основне завдання, що ставиться перед системою якісного обліку грунтів – це досягнення оптимальної структури землеустрою, розробка на цій основі оптимальної структури посівних площ та сівозмін, впровадження в господарствах заходів з підвищення грунтової родючості, прогнозування урожаїв сільськогосподарських культур, аналіз виробничої діяльності господарств та доведення диференційованих планів закупки сільськогосподарської продукції по господарствах.

Агрохімічну оцінку ґрунту поля в балах визначають за показниками вмісту в орному шарі азоту, фосфору, калію, а також рухомих форм мікроелементів. Оцінку проводять окремо за кожним із показників за 100-бальною шкалою, де за 100 балів приймають агрохімічний показник еталонного ґрунту.

Ґрунти з більш високим вмістом гумусу, поживних елементів і вологи отримують оцінку 100 балів, а з меншим, ніж еталон - <100 балів. Вона визначається за формулою:

де, Б - бал ґрунту за вмістом гумусу чи поживних елементів; а - фактичний вміст гумусу (%) або поживних елементів (мг/кг ґрунту); в - вміст гумусу (%) або поживних елементів (мг/кг ґрунту) в еталонному ґрунті.

Оцінка якості ґрунту з урахуванням рівня забруднення та його властивостей. Поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунтів радіонуклідами. В зоні Полісся за рівня забруднення 1-5 Кі/км² поправочний коефіцієнт знижують на 2 % на кожну одиницю Кі за зростання ступеня забруднення. Наприклад: за забруднення поля 2 Кі/км² поправочний коефіцієнт становить:

0,96 (2Кі ×2 % = 4; 100 - 4 : 100 = 0,96)

У зоні Полісся за рівня забруднення 5-10 Кі/км² поправочний коефіцієнт знижують на 3 % на кожну одиницю Кі за зростання ступеня забрудненості. Наприклад за забруднення поля 8 Кі/км² поправочний коефіцієнт становить:

0,76 (8 К і - 3 % = 24; 100-24: 300 = 0,76)

У зонах Лісостепу і Степу для всіх рівнів забруднення поправочний коефіцієнт знижують на 1,6 % на кожну одиницю Кі за зростання ступеня забрудненості. Наприклад, за забруднення поля 7 Кі/км² поправочний коефіцієнт становить:

0,89 ( 7Кі ×1,6%= 11,2; 100×11,2: 100 = 0,89).

Поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунту радіоцезієм наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунту радіо цезієм

За рівня забруднення радіонуклідами понад 15 Кі/км землі виводять із сільськогосподарського використання.

Поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунтів важкими металами враховують у загальну агрохімічну оцінку через ГДК забруднювача. За одинарного збільшення рівня забруднення на величину ГДК агрохімічну оцінку знижують на 4%, за збільшення рівня забрудненості в 2 і більше разів агрохімічну оцінку знижують на 8 %, 12 % і т.д. Рівні ГДК важких металів в грунті наведено в (Табл. 2).

Таблиця 2

Гранично допустимі кількості (ГДК) важких металів та елементів

забруднювачів у ґрунтах, мг/кг

Поправочний коефіцієнт на забруднення ґрунту залишками пестицидів вносять у загальну агрохімічну оцінку за ГДК забруднювача. Насамперед це стосується ДДТ І ГХЦГ, оскільки інші пестициди дуже швидко розкладаються і тому не враховуються.

Таблиця 3

Поправочні коефіцієнти на засоленість та солонцюватість ґрунтів

За одинарного збільшення рівня забруднення на величину ГДК агрохімічну оцінку знижують на 4 %, за збільшення рівня забрудненості в 2 і більше разів агрохімічну оцінку знижують на 8%, 12% і т.д. Гранично допустимі кількості залишків пестицидів у ґрунті для ДДТ і його метаболітів становлять 0,1 мг/кг, ГХЦГ (сума ізомерів) - 0,1 мг/кг.

Поправочні коефіцієнти за негативними властивостями ґрунтів представлено у таблиці 3.

Поправочні коефіцієнти на болотні, торфово -болотні ґрунти та торфовища неосушені представлено у таблиці 4.

Таблиця 4

Поправочні коефіцієнти для визначення еколого-агрохімічного стану з урахуванням кліматичних умов і зрошення

Таблиця 5

Поправочні коефіцієнти на кислотність ґрунтів

Всі отримані дані оформлюють згідно з еколого-агрохімічним паспортом поля (табл. 6).

Таблиця 6

Еколого-агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки

Область__________________________ Район__________________________

Населений пункт ____________________ Землекористувач__________________

Сівозміна _______________________ Поле_____________________________

Назва грунту, площа, га________________

Таким чином, цей паспорт складається з адресної частини, переліку показників та їх середньозважених величин у динаміці. Як видно з таблиці 26, його набір критеріїв - мінімальний, але цілком достатній, щоб об'єктивно оцінити агроекологічний стан ґрунтового покриву полів і земельних ділянок. Назва "Еколого-агрохімічний паспорт..." свідчить про те, що в ньому містяться відомості, які характеризують рівень родючості, види та ступінь забруднення, а відтак і екологічний стан грунту.

Список літератури

1. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №591. – 41. – 546 с.

2. Носко Б. С. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / Б. С. Носко, Б. С. Прітер, М. В. Лобода – К.: Урожай, 1994. – 333 с.

3. Патика В.П. Агроекологічний моніторинг та паспортизація с. –г., земель / В. П. Патика, О. Г. Тараріко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 296 с.

4. Тараріко А.М. Каталог заходів з оптимізації структури агроландшафтів та захисту земель від ерозії / А. М. Тараріко, В. М. Москаленко – К.: Фітосоціоцентр, 2002. -64 с.

Контрольні запитання

1. З якою метою проводять еколого-агрохімічну оцінку ґрунту?

2. Як оформляється еколого-агрохімічний паспорт поля?

3. Назвіть основні показники та їх значення, які вважають еталонними для розроблення еколого-агрохімічного паспорту поля.

4. Навіщо вводять поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунтів радіонуклідами та важкими металами, а також на деякі інші показники?

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
4. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
5. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
6. Автоматичний розрахунок суми проведення.
7. Адекватним фізичним критерієм оцінки її впливу на організм люди1
8. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
9. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
10. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
11. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
12. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми

Переглядів: 2483