Виявлення ступеня придатності людини до певного виду діяльності розглядається як основне завдання професійного відбору (В.О.Бодров, В.П.Зінченко, Є.О.Клімов, Б.В.Кулагін, Н.В.Макаренко, Є.О.Мілерян, Б.О.Пухов, П.С.Перепелиця та ін.), що передбачає розробку і обгрунтування адекватних методів і процедур для отримання випереджувальної інформації щодо успішності майбутньої професійної діяльності.
У структурі профвідбору дослідниками підкреслюється обов’язковість врахування особистісного аспекту, сутністю якого є діагностика і прогнозування ступеня розвитку тих якостей особистості, що відповідають вимогам конкретних професій і сприяють їх успішному засвоєнню та ефективній фаховій діяльності.
Необхідність психологічного професійного відбору особливо актуальна для професій типу „людина-людина”, зокрема - професії психолога, зважаючи на те, що її об’єктом є людська особистість. Як зазначають дослідники, визначення рівня профпридатності майбутнього практичного психолога доцільно проводити напередодні вступу до ВНЗ (А.К.Дмитренко, М.В.Молоканов, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Н.В.Пророк, Е.О.Помиткін, Л.М.Собчик, Н.В.Чепелєва та ін.).
Визначення ступеня придатності особистості до певного виду діяльності реалізується за допомогою професійного відбору, який базується на основі двох різних підходів:
Перший підхід – “за максимумом” - полягає у виявленні осіб з високим рівнем розвитку професійно важливих якостей, що не враховує потенціал розвитку, який існує у осіб зі зниженими показниками особистісної придатності.
Другий підхід – “за мінімумом” - полягає у виявленні осіб з ознаками особистісної непридатності та зниженими показниками особистісної придатності для оволодіння даним фахом. Це дає можливість вчасної професійної переорієнтації останніх на іншу, більш відповідну особистості спеціальність та створення умов для розвитку їх особистісної придатності у процесі професійного навчання за відповідними професіями.