Класифікація кадрів.

Найважливішим елементом продуктивних сил підприємства і основним джерелом його розвитку є люди, тобто персонал підприємства, трудові кадри підприємства, їх майстерність, освіта й фахова підготовка. Персонал підприємства, або кадри (постійний кваліфікований склад працівників підприємства) за принципом участі у виробничий діяльності поділяється на промислово-виробничий (ПВП) , який займається виробництвом та його обслуговуванням і непромисловий (працівники житлово-комунального господарства , лікувально-санаторних, дитячих закладів тощо) .

За характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на категорії:

- керівники – це працівники, що обіймають керівні посади : директор, головний інженер, головний бухгалтер, начальники цехів, завідуючи, голови правління та ін.

- спеціалісти – це працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні та деякі інші роботи: економісти, бухгалтера, адміністратори, юристи, соціологи та ін.

- службовці – це працівники, які готують і оформлюють документацію, облік та контроль, здійснюють господарське обслуговування, до них належать секретарі, діловоди, касири, робітники архівів, стенографісти та ін.

- робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті у процесі створення товару. Залежно від того, в якому цеху вони працюють , працівники поділяються на основних, допоміжних та обслуговуючих. До цієї категорії зараховують також і молодшій обслуговуючий персонал (МОП): двірників, прибиральниць, охоронців, кур’єрів, гардеробників.

За специфікою і складністю виконуваних робіт персонал групується за: професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Професія –це вид трудової діяльності, якій потребує відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок, наприклад: оператор, слюсар, зварник, економіст, бухгалтер і т.д.

Спеціальність – це комплекс знань у межах професії, наприклад: в межах професії “слюсар” виділяють спеціальності слюсар електромонтажних робіт, слюсар сантехнік, слюсар механоскладальних робіт, слюсар трубопровідник та ін.

Кваліфікація – це рівень спеціальних знань ті практичних навичок і відображає ступінь оволодіння робітником своєї професії. Рівень кваліфікації визначається розрядом.

Відсоткове співвідношення працівників за категоріями (виробничими, віковими, за статтю, за рівнем загальної і спеціальної підготовки та ін.) утворює структуру персоналу і визначає питому вагу відповідної групи працівників у загальній чисельності персоналу.

Чисельність персоналу не залишається постійною. В наслідок найму і звільненню працівників здійснюється рух персоналу. З метою обліку наявності та руху персоналу вводиться поняття облікової, середньо облікової та явочної чисельності.

Облікова чисельність – це кількість працівників незалежно від того, знаходяться вони на роботі , чи у відпустці, відрядженні, або звільнені.

Явочна – це та кількість працюючих, яка стала до роботи.

Середньооблікова – це чисельність за певний період часу, визначається як сума щоденної облікової чисельності , віднесена до кількості днів в цьому періоді.

Важливим показником, якій характеризує ефективність роботи з персоналом є текучість (плинність) кадрів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні розбіжності між основним та оборотними фондами.	\|	Коефіцієнт текучості кадрів визначається за формулою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.