• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні методичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет права та масових комунікацій

Кафедра кримінально-правових дисциплін

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

З дисципліни

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Галузь знань 0304 ПРАВО

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО

Спеціалізація ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА

Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР

Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА

М. Харків

Передмова

Навчально-методичні матеріали до семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з кримінального процесу для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) правознавство на 121 арк.

Рецензенти:

Юхно О.О. –начальник кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства ХНУВС, доктор юридичних наук, професор

Янович Ю.П. – доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, кандидат юридичних наук, доцент

Розробники: д.ю.н., професор Слінько С.В., к.ю.н., доцент Каткова Т.В., к.ю.н., доцент Соловйова-Полудніцина О.Є. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013. – 121 с.

© Слінько С.В., Каткова Т.В., Соловйова-Полудніцина О.Є. 2013

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013

Загальні методичні вказівки

Навчальна дисципліна “Кримінальний процес”, яка викладається студентам 3 курсу факультету права та масових комунікацій ХНУВС, є однією з основних дисциплін, передбачених для обов’язкового вивчення при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах освіти України юридичного профілю.

Засвоєння студентами теоретичних засад кримінально-процесуального права і практики його застосування становить фундамент професійної підготовки працівників судових та правоохоронних органів, правозахисних установ, юрисконсультів організацій та підприємств і є невід’ємною умовою для їх подальшої успішної діяльності, як юристів.

Навчальна дисципліна має предметом вивчення передбачений законом порядок провадження у кримінальних справах. Передбачає опанування певним інструментарієм науки кримінального процесу, вивчення предмету науки кримінального процесу і головних її категорій та зв’язку науки кримінальний процес з іншими галузями права, принципів кримінально-процесуальної діяльності і правового статусу її суб’єктів, порядку порушення та розслідування кримінальних справ, порядку провадження справ у суді першої інстанції, порядку перегляду вироків, постанов та ухвал суду, порядку розгляду питань, що виникають при виконанні вироків.

«Кримінальний процес» як навчальна дисципліна ґрунтується на базі науки кримінального процесу, кримінально-процесуального права і практики його застосування судами, прокуратурою, органами дізнання, слідчими, адвокатами.

Метою викладання кримінального процесу є розкриття його значення в забезпеченні захисту особи, її прав і свобод, власності, а також прав підприємств, установ і організацій від злочинних посягань і тим самим в зміцненні законності і правопорядку, охороні інтересів держави і суспільства.

Курс кримінального процесу України поділяється на дві частини: загальну і особливу.

У загальній частині розглядаються основні вихідні положення: походження, призначення та історичні форми кримінального процесу України, правовий статус суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, теорія доказів, заходи кримінально-процесуального примусу, строки та судові витрати.

На основі цих фундаментальних положень в особливій частині курсу вивчається рух кримінальної справи по всіх стадіях кримінального процесу: починаючи з порушення кримінальної справи і закінчуючи стадією перегляду рішень в порядку виключного провадження; особливості провадження з окремих категорій кримінальних справ про злочини та суспільно небезпечні діяння; міжнародно-правові і порівняльно-правові аспекти кримінального судочинства.

Викладання курсу кримінальний процес здійснюється на основі лекцій, шляхом проведення практичних занять з використанням колоквіумів, ділових ігор тощо.

Контроль за вивченням студентами дисципліни здійснюється шляхом:

· опитування студентів на практичних заняттях;

· вирішення ними та обговорення конкретних задач за вивченою темою;

· проведення контрольних робіт з окремих тем;

· проведення тестування;

· проведення заліків та іспитів.

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

· стан основних проблем науки кримінального процесу;

· функції судової влади в кримінальному судочинстві;

· предмет кримінально-процесуального права;

· джерела кримінально-процесуального права та їх структуру;

· теорію прийняття процесуальних рішень, вимоги закону до їх змісту та структури;

· кримінально-процесуальні засоби доказування обставин, що підлягають встановленню у справі;

· процесуальні гарантії захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

· способи тлумачення і застосування кримінально-процесуальних норм;

· процесуальні методи і форми попередження злочинів;

· процесуальні форми взаємодії органів та осіб, що здійснюють кримінально-процесуальну діяльність між собою, а також з іншими державними органами.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

· використовувати дані науки кримінального процесу при тлумаченні та застосуванні норм кримінально-процесуального права;

• орієнтуватися в системі кримінально-процесуального права та в судовій практиці з кримінальних справ;

· збирати фактичні дані, аналізувати і оцінювати їх достатність для прийняття правомірних процесуальних рішень;

· організовувати виконання прийнятих рішень.

Навчання з дисципліни «Кримінальний процес» проходить у формі лекцій, семінарських занять, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про поняття, завдання, основні принципи та інститути кримінального процесу, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду кримінальних справ та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять, які підготувала кафедра окремо для вивчення Загальної і Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про процес провадження по кримінальних справах до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у робочі зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань окремо до Загальної та Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна роботає основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінального процесу передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінального процесу, положень про поняття, види та загальну характеристику кримінального процесу, передбачених розділами Загальної та Особливої частини Кримінально-процесуального кодексу України, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду кримінальних справ та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. При цьому потребують опрацювання не лише положення Особливої частини КПК України, а і, обов’язково, положення Загальної часини КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Читайте також:

1. I. Загальні збори АТ
2. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. I. Загальні положення
4. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
5. XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА)
6. А) загальні критерії
7. Білковий обмін: загальні відомості
8. Вальниці ковзання. Загальні відомості
9. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
10. ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги
11. Вказівки до виконання контрольної роботи
12. Вказівки по заповненню наряду-допуску

Переглядів: 373