• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Конституційне провадження регулюється Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом Конституцій­ного Суду України (1997 р.). Воно починається із звернення до Конституційного Суду. Ця процедура здійснюється у двох формах: а) конституційного подання; б) конституційного звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Консти­туційного Суду про визнання правового акту (його окремих поло­жень) неконституційними, про визначення конституційності міжна­родного договору або про необхідність офіційного тлумачення Кон­ституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради про дачу висновку щодо додер­жання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.

У конституційному поданні зазначаються:

— повне найменування органу, посадової особи, які направ­ляють конституційне подання згідно з правом, наданим Консти­туцією та цим Законом;

— відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

— повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублі­кування (у разі публікації) правового акту, конституційність якого (окремих його положень) заперечується чи який потребує офіцій­ного тлумачення;

— правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акту (його окремих положень) або необхідності в офіцій­ному тлумаченні;

— дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

— перелік матеріалів та документів, що додаються.

Ст. 40 Закону "Про Конституційний Суд України" визначає суб'єктів права на конституційне подання. Ними з відповідних пи­тань можуть бути Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Уповнова­жений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Кон­ституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Консти­туції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

— прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцеперебування юридичної особи;

— відомості про представника особи за законом або уповно­важеного за дорученням;

— статті (окремі положення) Конституції або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

— обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні поло­жень Конституції або законів України;

— дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і мате­ріалів додаються);

— перелік документів та матеріалів, що додаються.

Відповідно до ст. 43 Закону "Про Конституційний Суд України" суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі вис­новків Конституційним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді за конституційним поданням чи за конституційним зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Консти­туційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито про­вадження, розглядається Судом на його пленарному засіданні. Дата розгляду справи визначається головою Конституційного Суду.

У складі Конституційного Суду утворюються колегії:

для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; у справах щодо відкриття проваджен­ня за конституційним зверненням, а також у справах щодо відкриття провадження і за конституційним поданням і за зверненням.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституцій­ними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні.

У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду проце­суальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституцій­ному Суді ця справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання.

У разі прийняття колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар колегії суддів направляє матеріали голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

У справах за конституційними зверненнями колегія суддів Конституційного Суду приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні.

Після розгляду питання колегіями воно переноситься на розгляд засідання Конституційного Суду. Тут вирішується питання про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді. Після цього відповідна справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Суду. Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі у Конституційному Суді є остаточною.

Інстанцією, де вирішуються справи по суті, є пленарне засідання Конституційного Суду. На цих засіданнях Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях.

Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів.

Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів.

На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного Суду головує голова Суду.

Строк провадження у справах за конституційним зверненням не має перевищувати 6 місяців, а за конституційним поданням — З місяців з часу прийняття ухвали про відкриття провадження.

Однією з найважливіших стадій конституційного провадження є прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням буде виявлена невідповідність Конституції України інших правових актів, їх окремих положень, крім тих актів, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Суд визнає такі акти (їх окремі положення) неконституційними.

У справах з питань про неконституційність актів, а також офі­ційне тлумачення Конституції і законів України приймаються рішення.

Висновки Конституційного Суду даються у справах з питань:

— про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;

— щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку ім­пічменту.

Закон встановлює, що рішення приймаються, а висновки даються поіменним голосуванням суддів Конституційного Суду шляхом їх опитування. Судці не мають права утримуватися від голо­сування. Рішення і висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Рішення є остаточними і оскарженню не підлягають.

Судця Конституційного Суду після підписання рішення чи висновку Суду може висловити свою окрему думку, яка виклада­ється у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Суду. Інститут окремої думки судді Конституційного Суду служить справі забезпечення принципу його незалежності та об'єктивності. Окрема думка може бути висловлена суддею не тільки у випадку, коли він голосував проти рішення чи висновку, а якщо він голосував "за", але залишився у меньшості при голосуванні з будь-якого іншого питання чи мотивування прийнятого рішення. У такому випадку суддя може письмово викласти окрему думку про незгоду з біль­шістю суддів. Такий документ теж додається до рішення або вис­новку суду і оприлюднюється.

Окрема думка судді Конституційного Суду не має публікуватися у відриві від рішення Суду. Це може призвести до різних політичних домислів, перекручень тощо.

Рішення і висновки Конституційного Суду підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. Законом "Про Конституційний Суд України" встановлено, що рішення і висновки Конституційного Суду публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України разом з окремою думкою суддів.

Рішення і висновки Конституційного Суду рівною мірою є обов'язковими для виконання. В порядку виконання цих рішень і висновків вони надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкта права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду.

У разі необхідності Конституційний Суд може визначати у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпе­чення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд має право зажадати від відповідних органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання вис­новку Конституційного Суду.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конститу­ційного Суду тягнуть за собою відповідальність за законом.

Певні категорії судових справ мають свої особливості у прова­дженні. Ці особливості регулюються нормами розділу III Закону "Про Конституційний Суд України" (глави 9—16). Вони стосуються, зокрема, особливостей провадження у справах щодо: конститу-ційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; конституційності правових актів, що викликають суперечки стосовно повноважень конститу­ційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; щодо кон­ституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим; відповідності положень чинних правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина; конституційності правових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і гро­мадянина; відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; додержання консти­туційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту; офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Для широкого загалу особливе значення має останнє з вказаних тут положень. Адже це фактично єдина можливість, коли окрема людина безпосередньо може звернутися до Конституційного Суду.

У главі 16 Закону "Про Конституційний Суд України" зазна­чається, що підставою для конституційного звернення щодо офіцій­ного тлумачення Конституції та законів України є наявність неодно­значного застосування положень Конституції та законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Розглянувши справу за таким зверненням громадянина, Кон­ституційний Суд у резолютивній частині рішення офіційно тлума­чить положення Конституції та законів України, щодо яких було подано конституційне звернення. У разі якщо при тлумаченні закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції Суд у цьому ж провадженні ви­рішує питання щодо неконституційності такого закону.

Відзначимо також особливості судового провадження у справах щодо конституційності чинних міжнародних договорів України і міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість. Відповідно до норм глави 14 Закону "Про Конституційний Суд України" питання щодо кон­ституційності чинного міжнародного договору розглядається Кон­ституційним Судом за конституційним поданням Президента, Ка­бінету Міністрів.

У разі дачі висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції Конституційний Суд у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин.

Питання щодо конституційності міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, розглядаються Конституційним Судом за конституційним поданням Президента, Кабінету Міністрів до прийняття Верховною Радою відповідного закону.

Відкриття конституційного провадження у цих справах зупиняє розгляд Верховною Радою питання щодо надання згоди на їх обо­в'язковість.

У травні цього року Конституційний Суд України розглянув першу свою справу. Вона стосувалася офіційного тлумачення ста­тей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільно-процесуального кодексу України. Суд виніс рішен­ня щодо несумісності депутатського мандату.

Таким чином, в особі Конституційного Суду ми маємо дер­жавний орган, від якого багато в чому залежатиме забезпечення конституційної законності в країні, а отже, й розбудова Української демократичної правової держави.

Читайте також:

1. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
2. IIІ. Інші учасники провадження у справі про банкрутство
3. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
4. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
5. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
6. Виконавче провадження Російської Федерації
7. Виконавче провадження Російської Федерації
8. Витрати виконавчого провадження. Виконавчий збір
9. Від науково-технічного дослідження до його впровадження в масове виробництво складний та ризикований шлях, реалізацією якого займається венчурний бізнес.
10. Відводи сторін кримінального провадження
11. Відводи суб’єктів кримінального провадження
12. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі

Переглядів: 4862