Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Верховна Рада України

Конституція України 1996 р. вперше в історії української конституційної правотворчості інституціювала єдиний за­гальнонаціональний представницький і законодавчий орган України — Верховну Раду України — парламент (ст. 75).

Парламент — невід'ємний атрибут кожної демократичної держави і є загальнонаціональним представницьким органом влади країни, який обирається населенням (корпусом виборців), а інколи частково призначається. Це — загально­визнане положення світового конституціоналізму.

В якості державно-правового інституту парламент має багатовікову історію. Його виникнення сягає XII—XIII ст. Першими були англійський парламент та іспанські кортеси. Історія сучасного парламенту починається з епохи буржуаз­них революцій, і за всі часи парламент був і залишається найважливішою формою опосередкованого здійснення наро­дом належної йому влади. Іншого механізму світова цивіліза­ція не винайшла.

Парламентаризм — фундаментальна цінність світової цивілізації. Ось чому неможливо переоцінити значення такої історичної констатації, як визначення Верховної Ради України парламентом. Конституювання загальнонаціональ­ного представницького органу українського народу пар­ламентом — необхідна передумова і водночас гарантія ста­новлення і розвитку парламентських інститутів в Україні як на сучасному етапі, так і на майбутнє. Важливість і необ­хідність проведення курсу на їх зміцнення обумовлена тим, що парламентаризм є одним із стрижневих показників і водночас підтримкою свободи людини і свободи суспільства, демократичного розвитку країни.

Звідси випливає, як важливо і актуально сьогодні осмис­лити проблеми життєдіяльності українського парламенту. Аналіз відповідної проблематики сприятиме розвиткові тео­ретичного забезпечення республіканського парламентаризму, реалізації Конституції, а також допоможе подальшому роз­ширенню і зміцненню правового фундаменту організації і діяльності Верховної Ради, її органів і депутатів, удоско­наленню і динамізації парламентської практики.


Читайте також:

  1. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
  2. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
  3. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
  4. VI. Накази Генерального прокурора України
  5. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  6. А/. Верховна Рада України.
  7. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  8. Аграрні закони України
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  11. Адвокатура України.
  12. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України




Переглядів: 343

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
НОВІТНІЙ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ | ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.