Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 2. Механізм та апарат держави

Після вивчення теми потрібно:

знати:
  • структуру механізму держави;
  • принципи організації і діяльності державного апарату;
  • види органів держави їх специфічні риси;
  • систему державних органів та їх повноваження

Механізм держави – це система державних організацій, що складаються з державних органів, державних підприємств і державних установ, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.

       
 
 
   
Державні установи –це такі державні організації, які здійснюють безпосередню практичну діяльність для виконання функцій держави в різних сферах:
  • економічній,
  • соціальній,
  • культурній,
  • охоронній,
керуючись при цьому статутом, наділені правами юридичної особи і мають визначену характерну їм організаційну структуру та специфічні повноваження.

 

 


Механізм держави має певні характерні ознаки:

· він складається з особливої групи людей, яка відокремлена із суспільства і займається, головним чином, управлінням суспільством;

· структурний елемент механізму держави, державні органи, підпорядковані один одному і утворюють специфічну ієрархічну структуру – апарат держави; кожен орган наділений;

· визначеність способів реалізації функцій і завдань держави організаційними, фінансовими, матеріальними засобами примусу;

· наявність у державних органів, підприємств і установ своїх повноважень як правової основи їхньої діяльності.

 

Апарат держави це:

· частина механізму держави, яка об’єднує всі органи держави і здійснює її функції і завдання;

· система всіх органів держави, наділених владними повноваженнями, які безпосередньо здійснюють функції та завдання держави. Необхідно підкреслити, що весь комплекс різноманітних державних органів взаємопов’язаний спільними принципами організації і діяльності.

 

Принципи організації і діяльності державного апарату  
Принцип демократизму. Цей принцип передбачає широке залучення громадян до активної участі у формуванні та організації діяльності органів державного апарату. Демократизм забезпечує рівні умови участі людей в управлінні державою, з урахуванням особистих якостей кожного.  
Принцип законності. У процесі реалізації цього принципу в суспільстві створюється такий режим, за якого всі державні органи і громадяни зобов'язані суворо дотримуватися всіх законів держави й організовувати свою діяльність відповідно до них. Тлумачення і застосування нормативно-правових актів на всій території держави повинно бути єдиним.  
Принцип професіоналізму і компетентності. За допомогою цього принципу створюють сприятливі умови для добору і розстановки у державному апараті найкваліфікованіших кадрів. Залучення високопрофесійних кадрів, висока організація праці забезпечують ефективну діяльність державного апарату  
Принцип розподілу влади. Цей принцип передбачає поділ державної влади на: законодавчу, виконавчу, судову. Основні напрями діяльності державного апарату (законотворча, організаційно-виконавча, судочинство, нагляд і контроль) чітко розмежовуються між відповідними спеціалізованими системами органів - різновидами влади. Завдяки цьому у механізмі створюється режим стримувань, який протидіє свавіллю, беззаконню з боку органів державного апарату.  
Принцип пріоритету прав і свобод людини. За цим принципом передбачені обов'язки державних органів та службовців визнавати, реалізовувати й охороняти права і свободи громадян. Людина є найвищою цінністю суспільства, і тому держава відповідальна перед кожною особою за створення умов для вільного і гідного її розвитку.  
Принцип ненасильства. Цим принципом передбачено, що у роботі державного апарату основна роль належить організаційним та виховним методам. Метод примусу має допоміжне. другорядне значення.  
Принцип гласності, що забезпечує відкритість діяльності державних органів.
     
Принципи і риси апарату держави соціально-демократичної орієнтації:
організація принципу народовладдя, або принципу демократизму - виражає і виконує волю більшості населення;  
будується на єдності державної влади як носія і виразника суверенітету народу (нації), на реалізації його права на самовизначення (принцип суверенності державної влади);  
неухильне дотримання принципу законності (свою організацію і діяльність направляє на виконання законів і у порядку, передбаченому законом);  
орієнтація всієї діяльності на інтереси людини, особистості, охорона прав людини і громадянина, визнає, допомагає здійснювати, охороняє основні права людини (принцип гуманізму);  
забезпечення балансу інтересів різних соціальних прошарків, націй, етнічних груп, захист злагоди і консенсусу всіх частин суспільства (принцип соціально-політичної справедливості);  
основні функціональні напрямки діяльності державного апарату (законотворчість, законовиконання, судочинство, нагляд і контроль) чітко розподіляються між відповідно спеціалізованими системами органів, різновидами влади (принцип розподілу влади);
свої функції апарат держави виконує із залученням різноманітних громадських об'єднань, співпрацюючи з ними (принцип громадськості);
забезпечення у роботі державного апарату пріоритету організаційним методам: переконання і виховання; методи примусу набувають другорядну роль, допоміжне значення (принцип ненасильства);
визнає і рівною мірою сприяє здійсненню, охороні і захисту основних прав корінної нації та всіх інших націй, що живуть у даній державі (принцип національної рівноправності (див.: проф. П. М. Рабінович).

Орган держави - це структурно організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців або один держаний службовець, який наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави, має визначену структуру і здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції, відповідно до їх призначення.

 

Види державних органів:  
за змістом діяльності органи законодавчої влади; органи державного управління чи виконавчі органи; судові органи; контрольно-наглядові органи; глава держави.  
за місцем у системі державного апарату первинні; вторинні, що походять від пер­винних та підзвітні їм.  
за способом створення виборні; ті, що призначаються; ті, що можуть успадковуватися.  
за часом функціонування постійні; тимчасові.  
за складом одноособові; колегіальні.  
за масштабом діяльності   центральні; місцеві; локальні.  

 

Специфічні риси органів держави:  
     
здійснюють свої функції від імені держави;
  мають відповідну компетенцію;
  наділені відповідними повноваженнями;
  характеризуються відповідною організаційною структурою;
  мають територіальний масштаб діяльності;
   
формуються державою чи населенням;
  встановлюють взаємовідносини з іншими державними орга­нами і організаціями.
Державні владні повноваження реалізуються, проявляються:
  у виданні державними органами від імені держави юридич­но обов'язкових нормативних та індивідуальних актів;
     
  у здійсненні державними органами нагляду за точним і не­ухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;
   
у забезпеченні і захисті цих вимог від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулюван­ня, а в певних випадках - заходів державного легітимного примусу.
       

Державний апарат це:

· орган законодавчої влади;

· органи судової влади;

· глава держави;

· контрольно-наглядові органи;

· органи виконавчої влади.

 

До кожного державного органу входять:

· особи, які здійснюють керівництво, у відповідності до покладених на них обов’язків і наданих їм повноважень;

· спеціалісти й інші особи, що забезпечують технічні умови у здійсненні керівних управлінських функцій.

 

Окремо слід розглянути структури збройних сил.

У структурному відношенні збройні сили більшості країн складаються із:

· військово-морського флоту;

· армії.

Армія у свою чергу складається із:

· сухопутних військ;

· ракетних військ стратегічного призначення;

· військ протиповітряної оборони;

· військово-повітряних сил.

Комплектування збройних сил здійснюється на принципі добровільності, на основах всезагального військового обов’язку чи змішано, коли використовуються елементи добровільності і обов’язкової військової служби. Різновидом військової служби є альтернативна служба, яка дозволяє диференціювати громадян, які призиваються на військову службу, в залежності від стану їх здоров’я, релігійних, національних та інших переконань.

У мирний час збройні сили багатьох держав існують у скороченому складі, що розгортається з початком війни шляхом мобілізації громадян призовного віку.

Збройні сили сучасних держав характеризуються:

· де політизованістю і департизованістю;

· високою боєготовністю, боєздатністю і професійністю;

· оснащеністю високоефективними засобами збройної боротьби, у тому числі ядерною зброєю.

 

Система державних органів України

глава держави - Президент України

 

орган законодавчої влади - Верховна Рада України

 

органи виконавчої влади -

а) вищий Кабінет Міністрів України;
б) центральні міністерства, державні комітети, інші відомства;  
в) місцеві обласні і районні державні адміністрації, голови місцевих державних адміністрацій та їхні управління, адміністрація державних підприємств, установ, організацій;

 

органи судової влади:

судову влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судову систему України складають - суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.  
Система судів загальної юрисдикції: а) місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів); місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей міст Києва та Севастополя, місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента;   б) апеляційні загальні суди (обласні апеляційні суди, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Верховний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських сил України, а також Апеляційний суд України;   в) Касаційний суд України;   г) вищі спеціалізовані суди;   д) Верховний Суд України. Найвищим судовим органом судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України;

 

контрольно-наглядові органи -

прокуратура (Генеральна прокуратура України та її органи на місцях - обласні, районні, міські прокуратури й різні інспекції);

 

органи місцевого самоврядування -

сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, які представляють загальні інтереси сільських, селищних, міських територіальних громад.

 

Президент Україниє главою держави і виступає від її імені, Головою Ради Національної безпеки і оборони України, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він - гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Основні повноваження Президента України:

· повноваження, щодо надзвичайних ситуацій;

· контролю за виконанням законів;

· гуманітарного характеру щодо захисту прав людини;

· економіки, фінансів;

· міжнародних відносин;

· загального характеру;

· вирішення кадрових питань;

· організаційного характеру.

Верховна Рада Україниє єдиним загальнонаціональним представницьким органом законодавчої державної влади. Вона також бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі. Складається Верховна Рада України із 450 народних депутатів.

Відповідно до статті 88 чинної Конституції України і Регламенту Верховної Ради України загальнопарламенськими інститутами загальної компетенції є:

· Голова Верховної Ради України;

· Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України;

· Апарат Верховної Ради України.

Основними галузевими органами Верховної Ради є її комітети,які здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень ВРУ (ст. 89 Конституції):

1. Комітет з питань правової реформи

2. Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад

3. Комітет з питань соціальної політики та праці

3. Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства

4. Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту

5. Комітет з питань освіти і науки

6. Комітет з питань культури і духовності

7. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

8. Комітет з питань бюджету

9. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності

10. Комітет з питань промислової політики

11. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

12. Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку

13. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин

14. Комітет у закордонних справах і зв'язках із СНД

15. Комітет з питань екологічної політики, природокористу­вання та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

16. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організаційною злочинністю і корупцією

17. Комітет з питань національної безпеки і оборони

18. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та орга­нізації роботи Верховної Ради України

19. Комітет з питань свободи слова та інформації

20. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин

21. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Кабінет Міністрів України -є центральним колегіальним органом державної виконавчої влади, вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів видає у межах своїх повноважень постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на всій території України.

Склад Кабінету Міністрів України:

· Прем’єр – міністр України;

· Перший віце - прем’єр – міністр України;

· Три віце - прем’єр – міністри України;

· Апарат Кабінету Міністрів України;

· Президія Кабінету Міністрів України;

· Міністри України, голови комітетів, відомств.

До компетенції Кабінету Міністрів України відноситься:

· Забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, виконання Конституції України і Законів України, актів Президента України;

· Вживання заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

· Здійснення державної політики в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я та інші функції.

Судова система України складається із:

· Конституційного Суду України;

· Системи судів загальної юрисдикції.

Конституційний Суд Україниє єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

· Місцеві суди;

· Апеляційні суди. Апеляційний суд України;

· Касаційний суд України;

· Вищі спеціалізовані суди;

· Верховний Суд України.

Місцевими загальними судами є:

1. районні;

2. районні у містах;

3. міські;

4. міжрайонні;

5. військові суди гарнізонів.

Апеляційними загальними судами є:

1. апеляційні суди областей;

2. апеляційні суди міст Києва і Севастополя;

3. апеляційний суд АР Крим;

4. військові апеляційні суди регіонів та Апеляційний суд Військово – Морських Сил України;

5. апеляційний Суд України.

Спеціалізованими судовими органами в Україні є:

· господарські суди АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України;

· окружні адміністративні суди України, апеляційні адміністративні суди, Вищій адміністративний суд України;

· інші спеціалізовані суди України, утворені згідно із законом.



Читайте також:

  1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
  2. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  4. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  5. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  7. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
  8. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  9. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  10. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  11. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах




Переглядів: 1343

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ефективність правового регулювання суспільних відносин | Поняття, завдання і функції організацій державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.028 сек.