• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть та фактори картографічної генералізації

Важливою властивістю географічної карт є можливість безпосередньо огляду та вивчення дійсності у просторі будь-якої протяжності і площі. Ця властивість карти зумовлена використанням масштабу та передачею картографованих явищ в генералізованому вигляді.

Картографічним зображенням властиві основні риси моделі: абстрагування від цілого для дослідження частини; спрощення – показ найсуттєвіших характеристик та зв’язків; узагальнення – виділення загальних рис, ознак, властивостей. Ці абстракції, які спрощують об’єкт дослідження (а разом із тим і картографічне дослідження), сприяють більш глибшому пізнанню зображуваних граней дійсності. Вони складають суть картографічної генералізації та її філософське тлумачення.

Термін ”генералізація“ походить від французького ”généralisation“ – узагальнення, а те, в свою чергу, – від латинського ”generalis“ – загальний, головний. Держстандарт визначає картографічну генералізацію як відбір та узагальнення зображених на карті об’єктів відповідно до призначення і масштабу карти та особливостей зображеної території. Основний зміст генералізації – відображення картографованої частини дійсності в її основних типових рисах та характерних особливостях.

Разом з тим розуміння карт як моделей географічних систем чи їхніх частин (аспектів) дає можливість побачити в генералізації засіб виділення в геосистемах їхніх ведучих (головних) елементів (компонентів), процесів та зв’язків, а також шлях до переходу до географічних систем більш високого рівня ієрархії.

У визначенні генералізації вказані основні її фактори.

1. Вплив призначення карти на її зміст (і форму) можна проілюструвати на прикладі двох загальногеографічних карт, одна із яких довідкова, інша – для середньої школи. На довідковій карті значно більше географічних об’єктів, зображених точно, детально, в той же час, як на навчальній – схематичніше, яскравіше, крупніше. Величина умовних позначень та шрифтів продиктована призначенням карти – демонстрація в класі на значній відстані.

2. Тематика карти безпосередньо вказує на головні, суттєві елементи змісту карти. На загальногеографічній карті та карті земельних угідь є населені пункти та шляхи сполучення, але на другій вони мають значення орієнтирів, а тому зазнали більшого відбору й узальнення. Іншим прикладом може бути зображення рельєфу на гіпсометричній карті і карті шляхів сполучення в ”Атласе СССР“.

3. Вплив масштабу карти не обмежується технічними можливостями карти: зменшення загальних розмірів зображення не дозволяє зобразити місцевість і взагалі картографовані явища із збереженням всіх їх деталей.

Масштаб карти визначає її просторові межі. Карти великих масштабів зображають на окремих аркушах (порівняно невеликі території), тоді як аркуші дрібномасштабні карти охоплюють великі території. Різне просторове охоплення дає різну оцінку деталей. Те, що для територій малих розмірів (район) є важливою деталлю, для території значно більшої (область, країна) буде другорядною або взагалі втратить своє значення (актуальність). На районній карті можуть детально зображатися навіть ґрунтові дороги, на карті області і країни їх не зображають взагалі, тут пріорітетним є показ доріг обласного, державного і міждержавного значення.

У цьому випадку генералізація, пов’язана із масштабом, необхідна для переходу від індивідуальних рис до родових характристик, до понять загального значення.

4. Особливості картографованої території (картографованого явища). Значення цього фактора легко уяснити, згадавши основну мету картографічної генералізації – намагання відтворити на карті із можливою об’єктивністю типові риси та характерні особливості дійсності. Одні і ті ж об’єкти чи їхні властивості по-різному оцінюються в різних ландшафтах, або залежно від своєрідності зв’язків цих об’єктів із іншими явищами. Наприклад, криниці в середній смузі України на карті не зображаються, на півдні – це важливий елемент їхнього змісту. У горах, де амплітуда висот сягає сотні метрів, висота перерізу рельєфу складає десятки метрів, а на рівнинному Причорномор’ї різниця висот у два-три метри викликає зумовлює зміни в умовах сільського господарства.

Серед інших, менш важливих чинників генералізації, можна назвати:

5. Джерела, які залучаються для складання карти. При відсутності даних про людність населених пунктів ця ознака не знаходить свого відображення на карті.

6. Система картографічних знаків впливає через мінімальні розміри знаків (особливості наших очей бачити і розрізняти знаки при читанні карти) та від технічних можливостей їх виконання та відтворення.

З точки зору наукової інформації суть генералізації полягає в усуненні зайвої інформації, малозначимої й несуттєвої, при розв’язанні певних завдань.

Читайте також:

1. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
2. Абіотичні та біотичні фактори.
3. Агрегування та факторизація
4. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
5. Біологічні фактори
6. Біотичні фактори
7. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
8. Види картографічної генералізації
9. Види та типи факторингових послуг
10. Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
11. Види факторингу
12. Види, фактори і ступінь порушення типів місцевості.

Переглядів: 1943