• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конституційне право України як наука

Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище.

У свою чергу складовою суспільних наук є юридична наука, завдання якої — вивчення правових явищ. У кожної з галузей цієї науки є свій особливий предмет. Для будь-якої з гілок юридичної науки характерний власний підхід до

об'єкта дослідження.

Проте наука, зокрема наука конституційного права, вар­та чогось, якщо вона розуміється як галузь виробництва нових знань і водночас належить до числа галузевих наук, основною ознакою яких є те, що їх предметом, є вивчення однойменної галузі права.

Отже, наука конституційного права являє собою сис­тему ідей, теорій, концепцій про конституційне право як галузь національного права України.

Предметом же дослідження науки конституційного права е вивчення цього права як галузі.

Так, предметом її дослідження є в цілому вся сфера полі-тико-правових суспільних відносин, які підлягають конститу­ційно-правовому регулюванню.

Вона розкриває закономірності, властиві цій науці, фор­мулює основні поняття і категорії, що використовуються у процесі законотворчої і законодавчої діяльності, аналізує функції відповідних конституційно-правових інститутів, до­сліджує процеси, які пов'язані з реалізацією норм та інсти­тутів конституційного права. На підставі цього наука консти­туційного права виявляє ефективність дії правових норм, виробляє рекомендації щодо їх удосконалення на основі вивчення діяльності, нагальних потреб людини, державних органів, об'єднань громадян тощо.

-54-

В результаті аналізу цих явищ і процесів наука конститу­ційного права повинна виробляти теоретичні обгрунтування необхідних меж правового регулювання норм конституційно­го права.

Виходячи зі змісту предмета правового регулювання кон­ституційного права, особливостей політико-правових сус­пільних відносин, визначаються і основні теоретичні концеп­ції науки. До них, зокрема, можна віднести такі теоретичні проблеми, як:

— теорія реалізації і гарантій прав і свобод людини як вищої соціальної цінності;

— роль у цьому процесі держави та її органів;

— сутність і взаємодія народного, національного і дер­жавного суверенітету;

— проблема визначення конституційних засад організа­ції громадянського суспільства;

— розширення форм народного волевиявлення за ра­хунок надання народові статусу суб'єкта законодавчої ініціа­тиви, здійснення функції контролю за органами і вищими посадовими особами, які ним обираються; надання права від­кликати народних депутатів і достроково припиняти повно­важення Президента України за наявності підстав, які мають бути визначені в Конституції України;

— подальше дослідження проблем, пов'язаних з розподі­лом державної влади, системи стримувань і противаг між гілками єдиної державної влади;

— проблема повнішої реалізації Верховною Радою Украї­ни установчої, законодавчої та контрольної функцій;

— подальша розробка проблеми унітаризму, автономії, форм територіального устрою, особливо адміністративно-те­риторіального поділу України;

— важливою і не до кінця вирішеною, є й проблема взає­мовідносин місцевих органів держаної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Дослідження цих далеко не вичерпаних проблем стано­вить предмет науки конституційного права. Самі ж виснов­ки, теоретичні положення, рекомендації — її зміст.

Наука конституційного, як і всяка інша, являє собою певну систему знань, елементами яких є: відносно відокрем­лені теоретичні положення, висновки, що зроблені на підста­ві пізнання сутності та закономірностей розвитку різноманіт-

-55-

них сторін суспільних відносин, які регулюються нормами конституційного права. Згадані положення науки не лише тісно пов'язані між собою на підставі єдності предмета галу­зі, а й перебувають у певній підпорядкованості, тобто одні теоретичні висновки є основою для інших.

Таким чином, система науки конституційного права — це упорядкована сукупність відносно самостійних комплек­сів теоретичних положень, яку побудовано на підставі логічного зв'язку між ними, її основу становить струк­турність самого предмета наукового пізнання, обумовлена предметом галузі конституційного права. Тому кожному з елементів системи галузі відповідає певний розділ конститу-ційно-правової теорії, яка повинна досліджувати загальні проблеми, що притаманні галузі в цілому, специфіку і харак­тер її предмета; різновидності її норм; засоби їх реалізації; особливості суспільних відносин, які виникають на їх основі;

її джерела; систему.

Сукупність теоретичних висновків, положень з усіх пере­лічених проблем становить перший розділ у системі науки, присвяченій характеристиці конституційного права та

однойменної науки.

Оскільки наука конституційного права є галузевою, то її завданням є пізнання сутності, юридичних властивостей, функцій основного джерела галузі, який посідає у правовій системі особливе місце. Таким джерелом є Конституція. Тому другий розділ системи науки складається з поло­жень, пов'язаних з обгрунтуванням теорії Конституції, аналізом конституційного розвитку держави.

Наступним елементом системи науки є комплекс теоретичних проблем, які випливають зі змісту консти­туційно-правового інституту "загальні засади". _; Складовою системи науки є теоретичні розробки щодо статусу людини і громадянина, взаємовідносин держави і особи, природи і класифікації прав, свобод та обов'язків

людини і громадянина.

Важливою частиною згаданої системи є розділ, присвя­чений формам народного волевиявлення в Україні.

Окрема частина науки присвячена питанням організації і діяльності органів держави — парламенту, системи ви­конавчої влади, судової системи, взаємовідносин місце-

-56-

вих державних адміністрацій з органами місцевого само­врядування.

У системі науки досліджуються теоретичні проблеми те­риторіальної організації держави, особливості автономії в Україні.

Джерелами науки є також правові акти, в яких містять­ся констйтуційно-правові норми, а також матеріали практи­ки застосування цих норм.

При дослідженні згаданих проблем системи науки кон­ституційного права широко використовуються джерела, під якими розуміють фактори, що становлять основу наукового пізнання. До них належать праці вітчизняних і зарубіжних учених, які містять як правові, так і історичні, філософські думки з проблем, які стосуються предмета науки конститу­ційного права.

Значний внесок у науку конституційного права України зробили такі відомі вчені як В. В. Цвєтков, С. О. Макогон, В. В. Копєйчиков, Є. М. Тихонова, Р. С. Павловський, Ю. М. То-дика, В. Ф. Погорілко, В. Ф. Мелащенко, М. П. Орзіх, В. М. Ша-повал, П. Ф. Мартиненко, Л. Т. Кривенко та багато інших. Не можна не відзначити і внесок російських вчених у роз­робку проблем конституційно-правової науки. До їх числа слід віднести А. І. Лепешкіна, В. Ф. Котока, І. П. Ільїнсько-го, О. Е. Кутафіна, М. П. Баглая та інших.

У загальній характеристиці науки конституційного права важливе значення мають методи наукового пізнання: істо­ричний, порівняльно-правовий, системний, функціональний, статистичний, конкретно-соціологічний, метод кількісного та якісного аналізу, формально-логічний (догматичний) тощо. Значення цих методів полягає в тому, що за їх допомогою за­безпечується додержання достовірних і об'єктивних знань.

Як відомо зміст науки розкривається через її функції, які визначаються її предметом. Основними функціями науки конституційного права є: політична, методологічна, ідео­логічна, евриститично-прогностична, комунікативна, інтегративна і прикладна¹.

пі™ ^Докладніше див.: Конституційне право України / За ред. В. Ф. Пого-Рілка. — К.: Наукова думка, 2000. — С. 78—79.

-57-

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
3. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
4. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
5. IX. НАУКА, ТЕХНИКА, ТЕХНОЛОГИЯ
6. V. Класифікація і внесення поправок
7. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
8. VI. Накази Генерального прокурора України
9. XII. Право на першочергове зарахування
10. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
11. YI.6. Мораль, нравственные ценности, право,
12. А) Філософія православ'я

Переглядів: 581