Структура організації – це певні логічні взаємозв'язки рівней управління і функціональних областей, які побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.
Функціональна область (зона) – це робота, яку виконує певний підрозділ для організації в цілому.
В основі побудови структури організації лежить розподіл праці:
1. Спеціалізований – закріплення даної роботи за окремими спеціалістами.
2. Горізонтальний – групування спеціалістів в межах функціональних областей.
3. Вертикальний – відокремлення робіт з координації від безпосереднього виконання задач.
Ступінь вертикального розподілу праці характеризується сферою контролю – кількістю працівників, які підпорядковуються одному керівникові.
Широка сфера контролю передбачає підпорядкованість одному керівникові великої кількості підлеглих. Сформована таким чином структура управління буде плоскою. При вузькій сфері контролю одному керівникові підкорюєься невелика кількість підлеглих. Відповідно формується багаторівнева структура управління.
Технологія
Технологія – це спосіб перетворення ресурсів на «вході» організації у бажану форму на «виході» організації, заснований на поєднанні кваліфікаційних навичок, обладнання, устаткування, інфрастуктури інструментів і відповідних знань.
Класифікація технологій
І. за Дж. Вудвортом (для промислових організацій):
· масове чи крупносерійне виробництво (основа – конвейєрні технології);
· безперервне виробництво (основа – автоматизоване обладнання).
ІІ. за Дж. Томпсоном (для непромислових організацій):
· багатоланкова технологія – характеризується взаємозалежністю задач, які повинні виконуватися послідовно;
· посередниціька технологія – характеризується зустричами груп людей, які є чи хочуть бути взаємозалежними. Використовується певний ступінь стандартизації взаємовідносин між людьми;
· інтенсивна технологія – характеризується використанням спеціальних прийомів, навиків, послуг, для того, щоб здійснити певні перетворення в конкретному матеріалі. який поступає у «виробництво».