Розпушуваність обвалених порід і заповнення ними виробленого простору.
У виробленому просторі спочатку обвалюється безпосередня покрівля, потім – основна.
При обваленні порід безпосередньої покрівлі її обсяг збільшується. У залежності від потужності безпосередньої покрівлі обвалені породи можуть частково або ж цілком заповнити вироблений простір (підбутити основну покрівлю (рис. 2.1)).
Для розрахунків заповнення виробленого простору обваленою породою використовують коефіцієнт розпушення Кр, який дорівнює
, (2.5)
де V1 – об’єм обваленої породи; V2 – об’єм породи в масиві.
Рис. 2.1 Схема до розрахунку заповнення виробленого простору обваленою породою
При опусканні обвалених порід основної покрівлі відбувається ущільнення раніше обвалених порід безпосередньої покрівлі. Максимальному ущільненню порід відповідає мінімальний коефіцієнт розпушення, його називають залишковим коефіцієнтом розпушення (Кост.).
Чисельні значення коефіцієнтів розпушення деяких порід приведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Значення коефіцієнтів розпушення
Порода
Кр
Кост
Пісок
М'яке вугілля
Глинистий сланець
Пісковиковий сланець
Пісковик міцний
Обвалена порода підбутить основну покрівлю (рис. 2.1) за умови, коли:
. (2.5)
Звідси
, (2.6)
де hн.к. – потужність порід безпосередньої покрівлі, м;
m – потужність пласта, м.
Звичайно при розрахунках використовують залишковий коефіцієнт розпушення. При Кост.=1,15 , обвалені породи повністю заповнюють вироблений простір і стають штучною опорою для основної покрівлі. Величина заповнення виробленого простору hзап складе hзап=kрhнк, м. Вільний простір між поверхнею обвалень породи й основною покрівлею (hсв), виходячи з розрахункової схеми (рис. 2.1), буде hсв = hвир - hзап, м, де hвир – відстань від підошви пласта до основної покрівлі hвир=m + hнк.
Умовні позначення деяких типів порід приведені в табл. 2.3