Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Внутрішніх справ, 2014


КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

Кримінальне право – це одна з найважливіших галузей права і є невід’ємним, вагомим елементом правової культури майбутнього юриста. Засвоєння положень кримінального законодавства сприятиме розбудові правової держави, покращенню практики правового регулювання суспільних відносин, здійсненню значного кроку до демократизації життя суспільства, підвищення соціальної ролі кожного громадянина, покращення захисту прав і свобод, утвердження дії принципу верховенства права. У цьому невпинному поступі надзвичайно велику роль має сфера кримінально-правових відносин, де протиріччя суспільного розвитку і вплив негативних факторів виявляється особливо гостро. Тому вивчення положень діючого кримінального законодавства сприятиме удосконаленню його норм та практики цього застосування і це виступатиме закономірною потребою розвитку права та зміцнення гарантій дотримання законності в державі.

Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення.

Метою вивчення навчальної дисципліни є надання допомоги студентам у засвоєнні основних положень кримінального права, ознайомлення з його найважливішими інститутами та положеннями; набуття навичок самостійного комплексного аналізу складу злочину, відпрацювання навичок та умінь правильного застосування отриманих теоретичних та методичних знань під час вирішення конкретних ситуаційних задач; формування у студентів науково обґрунтованих знань про злочин та кримінальну відповідальність, а також про тенденції розвитку законодавства України та інших держав, про заходи кримінально-правової боротьби зі злочинністю.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

1) об’єкт, предмет і метод кримінального права, його понятійно-категоріальний апарат;

2) основні положення про систему кримінального права та закон про кримінальну відповідальність;

3) сутність злочину та їх класифікацію;

4) зміст інститутів співучасті та множини злочинів;

5) поняття, мету та систему покарань;

6) сутність та значення інститутів призначення та звільнення від відбування покарання;

7) зміст інституту судимості та примусових заходів медичного характеру;

8) основні положення про систему Особливої частини кримінального права;

9) елементи конкретних складів злочину та їх обов’язкові і факультативні ознаки;

10) зміст інститутів Особливої частини кримінального права;

11) сутність та значення інститутів Особливої частини кримінального права.

уміти:

1) визначати дію закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі;

2) визначати злочин, його види і стадії;

3) визначати склад злочину, наявність співучасті та множинності злочинів;

4) визначати обставини, що виключають злочинність діяння;

5) визначати підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та покарання;

6) визначати відмінність покарання від інших заходів державного примусу;

7) кваліфікувати злочини.


Читайте також:

  1. Аналіз внутрішніх ризиків
  2. В.Винниченко – голова і генеральний секретар з внутрішніх
  3. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
  4. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів.
  5. Визначення внутрішніх зусиль
  6. Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
  7. Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в колоні
  8. Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в плиті
  9. Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в ригелі
  10. Винесення внутрішніх, розумових дій назовні називають ексте­ріоризацією.
  11. Відбиває взаємозв'язок їх внутрішніх функціональних підрозділів і модифікується залежно від загальної кількості стратегій даного суб'єкта.
  12. Внутрішнє середовище організації, взаємозв’язок внутрішніх змінних




Переглядів: 407

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
За редакцією кандидата юридичних наук доцента Опалинського Ю.В. | ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.