• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗДІЛ 5

Розробка системи удобрення в сівозміні та річного плану удобрення культур

5.1. Складання плану удобрення культур сівозміни на 20__ рік

Поряд з системою удобрення культур, розрахованою на всю ротацію сівозміни, в господарстві повинен бути розроблений план використання добрив на майбутній рік у кожному полі і під кожну культуру. При цьому слід зазначити, що показники насиченості 1 га площі сівозміни добривами повинні відповідати пункту 3 табл. 4.2. Вихідним матеріалом для складання щорічного плану є розроблена система удобрення в сівозміні (табл. 5.1), книга історії полів, агрохімічні картограми, план розміщення посівів і запланована врожайність на майбутній рік, розрахунки виробництва гною від тварин, що є на фермах, можливості закупівлі мінеральних добрив, наявність техніки для забезпечення вивезення і внесення добрив тощо.

Необхідність складання щорічного плану застосування добрив визначається тим, що ґрунти на різних полях неоднорідні за агрохімічними властивостями і родючістю. Тому одні і ті ж культури, що розміщуються в порядку чергування кожного року в іншому полі сівозміни, потрапляють в дещо інші умови. В зв’язку з цим правильне застосування добрив базується на диференційованому підході до кожної ділянки поля, що зайняте навіть однією культурою.

При встановленні норм добрив необхідно керуватися даними агрохімічних картограм, що відображають забезпеченість ґрунтів доступними для рослин сполуками елементів живлення (табл. 1.3). При цьому норми добрив коректуються множенням на відповідний коефіцієнт, залежно від забезпеченості ґрунту певного поля рухомими сполуками елементів живлення (додаток Л). Методика складання системи застосування добрив у сівозміні залежить від забезпеченості органічними і мінеральними добривами, тобто від можливостей господарства. Якщо під культури наступного року планується внесення органічних добив, а в системі удобрення це не передбачено, то норми мінеральних добрив зменшують на таку саму кількість елементів живлення, яка буде внесена з органічними добривами. В умова ліміту мінеральних добив подальший їх розподіл між культурами проводиться так. Одержані після коригування дози основного удобрення під культури на зрошуваних ділянках, під овочеві, рис, льон, картоплю, буряк цукровий після узгодження з ресурсами господарства не зменшують. Залишок ресурсів мінеральних добрив розподіляють між іншими культурами. При цьому насамперед задовольняють потребу цих культур у рядковому удобренні, а також передбачають виділення азотних добрив для підживлення озимих культур. Решту ресурсів мінеральних добрив розподіляють між культурами відповідно до їх пріоритету (додаток М), помноживши його значення на рекомендовану норму елементів живлення.

Складання плану удобрення культур закінчується погодженням насиченості площі сівозміни мінеральними добривами порівняно з наявними чи передбачуваними ресурсами. У разі значного розходження роблять повторне коригування і розподіл залишку добрив.

У разі дуже обмежених ресурсів (до 50 кг/га д. р. в умовах достатнього зволоження і зрошення та до 15 кг/га д. р. в засушливих умовах) можливі два варіанти розподілу добрив: 1) під усі культури вносити рівномірну кількість; 2) виділення під основні культури потрібної кількості для отримання запланованого врожаю, а залишок (якщо він буде) розподіляють під інші культури. При цьому в першу чергу виділяють добрива для припосівного внесення під усі сільськогосподарські культури (10 – 30 кг/га д. р. фосфорних, азотних і калійних добрив). Решту добрив потрібно використовувати під озимі зернові і технічні культури. Невисокі норми добрив (100 – 150 кг/га д. р.) розподіляють між культурами за рекомендаціями науково-дослідних установ. Одержані після коректування норми заокруглюються з точністю до 5 кг/га, а потім розподіляють за строками внесення (табл. 5.2).

Таблиця 5.1

Норми добрив за розробленою системою в _______________ сівозміні №____

на 20__ рік (N Р К – кг/га д.р.)

Середня насиченість 1га сівозмінної площі:

до коректування норм: N____; Р₂О₅____; К₂О____;

після коректування норм: N____; Р₂О₅____; К₂О____.

Таблиця 5.2

План удобрення культур у сівозміні на 20__ рік (гній – т/га, N Р К – кг/га д.р.)

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
5. Б – розділення гелю на дві фази
6. БАГАТОСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП І МЕТОДИ РОЗДІЛЕННЯ СИГНАЛІВ ЗЕМНИХ СТАНЦІЙ
7. Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
8. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
9. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
10. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
11. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
12. Вибір теми правового розділу

Переглядів: 491