Свобода і демократія як необхідні умови всебічного розвитку людини.

План лекції

Змістовий модуль 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.

Література

1. Національна економіка: Підручник./За ред..проф.,к.е.н. П.В.Круша.-К.: Каравела; Піча Ю.В., 2008.- 416 с. - Р.V.-С.208-268.

2. Гринів Л.С. Національна економіка: Навч.посібник / Кічурчак М.В. -Львів: «Магнолія 2006», 2008.- 464 с. - Р.ІІІ.-С.103-134.

3.Національна економіка: навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл. [Білоцерковець В.В., Завгородня О.О., Лебедєва В.К. та ін..]; За ред.. В.М.Тарасевича –К.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с. -Гл.ІV, VІІ.-С.85-92, С.147-175.

4. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Вирховної Ради України 28 червня 1996 р.-К.,1996.

5. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред..акад. НАН України В.М.Геєця.-К.: Ін-т екон.прогнозув.;Фенікс, 2003.-1008 с.

6. Сміт А. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Пер. О.Васильєвої, М.Межевікіної, А.Малівського.-К.: Port-Royal, 2001.-594 с.

Протягом заняття вивчається свобода і демократія як необхідні умови всебічного розвитку людини, основні шляхи та методи реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Мета лекції – довести, що свобода і демократія сприяють формуванню та розвитку національної економіки.

Завдання лекції: на прикладах показати, що економічна свобода і демократія є умовами всебічного розвитку людини; вивчити основні шляхи реалізації прав і свобод людини; вміти доводити значення економічних свобод і прав для всебічного розвитку людини.

1.Свобода і демократія як необхідні умови всебічного розвитку людини.

2.Основні шляхи та методи реалізації прав і свобод людини і громадянина.

3.Економіка та права і свободи людини.

Найвищою формою порозуміння між владою і народом, працею і капіталом, ідеологією та політикою є утвердження демократії. Розвиток демократії проходив різні етапи становлення суспільних систем, від рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної. Боротьба за демократію продовжується і сьогодні здебільшого в малорозвинутих та унітарних централізованих країнах. Досвід розвинутих демократичних країн показує, що демократія варта того, щоб за неї боротися.

Демократія як світогляд формується у процесі виробництва і державотворення, створення ідеології і політики, відносин між людьми і народами. Становлення демократії тісно пов'язане з реалізацією людиною, нацією свого права на свободу та гідне людини життя загалом. Розвинуті країни досягли високих економічних і соціальних показників завдяки вивільненню ринкових сил через демократизацію суспільних відносин. Демократія уможливила вільне політичне волевиявлення, вибір політичного ладу і державної системи, які забезпечили свободу підприємництва та стимулювання виробництва. Отже, економічні і політичні демократичні перетворення повинні здійснюватися паралельно.

Економічні реформи є серйозним випробуванням для будь-якої демократичної країни. Річ у тому, що процес активізації підприємницької діяльності серед найширших верств населення тривалий і потребує усвідомлення суспільством його необхідності, великих капіталовкладень і концентрації зусиль на економічній трансформації.

Досвід таких трансформацій у різних країнах світу засвідчує, що початкові етапи реформ супроводжуються негативними економічними і соціальними процесами, що іноді породжує зневіру населення і навіть суспільну паніку. Інколи важко досягти необхідної згоди з економічних питань між парламентом, президентом та іншими політичними структурами. Уряди, які зважилися на проведення тяжких реформ, деколи зазнають поразки на виборах, перш ніж реформи почнуть давати позитивні результати. Однак поглиблення демократизації, запровадження і сприйняття демократичних засад у політиці і в економіці як норми співжиття позитивно впливає на активізацію ділової активності, зростання капіталовкладень, зайнятості і обсягів виробництва та споживання загалом.

Найважливіше, що Україна повинна взяти для себе, аналізуючи процес ринкових трансформацій у світі, — це необхідність пробудження національної самосвідомості і гідності та використання досвіду країн в економічних перетвореннях, а також те, що фундаментальні економічні реформи мають відбуватися одночасно з демократизацією суспільства.

Демократія— система відносин у країні щодо формування влади і уряду з обраних народом представників.

Демократичними є держави, якими керують обрані народом представники. Демократія як спосіб державотворення і гуманізації суспільних відносин піддається певному виміру на основі відповідних критеріїв, які групують на політичні, соціальні, організаційні, моральні, економічні. Кожній групі відповідає показник рівня демократії і поведінки влади та виборців щодо його дотримання.

1. Політичні критерії— рівні політичні права партій і громадян: рівні права представляти свої програми щодо національного, політичного, ідеологічного, економічного, соціального, міжнаціонального розвитку країни виборцям.

2. Соціальні критерії — соціальна рівність: усі соціальні верстви виборців мають рівні права обирати владу (депутатів, президента, уряд, місцеве управління) і бути обраними.

3. Організаційні критерії— влада обраної виборцями більшості: владні структури формуються за принципом більшості отриманих голосів кандидатами на виборах; групування представників обраних меншістю голосів для недопущення до влади представників обраних більшістю голосів і самим сформувати владу не відповідає принципу демократії загалом.

4. Моральні критерії— гідність і чесність представників влади: більшість і меншість, влада і опозиція діють згідно з конституцією і законами країни, не допускають ідеологічних, національних, політичних, економічних, соціальних, організаційних спекуляцій, пам'ятають про пріоритет національних і державних, регіональних інтересів та інтересів осіб, а не своїх власних.

5. Економічні критерії— добробут нації: діяльність демократичної влади повинна забезпечити економічне зростання, платоспроможність своїх громадян, соціальну справедливість, рівновагу і стабільність.

Демократія і ринкова економіка — явища взаємозалежні. Ринкова економіка ґрунтується на вимогах об'єктивних економічних законів господарської збалансованості, товарообміну і товаровиробництва, а дотримуватися цих вимог належить конкретній людині — власнику капіталу, людині-підприємцеві, людині-бізнесменові, тобто конкретному суб'єкту виробництва. Для того, щоб конкретні суб'єкти виробництва могли виробляти товарів і послуг у такій кількості та якості, такої структури та асортименту, як того потребує суспільство, вони повинні мати економічну свободу і стимули виробляти. Практика довела, що саме демократія забезпечує права і свободи будь-якого суб'єкта ринку, в тому й у сфері виробництва товарів і послуг.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система органів державного управління національною економікою та їх функції.	\|	Основні шляхи та методи реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.