• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З урахуванням ризику.

Більшість інвесторів для реального чи фінансового інвестування обирають більше ніж один об'єкт, тобто формують певну їх сукупність (множину). Цілеспрямований підбір таких об'єктів становить процес формування інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель становить цілеспрямовано сформовану множину об'єктів реального і фінансового інвестування, призначених для здійснення інвестиційної діяльності в середньо-терміновому періоді згідно з розробленою інвестиційною стра­тегією компанії (фірми, підприємства).

Головною ціллю формування інвестиційного портфеля компанії є забезпечення реалізації її інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних (з допустимим рівнем ризику) інвестиційних проектів і фінансових інструментів. З ура­хуванням сформованої головної цілі будується система часткових цілей з урахуванням обраної стратегії і особливостей щодо здійснення інвестиційної діяльності.

Так, на рис. 9.2 наведені основні цілі інвестиційної стратегії.

Розглянемо такі основні цілі як забезпечення раціонального ступеня інвестиційного ризику та достатнього ступеня ліквідності інвестиційного портфеля.

Рис. 9.2. Система цілей щодо формування інвестиційного портфеля

1. Забезпечення раціонального ступеня інвестиційного ризику. Окремі інвестиційні проекти, особливо ті, що забезпечують високі темпи зростання доходу, можуть мати високий рівень ризиків. Однак, у межах інвестиційного портфеля в цілому цей рівень повинен оптимізуватися в розрізі окремих напрямів інвестиційної діяльності. У процесі оптимізації загального рівня ризиків інвестиційного портфеля основну увагу слід приділяти мінімізації ризику втрати капіталу, а лише потім оптимізації ризику втрати доходів (прибутків). Окрім цього, ризик інвес­тиційного портфеля в цілому повинен бути контрольованим.

2. Забезпечення достатнього ступеня ліквідності інвестиційного портфеля. Для досягнення ефективної керованості інвестиційним портфелем та забезпечення можливостей швидкого реінвестування капіталу в більш вигідні проекти певна частка портфеля інвестицій повинна мати високоліквідний характер. Рівень ліквідності інвестиційного портфеля визначається інвестиційною кон'юнктурою в країні, її динамізмом та специфікою інвестиційної діяльності компанії.

Наведена на рис. 9.2 система цілей може бути значно розширена. Слід зазначити, що різні цілі щодо формування інвестиційного портфеля в значній мірі є альтернативними, суперечать одна одній. Так, зокрема, забезпечення високих темпів зростання капіталу досягається зниженням рівня поточної доходності (прибутковості) інвестиційного портфеля. Зростання капіталу і зростання доходів знаходяться в прямій залежності з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення достатньої ліквідності не дозволяє залучити до портфеля високоприбуткові інвестиційні проекти, а також проекти, що забезпечують значний приріст капіталу в довготерміновому періоді.

Враховуючи альтернативність (суперечність цілей) можна говорити також про ризик, що спричиняється невизначеністю, суперечливістю цілей. Враховуючи конфліктність цілей форму­вання інвестиційного портфеля, можна визначити їх пріоритети, зокрема експертним методом.

Для врахування кількох типів невизначеності та зумовленого ними ризику: невизначеність ієрархії цілей, невизначеність оцінок, прогнозів розвитку економічного середовища у май­бутньому, нестача кількісних даних, необхідних для розрахунків тощо існують відповідні моделі та методи щодо обрання рішення з оптимальним ступенем ризику. Тут застосовуються понятійний та математичний апарати теорії розпливчастих множин та теорії гри, вводиться ряд нових показників оцінки ступеня економічного ризику, що дуже важливо в процесі формування, оптимізації та управління інвестиційним порт­фелем (портфелем проектів).

Основні цілі формування інвестиційного портфеля закладаються в основу відповідних критеріальних показників, які компанії (фірмі) необхідно розробити, користуючись відповід­ною методикою та математичним апаратом. Зокрема, кожна компанія може розробити актуальні на певний період часу та прийнятні для неї нормативні показники: мінімальних темпів зростання капіталу, мінімального рівня поточного доходу, максимального ступеня інвестиційного ризику, мінімальну за капіталомісткістю частку високоліквідних інвестиційних проектів. Ті чи інші конкретні значення критеріальних показників можуть використовуватися не лише до портфеля в цілому, але й під час оцінювання окремих інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування), з яких, власне, і повинен сформуватися портфель. Відмінності цілей (їх питомої ваги), видів об'єктів інвестування, що залучаються до портфелів, та інші умови визначають різноманіття варіантів спрямованості і складу портфелів окремих компаній, що може бути певним чином типізоване.

Типізація інвестиційних портфелів за їхніми видами пов'язана зі спрямованістю і обсягом діяльності компанії.

Портфель реальних інвестиційних проектів формують, як правило, ті фірми, що здійснюють виробничу діяльність, для забезпечення свого розвитку. Він формується з певних об'єктів реального інвестування.

Портфель цінних паперів, як правило, формується інвестиційними фондами і компаніями, трастовими фірмами тощо.

Портфель решти об'єктів інвестування доповнює, як пра­вило, інвестиційний портфель окремих компаній (наприклад, валютний портфель, депозитний тощо). Може формуватися та­кож змішаний інвестиційний портфель.

3. Типізація інвестиційних портфелів щодо пріоритетних цілей інвестування. Портфель зростання формують в основному з об'єктів інвестування, що обтяжені відповідно високим ступенем ризику.

Портфель доходу формується в основному з об'єктів інвестування, котрі забезпечують досягнення високих темпів зрос­тання доходу і обтяжені досить значним ступенем ризику.

Консервативний портфель формується в основному з об'єктів інвестування з середнім та незначним ступенем ризику. Відповідно темпи зростання доходу і капіталу за такими об'єк­тами є значно нижчими. Існує ряд проміжних портфелів, а також інші принципи та критерії типізації проектів та інвестиційних портфелів.

У ряді праць наведено основні етапи формування інвестиційних портфелів, а на рис. 9.3 подана їх послідовність.

Рис. 9.3. Послідовність етапів формування інвестиційного портфеля.

Формуючи інвестиційний портфель, важливо брати до уваги те, що закони ринкової економіки вимагають постійного обігу коштів з урахуванням платоспроможності. За цих умов визначення фінансової сталості, маневреності компанії (фірми), допустимого рівня ризику, яким вона обтяжена, важливими ознаками є, зокрема, її платоспроможність, наявність ресурсів для розвитку, які відносяться до найважливіших не лише фінансових, але й загальноекономічних проблем.

Читайте також:

1. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
2. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
3. Аналіз ризику.
4. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
5. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
6. Б) Перекладіть текст з урахуванням Вашого фаху, знайдіть у ньому займенникові форми і охарактеризуйте особливості їх вживання у науковому тексті.
7. Вибір перерізу провідників у мережах напругою до 1000 В з урахуванням плавких запобіжників
8. Вибір перерізу провідників у мережах напругою до 1000В з урахуванням автоматичних вимикачів і теплових реле
9. Види ризику.
10. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику.
11. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
12. Диверсифікація як засіб зниження ризику.

Переглядів: 454