Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Заходи по нормалізації мікроклімату

Таблиця 1

Гігієнічне нормування мікроклімату

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залеж­ності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні норма­тивні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це са­нітарні норми та стандарти безпеки праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі парамет­ри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан органі­зму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Вони створюють відчуття теплового комфорту і забез­печують передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості та періоду року (табл. 7.2).

Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (ГОСТ 12.1.005-88)

Категорія робіт Характеристика робіт Енерговитрати
Іа – легка Виконуються сидячи при певному фізичному напруженні До 120 ккал/год (139 Вт)
ІІб – легка Виконуються сидячи, стоячи або в русі з незначними фізичними навантаженнями 121-150 ккал/год (140-174 Вт)
ІІа - середньої важкості Виконуються в русі при переміщенні вантажів вагою до 1 кг або сидячи чи стоячи з фізичними навантаженнями. 151-200 ккал/год (175-232 Вт)
ІІб - середньої важкості Пов'язані з ходьбою, переміщенням та перенесенням вантажів вагою до 10 кг і супроводжуються помірним фізичним напруженням 201 -250 ккал/год (233-290 Вт)
III - важка Постійне переміщення з перенесенням вантажів (понад 10 кг), що потребують значних фізичних витрат Понад 250 ккал/год (понад 290 Вт)

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється тільки на два періоди: холодний - коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С; теплий - коли середньодобова температура зовні будівлі становить + 10°С і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для при­міщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням об­ладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінює значні теплові потоки.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримува­тися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емо­ційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють з комп'ютерами, кабінети діагнос­тики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро та ін.).

Допустимі мікрокліматичні умови - це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть спричинитися до дискомфортного теплопочуття, що обумовлено напруженням механізмів терморегу­ляції, але які не виходять за межі фізіологічних можливос­тей організму людини. При цьому може виникнути деяке зни­ження працездатності, але пошкодження або порушення здо­ров'я у людини не виникає.

Допустимі норми мікроклімату застосовуються для при­міщень, де теплові надлишки перевищують 23 Дж/(м3*С). Таких приміщень на підприємствах харчової та переробної промисловості більшість. Це виробничі цехи та дільниці, де встановлене технологічне обладнання, яке живиться .тепло­вою або електричною енергією. При цьому випромінюється тепло в повітря приміщення, що створює несприятливі .умо­ви для людей. Як правило, в таких приміщеннях немає мож­ливості встановити оптимальні параметри мікроклімату з технічних або економічних причин. В приміщеннях зі значни­ми надлишками явного тепла (23 Дж/( м3*С) і більше), де на кожного працюючого припадає від 50 до 100 м2 площі підло­ги, дозволяється зниження температури повітря проти нор­ми в зоні поза постійними робочими місцями до 12°С - для легких робіт, до 10°С - для робіт середньої важкості і до 8°С - для важких робіт. Якщо на кожного працюючого при­падає більше 100 м2 площі підлоги, то нормативна темпе­ратура, відносна вологість і швидкість руху повітря забез­печуються тільки на постійних робочих місцях.

Теплове опромінення працюючих, що виходить від нагрітого обладнання, освітлювальних приладів, інсоляції, на постійних і непостійних робочих місцях не повинно перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50% і більше поверхні тіла, 70 Вт/м2 при опроміненні від 25 до 50% поверхні тіла і 100 Вт/м2 - при опроміненні до 25% поверхні тіла людини. Інтенсивність оп­ромінення робітників від відкритих джерел тепла (відкрите полум'я) не повинно перевищувати 140 Вт/м2 при опроміненні не більше 25% поверхні тіла. При цьому обов'язкове засто­сування засобів індивідуального захисту, в тому числі облич­чя та очей.

Низькі температури при праці на відкритому повітрі взим­ку негативно впливають на стан людини. Граничні температу­ри, нижче яких не можуть виконуватися роботи на відкрито­му повітрі, обумовлені можливостями механізму терморегу­ляції людини. Так, при температурі повітря до -25°С йде охолодження відкритих поверхонь тіла і зниження чутливості на дотик кінцівок людини.

Періодичний обігрів відновлює працездатність. При температурах від -25 до -30°С навіть періодичний обігрів не відновлює працездатність (дотикову чутливість кін­цівок). Праця при таких низьких температурах протягом зміни призводить до різко вираженого переохолодження організму. Праця при температурах від -30° до -40°С і нижче при 10-хвилинному обігріві через кожну годину при­зводить до стійкого зниження температури всього тіла і тактильної (дотикової) чутливості пальців рук і ніг, підви­щення артеріального тиску, почастішання пульсу.

Найчастіші причини відхилення параметрів мікроклімату від нормативних - це надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення або водяної пари від працю­ючого обладнання та різних джерел випаровування.

Заходи захисту від тепловипромінювань можна поділити на чотири групи: а) усунення джерела тепла; б) захищення від тепловипромінювання; в) полегшення тепловіддачі від тіла людини в оточуюче середовище; г) індивідуальний захист від теплового впливу.

Усунути джерело тепловиділення можна зміною техноло­гічного процесу, наприклад заміною пічного обігріву на елек­тричний, заміною розмірів тепловипромінюючих поверхонь та ін. Захистити виробниче середовище від надмірного радіац­ійного та конвективного тепла, що надходить від нагрітих по­верхонь обладнання, можна за рахунок теплоізоляції цих по­верхонь. В приміщеннях, де є можливість ураження людини електричним струмом і температура повітря може досягати 30°С і вище (приміщення особливо небезпечні і підвищеної не­безпеки за класифікацією "Правил улаштування електроустат­кування" - ПУЕ), температура на поверхні теплоізоляції не допускається більше 45°С. (За технікою безпеки, щоб уник­нути опіків, температура гарячих поверхонь у виробничій зоні дії працюючих не повинна перевищувати 45°С.)

Захист від прямої дії теплового випромінювання здій­снюється екрануванням - встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани досить різноманітні, за принципом дії бувають поглинаючими і відбиваючими про­меневе тепло. Вони можуть бути стаціонарними і пересув­ними. Екрани захищають людину не тільки від теплових про­менів, а й оберігають від дії іскор і розжарених та гарячих бризок, виплесків рідин та викидів шлаків та окалини.

Для зменшення вологості в виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів, де є відкриті поверхні рідин, з яких вони випаровуються. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари - обладнане ви­тяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оп­тимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря.

Полегшенню тепловіддачі від тіла людини сприяє підви­щення швидкості руху повітря, що омиває тіло. Здійснюється це за допомогою вентиляційних систем.

При необхідності виконання робіт в зоні підвищено! тем­ператури повітря або в гарячих реактивних зонах обладнан­ня (ремонт топкових камер, котлів, печей, сушарок та ін.) ко­ристуються засобами індивідуального захисту від інфрачер­воних випромінювань - термозахисним одягом, ізолюючими апаратами органів дихання, спеціальними рукавичками, кас­ками тощо.



Читайте також:

  1. II. Загально-шкільні заходи
  2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  3. Адміністративно-запобіжні заходи
  4. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
  5. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
  6. Винищувальні дезінсекційні заходи
  7. Витоки повітря і заходи боротьби з ними
  8. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Заходи по його покращенню.
  9. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
  10. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини.
  11. Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, що приймаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
  12. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території




Переглядів: 2255

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальні положення | Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.027 сек.