Житлові правовідносини

Житловим називається правовідношення по реалізації громадянами України свого конституційного права на житло. Ст. 47 Конституції України передбачає, що кожен громадянин має право на житло і державу створює умови, при яких кожен громадянин матиме можливість побудувати житло, придбати його у власність або узяти в оренду. Наявність житла є однією з найважливіших і необхідніших умов нормального існування людини. Тому забезпечення громадян житлом було і залишається лакмусовим папірцем у порядку соціальної орієнтації держави, його демократичності, прихильності праву. Держава проводить житлову політику за допомогою норм права, створюючих в своїй сукупності житлове законодавство. Основними джерелами житлового законодавства є Житловий кодекс України (ЖК); Правила обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Україні; Правила обліку громадян, охочих вступити в житлово-будівельний кооператив (ЖСК);

Типовий договір найму житлового приміщення в будинках державно го і суспільного житлового фонду в Україні; Правила обміну житлових приміщень в Україні і т.д.

Реалізувати своє право на житлі, яке є об'єктом житлового правовідношення, громадянин може шляхом:

1) отримання в користування квартиру в будинках державного і суспільного житлового фонду;

2) вступи в члени ЖСК;

3) придбання в приватну власність житла (квартири або будинки).

1. Надання і користування житловими приміщеннями в будинках державного і суспільного житлового фонду. Під час переходу України до ринкових відносин в країні з'явилися громадяни, що успішно займаються підприємницькою діяльністю і охочі придбати право власності на житлі за свій рахунок. Держава у області житлової політики виходить з того, що безкоштовно або за доступну для них платню житлові приміщення в державному житловому фонді надаватимуться тільки громадянам, що потребують соціального захисту (ст. 47 Конституції України). Для отримання житлових приміщень в державному і суспільному житловому фонді громадяни повинні бути прийняті на квартирний облік або за місцем проживання, або за місцем роботи. На квартирний облік приймаються громадяни, що потребують поліпшення житлових умов. До ним, зокрема, відносяться громадяни, забезпечені житловою площею нижче за рівень, визначений Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних союзів України (у м. Харкові ця норма складає 5,5 м2); що проживають в приміщеннях, що не відповідають встановленим санітарним і технічним вимогам; що проживають в гуртожитках; що проживають за договором піднайму в будинках державно го або суспільного житлового фонду, а також інші громадяни, визнані такими відповідно до ст. 34 ЖК і п. 13 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Україні.

Другою необхідною умовою постановки на квартирний облік є постійне мешкання і прописка в даному населеному пункті в перебіг не менш встановленого законом терміну. В той же час громадяни, що користуються правом позачергового і першочергового отримання житлових приміщень (ст.ст. 45, 461 ЖК), приймаються на квартирний облік незалежно від тривалості мешкання в даному населеному пункті.

Житлові приміщення надаються площею не нижче за середню норму забезпеченості (у м. Харкові — 8,3 м2) і не зверху максимальної норми житлової площі, встановленої ст. 47 ЖК у розмірі 13,65 м2 на одну людину. Окремі категорії громадян (науковці, особи творчих професій, особи, страждаючі хронічними захворюваннями і т.д.) користуються правом на додаткову житлоплощу у вигляді окремої кімнати або у розмірі 10 м2.

На підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або суспільного житлового фонду відповідний виконком Ради народних депутатів видає громадянину ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. На підставі ордера громадянин у письмовій формі укладає з наймодателем — житлово-експлуатаційною організацією безстроковий договір найму житлового приміщення. Члени сім'ї наймача, що проживають спільно з ним, користуються нарівні з ним всіма правами і виконують всі обов'язки, витікаючі з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, витікаючими з вказаного договору (ст. 64 ЖК).

Основними обов'язками наймача є:

— дбайливе відношення до житла;

— щомісячна сплата платежів за квартиру і комунальні послуги;

— виробництво поточного ремонту. При цьому забороняється самовільне переобладнання і пері планування житлових приміщень і т.п.

Наймодатель зобов'язується:

— надати наймачу житлове приміщення і необхідне санітарно-технічне і інше устаткування в справному стані;

— забезпечувати збереження і належний зміст житлового будинку; своєчасно проводити за свій рахунок капітальний ремонт і т.п.

Житловий кодекс і інші нормативні акти передбачають і інші обов'язки, а також права сторін, витікаючі з договору найму житлового приміщення.

Слід зазначити, що Концепція державної житлової політики передбачає зміну напрямів у сфері забезпечення громадян житлом у міру входження України в ринкові відносини. Пріоритетними напрямами на майбутнє є: створення умов, при яких кожен громадянин вільно відповідно до своїх потреб і можливостей може побудувати, придбати у власність або одержати житло в оренду; надання житла на пільгових умовах в користування громадянам, що вимагають соціального захисту; поступовий перехід на самоокупаюшую систему платні за користування державним житлом з адресними субсидіями окремим категоріям громадян на його зміст; кредитно-фінансова допомога з метою сприяння громадянам в будівництві і придбанні власного житла і т.п.

2. Громадяни з метою поліпшення своїх житлових умов мають право вступити в ЖСК і одержати в ньому квартиру. Відповідно до ухвали Кабінету Міністрів України від 20.10.1992 р. ^ № 593 «Про подальший розвиток житлово-будівельної (житлової) | кооперації» передбачено надання пільгових кредитів членам ЖСК. Кредити надаються ЖСК на будівництво житлових будинків у розмірі 90 % вартості будівництва удома на строк до 30 років з річним погашенням рівними частинами. До виплати членами кооперативу всіх платежів, що належать з них, весь будинок є власністю ЖСК. Член житлового, житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набуває на неї права власності. Взаємини громадян з кооперативами регламентуються ЖК України, Правилами обліку громадян, охочих вступити в жител но-строительный кооператив, Зразковим статутом житлово-будівельного кооперативу і іншими нормативними актами.

3. І, нарешті, реалізувати своє конституційне право на житлі громадяни можуть, став власниками квартири або житлового будинку. Придбати право власності на житлі громадяни можуть шляхом виплати пайового внеску за квартиру в житловому, житловий будівельному кооперативі; приватизовувати квартиру, розташовану в будинку державного житлового фонду; побудувати житловий будинок.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і іншими нормативними актами про приватизацію житла, приватизації підлягають всі житлові приміщення, на які місцевими Радами народних депутатів видані відповідні ордери. Приватизація здійснюється шляхом безкоштовної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї і додатково 10 м2 на сім'ю.

Приватизоване або викуплене житло може вільно продаватися, обмінюватися, успадковуватися і відчужуватися їх власниками будь-яким іншим способом.

Побудувати житловий будинок громадянин може самостійно (своїми власними силами або за допомогою родичів) або укласти договір підряду з відповідною організацією. Обов'язковими передумовами для початку індивідуального будівництва є: відведення земельної ділянки землевпоряджувальними організаціями в натурі і закріплення його певним актом у власність або користування; проведення дослідницьких робіт;

наявність затвердженого архітектором типового або індивідуально го проекту і т.п. Право власності на житловий будинок виникає з моменту ухвалення комісією виконкому місцевої Ради народ ных депутатів будови в експлуатацію. Громадяни можуть стати власниками житлових будинків і шляхом придбання їх за договором купівлі-продажу, міни, дарування або у порядку спадкоємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спадкові правовідносини	\|	Шлюбно-сімейні відносини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.