• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Константи

Робота з таблицями форми.

Робота з табличною частиною форми. Деякі форми можуть мати табличну частину, яка призначена для перегляду списку рядків і може містити декілька колонок. Склад колонок визначається призначенням конкретної форми, а рядки являються, власне, даними, які проглядаються у списку. У деяких випадках, можуть редагуватись.

Перегляд рядків табличної частини. При перегляді списку рядків табличної частини, можна використовувати мишку і клавіатуру. Для переміщення курсору на одну комірку вниз, вверх, вліво або вправо, необхідно використовувати відповідні клавіші управління курсором. Коли курсор досягає границь вікна, натискуванням на клавішу управлінням курсором, викликають прокрутку змісту вікна, виводячи на екран для проглядання наступні рядки чи колонки списку. Клавіші “Page Down” і “Page Up” використовуються для перелистування списку відповідно на сторінку вниз або на сторінку вверх, а клавіші “Home” і “End” дозволяють перейти відразу на самий перший або самий останній рядок списку, тобто на початок чи кінець списку. Якщо розмір форми, яка має табличну частину, змінено таким чином, що у ньому не відображаються усі колонки, то крім вертикальної лінійки прокрутки, внизу табличної частини з'являється горизонтальна лінійка прокрутки.

Для проглядування списку можна використовувати лінійку прокрутки. Кнопки, розміщені на кінцях лінійок прокрутки, можуть використовуватись для переміщення курсором. Однократне натискування на кнопку зміщує курсор на одну комірку у відповідному напрямку. Для зручності прогляду змісту табличної частинки, можна змінювати ширину колонок. Для цього необхідно помістити вказівник миші на лінію, яка розділяє заголовки колонок, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перемістити мишкою лінію, встановивши необхідну ширину колонки, потім відпустити ліву кнопку миші.

Довільний пошук у табличній частині форми. Таблична частина форми може використовуватись для проглядування великої кількості рядків. При цьому, часто виникає необхідність пошуку необхідної інформації. У конкретних формах існують спеціальні методи пошуку в табличній частині, які зорієнтовані на той вид даних, які відображаються у цих списках. Наприклад, у журналі документів – це швидкий пошук за датою документа або за його номером.

Проте, у всіх формах, які мають багаторядкову частину, існує стандартний режим вільного будь – якого вибору зі списку.

Вільний пошук має широкі можливості і дозволяє здійснювати пошук за будь – яким значенням колонок в обох напрямках списку. Навідміну від спеціальних режимів пошуку, вільний пошук виконується послідовно і його швидкість залежить від кількості рядків у списках.

Для початку пошуку, необхідно натиснути клавіші “Ctrl + F3” або вибрати пункт “пошук” із пункту “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий діалог встановлення параметрів пошуку. За допомогою елементів управління цього запиту, можна задавати різноманітні умови пошуку. Перш за все у полі зі списком можна вказати, якого типу інформацію необхідно знайти. При натискуванні на кнопку буде відкритий список типів значень, за яким можна здійснювати пошук. З цього списку необхідно вибрати потрібний тип значення. У залежності від вибраного типу, у полі для шаблона пошуку необхідно ввести значення вказаного типу. Перемикач “Вперед”, “Назад”, “З початку”, дозволяє задати напрями пошуку. “Вперед” – це “Униз” від поточного рядка списку; “Назад” – уверх, від поточного рядка списку; “З початку” – з першого рядка списку.

Опція “По одній колонці”, якщо вона включена, вказує на те, що пошук буде виконуватись в поточній колонці табличної частини, тобто у тій колонці, у якій стоїть курсор. При вимкненій опції “По одній колонці”, пошук буде виконуватися у всіх колонках – зліва - направо.

Опція (” розрізняти регістри”), дозволяє вказати, чи будуть розрізнятись при пошуку за рядками і значеннями прописні і строкові літери. Якщо вона включена(“ ”) то однакові прописні й строкові літери будуть вважатись різними символами.

Після виконання усіх необхідних установок, для виконання пошуку слід натиснути кнопку “Пошук”. Якщо значення, вказане у полі шаблона пошуку, знайдено у списку, курсор буде встановлений у комірку із знайденим значенням. Якщо значення не знайдено, буде видано повідомлення “ Значення не знайдено”.

Константи в програмі 1С: Бухгалтерія, як правило служать для збереження інформації, яка або зовсім не змінюється у процесі функціонування системи, або змінюється досить рідко. Найбільш простий приклад подібної інформації – назва організації, яка, як правило, не змінюється. Зручність використання констант, полягає у тому, що в них один раз вноситься будь – яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватись при формуванні документів, у розрахунках при побудові звітних форм.

Вікно списку констант. Усі роботи з константами здійснюється у спеціальному вікні “Список констант”. Якщо кінцевий користувач має доступ до констант, то це вікно може бути викликано будь – яким пунктом меню, кнопкою панелі інструментів або через системне меню “Операції”.

Список констант можна викликати на екран вибором пункту “Константи” меню “Операції” головного меню програми.

Вікно списку констант являє собою таблицю, що складається із трьох колонок: код; найменування, значення.

У графі “Код” вводиться коротка назва констант. Повне найменування служить для розшифрування короткої назви константи. І, на кінець, графа “Значення” містить саме значення константи.

Редагування констант. При використанні програми 1С: Бухгалтерія у сеансі роботи користувача можливе лише редагування значення констант у списку.

Додавання нових констант, видалення непотрібних констант, зміна короткого чи повного найменування в існуючих константах, може здійснюватись лише в конфігурації. Щоби змінити значення константи (графа3), необхідно помістити курсор у комірку таблиці, яка містить значення, що буде змінюватись і натиснути клавішу “Enter”. Комірка переключиться у режим редагування. У ній з'явиться текстовий курсор у вигляді блимаючої вертикальної стрічки. Після коригування натиснути кнопку “Esс”.

Робота з історією значення констант. При настроюванні конфігурації задачі будь – якій константі можна задати необхідність зберігання історії змін її значень. Подібні константи прийнято називати періодичними. У цьому випадку в списку констант будуть зберігатись не лише самі останні значення констант, але й усі раніше існуючі значення з датами їх введення. Для проглядування історії значень констант необхідно стати на рядок із необхідною константою і натиснути клавішу “F5”.

Вікно історії значень констант являє собою таблицю з двома колонками: дата і значення констант на цю дату. Записи в таблиці сортуються за датою.

Зміна історії значення констант може проводитись двома способами: введенням нового значення константи у вікні списку констант або вводом чи коригуванням рядків у вікні історії значення констант. Ці способи відрізняються в роботі, а тому розглянемо їх окремо.

При редагуванні значення константи, в історію автоматично додається новий рядок, який містить нове значення константи і дату введення цього значення. Проте, якщо значення константи змінювалось протягом однієї дати декілька раз, то нові рядки в історію не додаються, а зберігається лише останнє введене значення. З іншого боку, якщо в константу було повторно введено існуюче значення, але за іншу дату, то в історію значення константи буде додано новий рядок.

Історія значення константи може редагуватись у вікні “Історія”. Для введення нового рядка натисніть клавішу “Insert”. У таблицю буде введений новий рядок у графи якого слід ввести дату і значення константи на цю дату. Для відмови від введення в історію нового рядка, слід натиснути “Esс”.

1.8 Довідники

У програмі 1С: Бухгалтерія, довідники служать для зберігання умовно –постійної інформації, підтримки внутрішньофірмених або загальних класифікаторів. Також, довідники зазвичай використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку. Використання довідників дозволяє ліквідувати неоднозначність при заповнені тих чи інших реквізитів документів або інших довідників. Наприклад, якщо у рахунку вимагається вводити найменування організації клієнта, вибір елемента із довідника клієнта дозволить уникнути помилкового введення найменування різними кінцевими користувачами.

Робота з довідниками може здійснюватись у двох режимах: режим проглядування і редагування і режим вибору елемента довідника.

Виклик довідника. Форму довідника можна викликати на екран через головне меню програми, натиснувши відповідну кнопку панелі інструментів. Якщо це не обумовлено інтерфейсом користувача, за “умовчуванням” виклик довідника на екран можна здійснити, вибравши пункт “Довідники” меню “Операції” головного меню програми. На екран буде виданий список існуючих у системі довідників. У цьому списку клавішами або мишкою слід вибрати найменування потрібного довідника, потім натиснути кнопку “Ок”. Вікно з вибраним довідником буде виведено на екран. Перш за все у заголовку вікна довідника видається назва довідника.

Якщо довідник є підпорядкований будь – якому іншому довіднику, то у заголовку вікна довідника після назви довідника видається у дужках найменування елемента або довідника вищого порядку і повідомлення “Не заданий елемент власник” якщо довідник – власник не відкритий або в ньому непозиціонований конкретний елемент. Вікно довідника, у загальному випадку, являє собою таблицю, набір граф якої, повністю визначається конкретною конфігурацією. Якщо це не змінено в конкретній конфігурації, таблиця має мінімум дві графи: код (1,2,3) і найменування елемента довідника (“Товари”, “Послуги” і т.д.).

Перегляд реквізитів довідника. При великій кількості реквізитів довідника, як правило, форма довідника побудована таким чином, щоби не відображати всі реквізити довідника і графи у його візуальному представленні форми. Інакше, таблиця була б надто широкою.

Якщо у процесі настроювання конфігурації задачі вказано, що єдиний спосіб редагування довідника – це “використання форми редагування елемента”, то для прогляду і редагування реквізитів довідника необхідно встановити курсор у рядок з потрібним елементом і натиснути клавішу “Enter”. На екран буде буде виданий діалог для редагування елемента довідника. Для закриття діалогу можете натиснути “Esс”.

Активна комірка. Одна комірка в таблиці довідника завжди виділена інверсним світлом і називається активною або поточною. Так само ми будемо називати рядок і стовпчик на перетині яких розміщена активна комірка. Для самого виділення ми будемо використовувати також назву “курсор”.

Перегляд довідника. Для проглядування довідника використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми. Рядки в довіднику можуть бути двох типів: елементи довідника і найменування груп довідника. Крім того, як елементи, так і групи можуть бути помічені на видалення, що відображається закресленими значками в крайній лівій колонці довідника. Заголовок групи дозволяє перейти до роботи з елементами, що входять до групи.

Розкрити групу в довіднику, можна клацнувши двічі мишкою на цьому значку ( ) у рядку таблиці з назвою потрібної групи. У результаті буде відкрито для перегляду вибрана група. Цей значок ( ) зміниться на такий ( ). Назва цієї групи і всіх груп вищих рівнів буде видана у перших рядках таблиці.

Проглядування дерева груп. Дерево груп містить найменування груп довідника і дозволяє, по-перше, зручно розглядати структуру довідника і, по-друге, швидко переходити до елементів, що входять до конкретної групи довідника. Найменування довідника служить кореневим елементом дерева груп.

Для зручності роботи дерево груп має можливість розкриватись і зжиматися. Знак ( ) біля вітки вказує, що цю вітку можна розкрити. Для цього достатньо клацнути мишкою на знаку плюс. Вітка відкриє для огляду наступний рівень, а знак плюс зміниться на мінус ( ).Закрити вітку дерева можна клацнувши мишкою на знаку мінус.

Зміна відносних розмірів дерева групи і таблиці. Якщо дерево груп і таблиці довідника розміщені поряд або один над одним, , то мишкою можна переміщувати, розташовану між ними роздільну лінію. Для цього слід помістити вказівник миші на роздільну лінію, натиснути ліву клавішу миші, перемістити роздільну лінію у необхідну позицію і відпустити ліву клавішу миші.

1.9. Введення елемента в довідник.

Введення у довідник нового елемента. Для введення нового елемента в довідник нажміть клавішу “Insert”. Якщо необхідно, щоби новий елемент, що вводиться у багаторівневий довідник, зразу ж попав у необхідну групу цього довідника, то перед введенням елемента слід перейти у цю групу. Якщо вибрано редагування у діалозі, то на екран буде видано діалог для введення елемента довідника. Зовнішній вигляд діалогу за його властивостями поведінка управлінських елементів визначається при настроюванні конфігурації задачі й, у загальному випадку, може бути самим різноманітним.

У діалозі заповнюється, як правило, реквізити: код, найменування, а також поля введення відповідні реквізити довідника. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма введення елемента довідника може перевіряти коректність і повноту введених даних. У випадку невірного введення, можуть з'явитись відповідні повідомлення. Після того, як реквізити заповнені, для запису елемента в довідник слід натиснути кнопку “Оk”.Після того, як на екран буде буде виданий запит про збереження змін слід відповісти: “Так”– для запису в довідник нового елемента, або “Ні” – для відмови від запису.

Введення в довідник нової групи. Для введення нової групи в багаторівневий довідник нажміть цю кнопку на панелі ( ) вікна довідника. Якщо необхідно, щоби нова група, яка вводиться у багаторівневий довідник зразу ж попала у визначену групу довідника, то перед введенням необхідно перейти в цю групу. Якщо встановлено, що редагування групи здійснюється в діалозі, на екран буде видано діалог для введення групи. У загальному випадку, його вигляд може бути відмінним від діалогу, що використовується для нового елемента. У діалозі, як правило заповнюються реквізити: код, найменування, а також поле введення, що відповідають полям довідника.

1.10 Редагування довідника

Редагування елемента довідника. Порядок редагування елемента довідника дещо відрізняється у випадку, коли редагування виконується безпосередньо у рядку довідника і коли редагування виконується в діалозі.

Редагування в рядку. Для редагування елемента, слід установити курсор у комірку довідника, значення якої необхідно відредагувати й натиснути клавішу “Enter” або двічі клацнути на ній мишкою. Внаслідок цього комірка переключиться в режим редагування й у ній з¢явиться курсор. При редагуванні реквізиту, можна переміщуватись в інші графи рядка, використовуючи клавіші “Tab” і ”Shift + Tab”. Для завершення редагування реквізиту, необхідно натиснути клавішу “Enter”. Для того, щоб відмовитись від редагування реквізиту, необхідно натиснути клавішу “Esс”.

Режим редагування елемента довідника в діалозі, надає значно більш широкі можливості, ніж редагування в рядку. Коли відкритий діалог для редагування елемента довідника, сам довідник як і раніше залишається доступним для роботи. Можна вводити в нього нові елементи і групи, видаляти їх, переносити елементи із групи в групу, тобто використовувати всі можливості роботи з довідниками, що передбачені програмою.

Знищення елемента довідника. Система підтримує цілісність інформаційної бази. У цьому режимі не здійснюється безпосереднє знищення таких об¢єктів системи, як елементи довідника і документи. Можна лише встановити помітку на видалення об¢єкта, проте не знищувати його. Власне знищення об¢єктів, зокрема, елементів довідника, здійснюється при виконані відповідної сервісної процедури, пункт “Знищення помічених об¢єктів”, меню “Операції”, якщо ця операція доступна конкретному кінцевому користувачу.

У якому режимі безпосереднього знищення або “відмітки на видалення” працює система, легко визначити за назвою пункту меню “Дії”: відповідно – “Знищити” або “Помістити на видалення”.

Для помітки на видалення або знищення елемента довідника, помістіть курсор на рядок зі знищуваним елементом який слід видалити й натисніть клавішу “Delete”.Система видасть діалоговий запит на підтвердження вашого наміру. Після відповіді “Так”, запиту елемент довідника буде знищений або відмічений на видалення, то це буде відзначено умовним значком на крайньому лівому значку двома перехресними лініями.

Відміна помітки на видалення елемента довідника, можлива якщо це допускає рівень прав користувача, здійснюється зняттям відмітки на видалення з раніше відміченого для видалення елемента довідника. Для відміни відмітки на видалення раніше відміченого елемента довідника, помістіть курсор на рядок з раніше відміченим на видалення елементом і натисніть клавішу “Delete”Система запропонує діалог для підтвердження Вашого наміру. Після відповіді “Так” на запит про відміну відмітки на видалення чи знищення, елемент довідника буде відновлений і це буде відображено в зміні умовного значка в крайній лівій графі таблиці.

Копіювання елемента довідника. Новий елемент чи групи можуть бути введені в довідник шляхом копіювання існуючого елемента чи групи довідника. Для цього помістіть курсор на рядок з елементом чи групою, які будуть використовуватися в якості взірця і натисніть клавішу “F9”.Якщо длядовідника включений режим редагувати в діалозі (меню “Дії” головного меню програми), на екран буде виданий діалог для введення нового елемента в якому всі реквізити будуть скопійовані з реквізитів елемента – взірця. Код нового елемента копіюється з коду елемента – взірця, коли для довідника не задано автоматичне присвоєння коду.

Реорганізація довідника. При роботі з багаторівневими довідниками може виникнути необхідність реорганізації елементів довідника, тобто переносу існуючих елементів із однієї групи в іншу групу довідника. Подібна операція доступна в меню лише у тому випадку, якщо у вікні довідника, крім таблиці, існує дерево груп. Для перенесення елемента або групи в іншу групу довідника послідовно виконайте наступні дії: - у таблиці довідника встановіть курсор на рядок з тим елементом або групою, яку необхідно перенести в інше місце довідника -– у дереві групи виберіть найменування тієї групи, куди передбачається перенести вибраний елемент; - виберіть пункт “Перенести в іншу групу” у меню “Дії” головного меню програми. Якщо співпадіння кодів у реорганізованій групі не виявлено, на екран буде виданий запит про перенесення, і після відповіді “Так” буде виконане перенесення елемента чи групи у вказану групу.

2. Документи і журнали документів.

2.1 Види журналів

У системі 1С: Бухгалтерія інформація про господарські операції, що здійснюються на підприємстві, може вводитися з допомогою документів і зберігатись у журналах документів.

При настроюванні конфігурації здійснюється настройка документів і створюються необхідні журнали для їх зберігання.

На відміну від бухгалтерських операцій, про які мова йтиме далі, документи поділяються на види, кожний із яких призначений для зберігання специфічної інформації про господарські операції певного типу, наприклад, видача коштів з каси. У процесі настроювання у конфігурації задач може створюватись практично необмежена кількість журналів документів і призначати для зберігання в одному журналі документів декілька видів, при чому одні й тіж документи можуть відображатись у декількох журналах. Крім того у системі 1C: Бухгалтерія існують “Загальні журнали”, у яких відображаються усі введені в систему документи.

Однією із важливих для бухгалтерського обліку властивостей документів є їх здатність автоматично формувати бухгалтерські операції, які відображають відповідну господарську операцію в бухгалтерському обліку.

Журнали документів призначені лише для зручного відображення документів. Документ не прив¢язаний жорстко до будь – якого журналу. Набір документів, Що відображаються у тому чи іншому журналі, повністю визначається конфігурацією. Один і той же вид документів може відображатись у декількох журналах. Крім журналів, які формуються на стадії конфігурування у системі 1C: Бухгалтерія існує два наперед визначених журнали “Повний” й “Інші”. Повний журнал, як видно з його назви, відображає документи усіх видів і дозволяє працювати зі всіма введеними у систему документами. Журнал “Інші” використовується для відображення тих документів, для яких у процесі опису конфігурації явно не вказаний конкретний журнал, у якому він повинен відображатись.

Вікно журналу документів. Для виводу на екран конкретного журналу можуть використовуватись пункти “Головного меню”, кнопки панелей інструментів, кнопки вибору значень типу “Документи інших форм”. Якщо у конфігурації не заданий за умовчанням журнали документів можна відкрити, використовуючи пункт “Журнали документів” меню “Операції” головного меню програми. На екран буде викликаний список журналів документів, існуючих в системі. У цьому списку клавішами або мишкою необхідно вибрати найменування необхідного журналу, а потім натиснути кнопку “Оk”. Вікно з вибраним журналом буде викликано на екран. Вид вікна того чи іншого журналу повністю залежить від настройки конфігурації задачі.

Вікно з журналом документів, у загальному випадку, являє собою таблицю, яка має чотири графи (колонки) “Дата” – дата документа, “Час” – час документа, “Документ” – найменування виду документа, “№” – номер документа. Ці чотири графи, як правило, присутні у будь – якому журналі. Крім них при настроюванні конфігурації може бути визначено необмежена кількість додаткових граф. Додаткові графи використовуються для виводу значень будь – яких інших реквізитів документів, які відображаються у даному журналі. Кожний рядок журналу являється посиланням на документ.

У заголовку вікна журналу видається назва журналу, задана при конфігурації і інтервал видимості документів, який можна змінювати при роботі з журналом. Склад граф журналу і їх взаємне розміщення можуть бути змінені при настроюванні конфігурації. За значенням реквізитів, які вводяться в основних і додаткових графах журналу можна здійснювати довільний пошук. Сама ліва графа журналу – службова. У ній різноманітними значками позначається стан документа: проведений документ; не проведений документ; документ позначений на знищення. Крім того, якщо це обумовлено конфігурацією, форма журналу документів, як і багато інших настроюваних форм редагування даних, може мати закладки. Такі керуючі елементи використовуються для форм журналів документів для розмежуванням їх за значенням певних реквізитів. У цьому випадку вибір певної закладки визначає відбір документів за певним значенням.

2.2. Перегляд журналу документів.

Для швидкого переходу на початок чи в кінець журналу можна використати, відповідно, клавіші “Home” і “End”.

Інтервал видимості. При великій кількості документів, що знаходяться в журналі, перегляд журналу для пошуку потрібного документа може зайняти багато часу. У цьому випадку буває корисним обмежити обсяг перегляду записів у журналі інтервалом видимості. Інтервал видимості визначає, за який період часу будуть видні документи при перегляді. Поточний інтервал видимості виводиться у заголовку вікна журналу в дужках, після назви журналу. Інтервал видимості встановлюється двома способами: автоматично і в ручну. Коли вікно з журналом викликається на екран, інтервал видимості автоматично встановлюється таким, як визначено це у настройці параметрів журналу.

Для зміни інтервалу видимості записів у журналі, необхідно вибрати пункт “Інтервал” із меню “Дії” головного меню програми, або натиснути кнопку на панелі інструментів вікна журналу. На екран буде виданий запит “Параметри журналу”. У відповідних полях цього журналу, необхідно вказати початкову і кінцеву дату інтервалу видимості документів. Замість введення дати вручну, натискуванням кнопки можна викликати календар для вибору необхідної дати мишкою. Після введення дат, для встановлення інтервалу, необхідно натиснути кнопку Ok. При перегляді журналу будуть видимі лише ті документи, дати яких попадають у встановлений інтервал.

Порядок розміщення записів у журналі. При показі журналу, записи виводяться у хронологічному порядку. Записи в журналі упорядковані за датою, у межах дати – за часом документів, а якщо в межах однієї дати декілька документів мають однаковий час, вони упорядковані за порядком їх введення в систему.

2.3 Відбір документів

Механізм відбору документів надає користувачу можливість переглядати в журналі документи, відібрані за деяким значенням їхніх реквізитів. Наприклад, можна відібрати всі документи по конкретному складу або конкретній реалізації – контрагенту. Поточний вид і значення відбору відображається у заголовку вікна журналу документів. Увімкнення режиму відбору документів у журналі, у залежності від конфігурації, може виконуватись різними способами. По-перше, відбір документів у журналі може бути увімкнений примусово. У цьому випадку, при роботі з журналом, користувач завжди працює зі списком документів, відібраних за деяким значенням, наприклад, лише з документами, які він сам створив.

По-друге, відбір може встановлюватися в конкретному журналі спеціальним способом. Наприклад, у залежності, від якого – не будь елемента діалогу форми журналу. У цьому випадку спосіб увімкнення механізму відбору, повинен бути описаний в описі конфігурації.

Накінець, користувачу може бути надана можливість самостійно вибирати і вид відбору і значення відбору. Для входження в режим встановлення відбору в журналі документів, необхідно вибрати пункт меню “Відбір за значенням” “Відібрати”. Даний пункт меню і кнопка можуть бути недоступні, якщо журнал не призначений для відбору або користувачу не надана можливість самостійно встановлювати відбір, або в конфігурації не визначена ні одного виду відбору.

При вході в режим встановлення відбору, відкривається вікно “Відбір документів” відбору і конкретне значення відбору. Для того, щоб увімкнути відбір, повинні бути вибрані і “вид відбору” і “значення відбору”. Наприклад, вид відбору “клієнт”, а значення “Пенсійний фонд”.

У верхній частині діалогу виводиться список видів відбору, встановлених у конфігурації. Наприклад, клієнт. Переміщуючи вказівник у списку видів відбору, користувач вибирає який вид відбору він буде використовувати. У нижній частині вікна діалогу, розміщується список значень відбору.

Для заповнення списку значень відбору, необхідно натиснути кнопку “Отримати список існуючих значень”. При цьому, виконується аналіз існуючих документів і заповнення списку значень відбору за поточним видом відбору. Зауважимо, що час аналізу документів, залежить, в основному, не від кількості документів, а від кількості існуючих у них значень одного виду відбору.

Установка “Отримати за значенням” встановлює число значень, які будуть вибиратись при заповнені списку існуючих значень до видачі попередження. Це дозволяє уникнути ситуації, коли заповнення списку існуючих значень буде проходити досить довго.

При заповнення списку значень, після вказаного числа, буде видаватись попередження “Оброблено ... значень: Продовжити ?”. Користувач може продовжити або зупинити аналіз документів. Дана установка підбирається дослідним шляхом.

Якщо у всіх видах відбору кількість значень не велике, то можна використати установку “Отримувати автоматично”. Якщо даний перемикач ввімкнений, то при вході в діалог установки відбору і при переключенні між видами відбору, список існуючих значень буде заповнюватись автоматично, без використання “Отримати список існуючих значень”. Установка лише в інтервалі журналу дозволяє включити у список значень відбору лише значення із документів, які входять в інтервал журналу, а не у всьому журналі. Після того, як список значень отримано, можна встановити відбір за конкретним значенням. Для цього слід натиснути кнопку діалогу “Встановити відбір”. При встановлені відбору діалог закривається і журнал, із якого викликається даний режим, перемикається в режим відбору за вибраним значенням. Для того щоб вимкнути відбір, необхідно увійти в режим встановлення відбору і натиснути кнопку “Вимкнути відбір”.

2.4. Введення із журналу

Якщо активним є вікно якого-небудь із існуючих в системі журналу документів, то для введення нового документа необхідно натиснути кнопку новий рядок на панелі інструментів вікна журналу або натиснути клавішу “Insert”. Якщо в журналі можуть відображатись документи декількох видів, на екран буде виданий запит для вибору виду документа. У цьому списку будуть видані найменування документів, лише тих видів, які можуть відображатись у поточному (активному) журналі.

Введення документів. Будь-яка операція господарської діяльності підприємства, може бути зафіксована шляхом введення інформації у документ відповідного виду і запису цього документа в журнал.

При настроюванні конфігурації задачі, визначається структура документів, вид діалогів, для їх введення, друковані форми, а також алгоритми відображення даних документів у бухгалтерському обліку.

Документ будь-якого виду має номер і дату. Документ може мати дві основні частини – шапку і табличну частину. До шапки відносяться реквізити, які є загальними для документа, тобто мають один примірник на документ. Наприклад, для такого документа як рахунок – це назва клієнта, реквізити клієнта і розмір знижки. Таблична частина являє собою список однотипних даних, яких може зустрічатись більше одного на документ. Це, наприклад, список товарів з кількістю і номенклатурою для того ж рахунку.

Редагування реквізитів документів. Зовнішній вигляд форми документа, його властивості, поведінка керуючих елементів, визначається при настроюванні конфігурації задачі і, в загальному випадку, можуть бути самими різноманітними. Для редагування документів, використовуються загальні прийоми роботи у формах.

У діалозі, як правило, заповнюються реквізити: номер, дата, інші поля введення, відповідні реквізитам документів, а також багаторядкова частина документа, якщо вона є. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма введення документа може перевіряти коректність і повноту введених даних. У випадку невірного введення, можуть з¢явитись відповідні повідомлення.

Після того, як реквізити заповнені, для запису документа необхідно натиснути кнопку “Ok”, або подібну їй кнопку, призначену для зберігання результатів редагування, або закрити вікно діалогу кнопкою “Відміна” або їй подібною.

Після того, як на екран буде виданий запит про збереження змін, необхідно відповісти “Так”- для запису документа, або “Ні” – для відмови від запису.

Практично будь – який документ, має поля для введення дати і номера документа. Ці реквізити є обов¢язковими для заповнення і програма не позволить завершення введення документа якщо вони не заповнені. Якщо при настроюванні конфігурації для документа встановлено ознаку “автоматична нумерація”, то поле для введення № документа, буде мати номер автоматично сформований програмою. Цей номер можна виправити. Проте, програма прослідкує, щоб вказаний користувачем номер не співпадав з номерами документів цього ж виду, уже введених в систему.

Документ може мати табличну частину. У цьому випадку в діалозі для введення реквізитів документа буде присутня таблиця. Комірки таблиці документа являються такими ж реквізитами, як і реквізити шапки,їх введення виконується у відповідності з правилами, викладеними вище. Проте, робота з таблицями має деякі особливості.

Коригування комірки таблиці. Для коригування реквізиту табличної частини, необхідно клавішами або мишкою вибрати комірку, яка має цей реквізит і натиснути клавіші ”Shift +Enter”. Комірка перейде в режим редагування, тоді можна буде змінити, наявний у ній значення реквізиту. Для закінчення редагування комірки, необхідно знову натиснути клавішу “Enter”.

Введення рядка. Перший рядок табличної частини вводиться автоматично, коли користувач переходить в табличну частину, клацнувши на ній мишкою. При цьому, поточна комірка рядка автоматично переходить в режим редагування. Натискування клавіші “Enter”, після вказування необхідного значення реквізиту, вимикає режим редагування поточної комірки і переводить курсор у наступну комірку. Коли значення введено в останню комірку рядка, натискування клавіші “Enter” вимикає режим редагування комірки. Для введення у табличну частину нового рядка, необхідно натиснути клавішу “Insert”.

Видалення рядка. Для видалення рядка табличної частини, необхідно вибрати рядок клавішами або мишкою і натиснути клавішу “Delete”.Видалення рядка здійснюється без додаткового попередження.

Копіювання рядка. Новий рядок у табличну частину можна ввести шляхом копіювання уже існуючого рядка. Для цього необхідно виконати наступні дії. Необхідно вибрати клавішами або мишкою рядок, який буде служити взірцем, натиснути клавішу F9( у табличну частину буде доданий новий рядок, реквізити цього рядка будуть заповнені значеннями, скопійованими із реквізитів рядка – взірця.

Номера рядків. Крайня ліва графа табличної частини діалогу, містить номера рядків табличної частини. Ця графа створюється автоматично, якщо в документі передбачена таблична частина. При введенні нового рядка в табличну частину йому автоматично присвоюється черговий порядковий номер. Однак, автоматично сформований номер можна змінити. Для зміни рядка слід виконати такі дії:

- виділити комірку з номером рядка;

- натиснути клавішу ”Shift +Enter” для переходу в режим редагування;

- ввести новий номер;

- натиснути клавішу ”Enter” для виходу з режиму редагування.

У будь-який момент можна натиснути клавішу “Esс” і відмовитись від виправлення номера рядка.

Перенумерація рядків табличної частини. Рядки табличної частини документа сортуються за номерами рядків. Тому, можливість коригування номера рядка можна використати для примусового сортування рядків табличної частини у певному порядку. Якщо в результаті видалення рядків табличної частини, порушилась безперервність їх номерів, її можна відновити, вибравши пункт “Відновити номер рядків” меню “Дії” головного меню програми.

Вставка рядка. При введені нового рядка в табличну частину документа, він добавляється в кінець. Однак, існує можливість, вставити рядок в потрібне місце табличної частини документа. Для цього необхідно помістити курсор на той рядок, перед яким передбачається розмістити новий рядок і вибрати пункт “Вставити рядок” із меню “Дії” головного меню програми.

Новому рядку буде привласнений номер того рядка, на якому стояв курсор. Після закінчення введення рядка, решта рядків будуть зміщені вниз і, відповідно, перенумеровані.

Читайте також:

1. Закон діючих мас. Константи рівноваги гомогенних реакцій
2. Константи
3. Константи кризи.
4. Рівняння ізотерми хімічної реакції для стандартного стану учасників процесу. Розрахунок константи рівноваги процесу за с.у.
5. Система крові, її основні функції. Склад і об’єм крові у людини. Основні фізіологічні константи крові.

Переглядів: 1747