Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Константи кризи.

Крім вищенаведених ключових та інших істотних факторів, що впливають на комунікацію переважно з пріоритетними групами громадськості в умовах кризи, варто звернути Увагу ще на деякі типові елементи, коли йдеться про сприйняття поведінки останньої людьми, що безпосередньо не підпадають під її вплив. Часто керівництво організації схильне мало звертати увагу (ні налагодження комунікації саме з такою «периферійною» громадськістю. Наведемо найсуттєвіші з цих констант:

По-перше, люди довідуються про кризу головним чином через міжособистісну комунікацію. Це особливо часто трапляється у тих випадках, коли кризова ситуація в географічному відношенні ви никла десь поблизу або коли існує певний взаємозв'язок між епіцентром кризи та швидким поширенням інформації каналами між особистісного спілкування. (Наприклад, трапився вибух на заводі що розташований неподалік населеного пункту, і працівники заводу можуть рознести цю новину серед його мешканців швидше, НІЖ це здатні зробити засоби масової інформації).

По-друге, люди схильні інтерпретувати серйозність кризи з точки зору персонального ризику, ризику для життя, що є для них найбільш важливим. Таке сприйняття може швидше ґрунтуватися на суб'єктивних, ніж об'єктивних факторах. Ось чому сприйняття ризику «периферійною» громадськістю й офіційними колами, керів­ництвом організації інколи істотно різниться.

По-третє, державні джерела інформації сприймаються як найавторитетніші.

По-четверте, загальний обсяг повідомлень про кризу в засобах масової інформації є для широкої громадськості показником її серйозності.

По-п'яте, наявність інформації про кризу у загальнодоступних за­собах комунікації скорочує розповзання чуток і сприяє точності оцін­ки ситуації широкими колами громадськості.

Керівництво організації, де трапилася криза, цілком відповідаю­чи за її подолання, має пам'ятати, що у кризову ситуацію втягують­ся чимало інших установ, юридичних і фізичних осіб. Це особливо важливо з точки зору репутації організації, яка в аналізованому ви­падку залежить не тільки від того, наскільки успішно вона долає кризову ситуацію, а й від того, наскільки вчасно і професійно вона повідомляє про це інших. Організація, що не спроможна впоратися з кризою або робить це невміло, втрачає довіру до себе.

У зв'язку з цим наведемо десять порад, які пропонують фахівці з корпоративної комунікації:

• Не ухилятися від відповідальності.

• Бачити різницю між справжньою кризою та незначною крити­кою в ЗМІ, а з огляду на це й реагувати відповідно.

• Брати до уваги не лише поточні факти, але й результати науко­вих досліджень для визначення найкращого варіанта реагування

на кризу.

1. Залучити третіх осіб, що заслуговують довіри, які могли б гово­рити на вашу користь.

2. Ставитися до ЗМІ як каналів новин і не вважати їх ворогами.

3. Хай би що ви зробили, завжди не виключена можливість судової скарги, але й у таких випадках відкрита позиція буде розтлумаче­на на вашу користь.

4. Оцінюючи сприймання ситуації громадськістю, не обмежуйтеся лише традиційними каналами новин, користуйтеся й Інтерне- том.

1) Покажіть свою зацікавленість і рішучість.

2) Перші 24 години кризи вимагають особливого підходу: саме в цей час формується громадська думка та оцінюється реакція організації на проблеми.

10. Саме в цей час потрібно звернути увагу на репутацію організації, оскільки цей актив організації у сфері громадської думки допоможе пережити кризу

Криза зазвичай оцінюється показниками розмірів матеріальних збитків. Загальна ж оцінка організації в умовах кризи робиться виключно на підставі сприймання її поведінки. Групи громадськості, навіть далекі від кризи, формують своє сприймання на основі поширюваної через ЗМІ інформації та інтерпретації фактів перебігу кризи людьми, які користуються довірою. Тому ті, хто мають справу з кризою, повинні надавати мас-медіа лише надійну та перевіре­ну інформацію. Це важливо не лише з точки зору збереження віри громадськості у здатність організації впоратися з кризою, але й необхідності боротьби з чутками, які нагнітають кризову ситуацію, негативно впливають на репутацію організації та довіру до неї.



Читайте також:

  1. Аналітична робота в умовах кризи.
  2. Загальні питання менеджменту кризи.
  3. Закон діючих мас. Константи рівноваги гомогенних реакцій
  4. Ключова роль співробітників організації в умовах кризи.
  5. Константи
  6. Константи
  7. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії буржуазного пацифізму
  8. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії буржуазного пацифізму.
  9. Причини розростання екологічної кризи.
  10. Рівняння ізотерми хімічної реакції для стандартного стану учасників процесу. Розрахунок константи рівноваги процесу за с.у.
  11. Система крові, її основні функції. Склад і об’єм крові у людини. Основні фізіологічні константи крові.




Переглядів: 755

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключова роль співробітників організації в умовах кризи. | Виникнення чуток.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.