• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виникнення чуток.

Лекція 6. Стратегія і тактика боротьби з чутками.

План.

1. Виникнення чуток.

2. Стратегія і тактика боротьби з чутками.

Чутки, різного ґатунку вигадки виникають переважно тоді, коли не вистачає фактів. Оскільки чутки спричиняються занепокоєнням, їх найпоширенішими темами стають емоційно збуджуючі проблеми» пов’язані з небезпекою для життя або загрозою для добробуту людей. На думку американського фахівця з питань комунікації в умовах кризи Волтера Сен-Джона, найчастіше розповсюдженню чуток сприяють такі обставини:

По-перше, люди довідуються про кризу головним чином через міжособистісну комунікацію. Це особливо часто трапляється у тих випадках, коли кризова ситуація в географічному відношенні виникла десь поблизу або коли існує певний взаємозв'язок між епіцентром кризи та швидким поширенням інформації каналами між особистісного спілкування. (Наприклад, трапився вибух на заводі що розташований неподалік населеного пункту, і працівники заводу можуть рознести цю новину серед його мешканців швидше, ніж це здатні зробити засоби масової інформації).

По-друге, люди схильні інтерпретувати серйозність кризи з точки зору персонального ризику, ризику для життя, що є для них найбільш важливим. Таке сприйняття може швидше ґрунтуватися на суб'єктивних, ніж об'єктивних факторах. Ось чому сприйняття ризику «периферійною» громадськістю й офіційними колами, керівництвом організації інколи істотно різниться.

По-третє, державні джерела інформації сприймаються як найавторитетніші.

По-четверте, загальний обсяг повідомлень про кризу в засобах масової інформації є для широкої громадськості показником її серйозності.

По-п'яте, наявність інформації про кризу у загальнодоступних засобах комунікації скорочує розповзання чуток і сприяє точності оцінки ситуації широкими колами громадськості.

Керівництво організації, де трапилася криза, цілком відповідаючи за її подолання, має пам'ятати, що у кризову ситуацію втягуються чимало інших установ, юридичних і фізичних осіб. Це особливо важливо з точки зору репутації організації, яка в аналізованому випадку залежить не тільки від того, наскільки успішно вона долає кризову ситуацію, а й від того, наскільки вчасно і професійно вона повідомляє про це інших. Організація, що не спроможна впоратися з кризою або робить це невміло, втрачає довіру до себе.

У зв'язку з цим наведемо десять порад, які пропонують фахівці з корпоративної комунікації:

· Не ухилятися від відповідальності.

· Бачити різницю між справжньою кризою та незначною крити­кою в ЗМІ, а з огляду на це й реагувати відповідно.

· Брати до уваги не лише поточні факти, але й результати науко­вих досліджень для визначення найкращого варіанта реагування на кризу.

· Залучити третіх осіб, що заслуговують довіри, які могли б гово­рити на вашу користь.

· Ставитися до ЗМІ як каналів новин і не вважати їх ворогами.

· Хай би що ви зробили, завжди не виключена можливість судової скарги, але й у таких випадках відкрита позиція буде розтлумачена на вашу користь.

· Оцінюючи сприймання ситуації громадськістю, не обмежуйтеся лише традиційними каналами новин, користуйтеся й Інтернетом.

· Покажіть свою зацікавленість і рішучість.

· Перші 24 години кризи вимагають особливого підходу: саме в цей час формується громадська думка та оцінюється реакція організації на проблеми.

· Саме в цей час потрібно звернути увагу на репутацію організації, оскільки цей актив організації у сфері громадської думки допоможе пережити кризу

Криза зазвичай оцінюється показниками розмірів матеріальних збитків. Загальна ж оцінка організації в умовах кризи робиться виключно на підставі сприймання її поведінки. Групи громадськості, навіть далекі від кризи, формують своє сприймання на основі поширюваної через ЗМІ інформації та інтерпретації фактів перебігу кризи людьми, які користуються довірою. Тому ті, хто мають справу з кризою, повинні надавати мас-медіа лише надійну та перевірену інформацію. Це важливо не лише з точки зору збереження віри громадськості у здатність організації впоратися з кризою, але й необхідності боротьби з чутками, які нагнітають кризову ситуацію, негативно впливають на репутацію організації та довіру до неї.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
3. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
4. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
5. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
6. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
7. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
8. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
9. Види і теорії сну. Повільний і швидкий сон. Механізм виникнення сну.
10. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
11. Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
12. Виникнення (походження) держави.

Переглядів: 1094