Класифікація посівних площ

Зміст і завдання статистики посівних площ

Статистика посівних площ

Посівна площа є основною формою використання головного засобу сільськогосподарського виробництва — землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівної площі і врожайності сільськогосподарських культур.

Посівна площа сільськогосподарських культур — це частина ріллі або інших розораних угідь, зайнята посівом однієї або кількох сільськогосподарських культур.

В органах державної статистики розмір посівних площ вивчається не тільки як посівна площа на ріллі, але й як посів на площі молодих садів та інших багаторічних насаджень, а також посівна площа розораних природних кормових угідь з метою їх докорінного поліпшення. Площа падалиці (самосіву) не визнається посівною площею.

Основними завданнями статистики посівних площ є:

1) збір даних про хід сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур для контролю за цими процесами;

2) вивчення розміру, структури і динаміки посівних площ і сортових посівів сільськогосподарських культур, посівних площ, оброблюваних за інтенсивними технологіями в розрізі їх груп і окремих культур, категорій господарств та адміністративно-територіальних і господарських одиниць, економічних районів, природно-економічних зон і по країні в цілому, при цьому як на всіх землях, так і на зрошуваних та осушених;

3) вивчення впливу структури посівних площ на вихід продукції рослинництва і виявлення резервів розширення посівних площ і поліпшення їх структури.

Розмір посівних площ у статистиці обліковують по кожній сільськогосподарській культурі, які дуже різноманітні. Вони відрізняються, по-перше, особливостями їхгосподарського призначення, наприклад, цукровий буряк для виробництва цукру (технічна культура) і на корм худобі (кормова культура); кукурудза — на зерно, силос або зелений корм і випас; багаторічні трави — на сіно, зелену масу, насіння, випас (посівні площі по таких культурах обліковують за напрямами їх господарського призначення);по-друге, особливостями їх вирощування. Тому в статистиці розміри посівних площ вивчають по групах однорідних культур, в основу виокремлення яких покладені різні ознаки.

За виробничо-технологічними особливостямивирощування сільськогосподарських культур їх посіви поділяються на п’ять основних груп:

· зернові і зернобобові, основна продукція яких — зерно; при цьому серед них за видом одержуваної продукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчі культури, у складі якої розрізняють хлібні(пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), і підгрупу фуражні, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури. Розміри посівів по таких культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічних особливостей, обумовлених часом сівби, обліковують якпосіви озимих культур, які висівають восени і збирають у наступному році, іпосіви ярих культур, які висівають навесні і збирають у тому ж році; при цьому серед посівів ярих культур розрізняютьпосіви ранніх культур (пшениця, ячмінь, овес та ін.) і посіви пізніх культур (гречка, кукурудза, просо та ін.);

· технічні, продукція яких здебільшого призначена для промислової переробки. Серед них за видом одержуваної продукції і характером її використання виділяють такі підгрупи: прядильні(бавовник, льон-довгунець, коноплі південні); харчосмакові і спеціальні технічні культури (цукровий буряк фабричний, тютюн, махорка, хміль та ін.); олійні(соняшник, льон-кудряш, соя, гірчиця, рапс та ін.); ефіроолійні (кмин, м’ята, коріандр та ін.); лікарські (рум’янок, беладона та ін.);

· картопля та овоче-баштанні (картопля рання і пізня; овочі: капуста всіх видів, у тому числі цвітна, огірки, помідори, буряк столовий, морква столова, цибуля, часник, зелений горошок та ін.; баштанні: кавуни, дині та ін.), продукція яких призначена як для продовольчих цілей, так і для промислової переробки; при цьому по овочах окремо враховується площа овочів відкритого, захищеного ґрунту і загальна площа овочів відкритого і закритого ґрунту звиділенням з неї площі найпоширеніших культур (огірки, помідори), а також групи інших овочів;

· кормові культури, продукція яких використовується на корм тваринам; при цьому їх посівні площі обліковуються по таких підгрупах: кормові коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс та ін.); силосні культури (без кукурудзи) — соняшник, боби та ін.; кормові баштанні культури (гарбуз); однорічні трави (вика, сорго та ін.); багаторічні трави (конюшина, люцерна, тимофіївка та ін.), посіви яких обліковуються по роках використання — посіви поточного і посіви минулого років, а також за способам посіву — посіви безпокривних трав, що висіваються на самостійній площі, і посіви підпокривних трав, що висіваються на площі, зайнятій іншою основною культурою, включаючи підсів з осені, і не займають самостійної площі, оскільки зазвичай дають продукцію не в рік сівби;

· сидеральні культури, посіви яких використовуються на зелене добриво (люпин та ін.).

За біологічними особливостями вирощуваннясільськогосподарських культур, тобто за тривалістю їх вегетаційного періоду, всі посіви поділяються на посіви:

· однорічних культур,що дають тільки один збір і їх вегетаційний період не перевищує одного року, наприклад пшениця, кукурудза, картопля тощо;

· дворічних культур,вегетаційний період яких продовжується два роки (цукровий і кормовий буряк). У першому році вони дають продукцію у вигляді качанів, коренеплодів, а в другому — шляхом висадки коренеплодів одержують валовий збір у вигляді насіння;

· багаторічних культур, що дають продукцію протягом кількох років, наприклад багаторічні трави (конюшина, люцерна), ефіроолійні і лікарські культури (коріандр, м’ята, шавлія, герань тощо).

За характером вирощування сільськогосподарських культур і значенням посіву розрізняють основні і неосновні посіви. До основних посівів сільськогосподарських культур належать посіви таких культур, що займають поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду. Серед неосновних посівіврозрізняють:

· міжрядні (ущільнені) посіви — посіви в міжряддях просапних культур (наприклад, квасоля по кукурудзі) або в міжряддях садів; їх обліковують окремо в перерахунку на суцільні посіви, виходячи з норм висіву насіння;

· повторні (пожнивні) посіви— посіви ярих культур після збирання основної культури з метою одержання двох і більше врожаїв у поточному році (наприклад, посів кукурудзи на силос на зібраній площі озимих і ранніх ярих культур); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають;

· проміжні посіви — посіви культур, збирання яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівних площ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру (наприклад, посіви озимих, використані на зелений корм, силос або випас, і пересіяні ярими культурами); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають;

· посіви попередніх культур — посіви на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення; їх обліковують окремо і включають у загальну посівну площу відповідної культури;

· підпокривні посіви багаторічних трав.

Розрізняють також змішані посіви— одночасні посіви двох або більше культур на одній і тій самій площі. Їх збирають одночасно та отриманий урожай розглядають як єдиний продукт. Найпоширенішою сумішшю є суміш вики з вівсом.

Економічно важливо поділяти посіви за кінцевим використанням продукції: насіннєві, продовольчі, товарні і кормові.

За способом сівби розрізняють суцільні посіви (звичайний рядковий, вузькорядний з міжряддями до 75 мм і перехресний, коли сівба здійснюється у двох напрямках одночасно за допомогою двох агрегатів, при цьому половину норми висіву насіння висівають в одному напрямку, а другу — перпендикулярно) і просапні посіви(посіви просапних культур — цукровий буряк, кукурудза, картопля тощо з широкими (450 мм і більше) систематично оброблюваними міжряддями), а також безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні посіви (підсіяні під основну культуру).

Усі посіви залежно від їх розміщення поділяються на посіви на зрошуваних, осушених і богарних землях, тобто на землях в районах недостатнього зволоження, на яких сільськогосподарські культури вирощуються без штучного зрошення.

Для характеристики якості посівів важливе значення має облік посівної площі, зайнятої сортовими посівами, у тому числі районованими сортами, а також посівних площ, оброблюваних за інтенсивними технологіями і способом сівби (вузькорядний, перехресний та ін.).

Особливості вирощування і використання окремих культур спричиняють необхідність враховувати ці особливості при визначенні їх посівних площ. Розглянемо особливості обліку посівних площ деяких сільськогосподарських культур.

У несприятливі роки частина озимих культур гине в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди. Тому із загальної площі посіву озимих зернових культур восени минулого року на зерно і зелений корм виокремлюються площі повністю загиблих до закінчення сівби ярихкультур і площі озимих на зерно, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Збережені посіви озимих культур використовуються в основному на зерно і обліковуються по групі зернових культур, але певна їх частина, що виділяється на зелений корм і силос, належить до групи кормових культур.

Кукурудза на зерно вирощується до повної воскової стиглості, на силос і зелений корм збирається у стадії молочно-воскової і більш ранньої стиглості. Тому площі кукурудзи на зерно обліковуються в групі зернових культур, а інші — в групі кормових культур.

Цукровий бурякзалежно від призначення посівів обліковується або як технічна культура, або як кормова. У складі посівів технічних культур враховуються окремо:

1) посіви фабричного цукрового буряка;

2) маточні посіви буряка, призначеного для висадки коренів;

3) посіви буряка на насіння — висадки-насінники цукрових буряків, тобто висадки цукрових буряків коренем, вирощеним торік.

У складі кормових культур обліковуються посіви буряка на корм худобі.

Посівисоняшнику, які призначені для одержання насіння, обліковуються окремо і належать до технічних олійних культур, а посіви соняшнику на силос обліковуються разом з іншими силосними культурами і належать до кормових культур.

Посіви льону обліковують окремо по льону-кудряшу і льону-довгунцю, причому посіви останнього, як і коноплі, обліковують окремо:

1) для одержання насіння;

2) для одержання соломки;

3) для одержання волокна.
Читайте також:
II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
V. Класифікація і внесення поправок
V. Класифікація рахунків
А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
Банківський кредит та його класифікація.
Банківські ресурси, їх види та класифікація
Будівельна класифікація ґрунтів
Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 3257

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Види економічної діяльності та послуги рослинництва | Основні облікові категорії посівних площ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.