Основні облікові категорії посівних площ

Сільськогосподарські культури висівають навесні під валовий збір поточного року і восени під валовий збір майбутнього року. На одній і тій самій площі можуть бути висіяні одночасно дві культури, з яких збирають одну в поточному році, іншу — в майбутньому. У календарному році на одній і тій площі можна зібрати два врожаї різних культур. Сівба може проводитися не тільки на ріллі, але й на розораних луках і пасовищах (попередні культури) з метою поліпшення цих видів земельних угідь.

Крім того, з моменту сівби до збирання врожаю розмір посівної площі може змінюватися у зв’язку із загибеллю частини посівів через несприятливі погодні умови в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди. Загиблі посіви можуть цілком або частково пересіватися іншими культурами.

Для того, щоб відобразити ці особливості в зміні посівних площ, у статистиці виділяють кілька облікових категорій посівних площ.

Засіяна площа — це вся та площа, на якій було висіяне насіння сільськогосподарських культур. При цьому ділянки, на яких протягом року насіння висівалось двічі (наприклад, при пересіванні загиблих озимих, при повторних посівах тощо), двічі входять до складу засіяної площі. Такий подвійний облік окремих ділянок необхідний тому, що розміри засіяної площі повинні показати, на яку площу було витрачено насіння, праця, тяглова сила, посівний інвентар тощо.

Площу, засіяну під урожай поточного року, визначають для обліку витрат виробництва, які відносять на продукцію поточного року. До неї включають площі, на яких проводилася сівба навесні поточного календарного року, посіви озимих культур, проведені восени минулого року, і посіви багаторічних трав (безпокривних і покривних), проведені влітку і восени минулого року.

Площу, засіяну в календарному році, використовують для обліку незавершеного виробництва під урожай майбутніх років. До неї включають усі ті площі, на яких проводилася сівба навесні, влітку і восени поточного календарного року.

У зв’язку з тим, що до засіяної площі деякі ділянки входять двічі, вона, як правило, більше фізичної площі, зайнятої під посіви. Це робить її непридатною для обчислення врожайності з одиниці площі.

Весняна продуктивна площа — площа, яка фактично зайнята під посівами до часу закінчення сівби ярих культур. До складу весняної продуктивної площі входять: озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби; посіви ярих культур поточного року на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних); багаторічні трави посіву даного року (безпокривні); багаторічні трави посіву минулих років на площі, що збиратиметься у поточному році, так звана укісна площа, що зберегласядо закінчення весняної сівби; посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення; посіви у міжряддях садів.

Площа, зайнята під посів, — це фізична засіяна площа до моменту закінчення сівби ярих культур. Вона встановлюється тільки як посівна площа на ріллі і враховується для характеристики ступеня використання ріллі. Визначається шляхом додавання до весняної продуктивної площі посівів на зелене добриво і непересіяної частини озимих, що загинули в осінньо-зимовий період.

Збиральна площа — це площа, на якій у поточному році повинні бути організовані збиральні роботи. Розмір збиральної площі визначається відніманням від весняної продуктивної площі загиблих улітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (безпокривні багаторічні трави, посіви, використані на випас), і додаванням площ посівів, з яких урожай у поточному році збирають двічі (повторні, проміжні і площі трав, на яких збирання проводилось два рази і більше). Показник збиральної площі застосовується для визначення необхідної кількості робочої сили, сільськогосподарських машин для проведення збиральних робіт у найкоротші терміни.

Фактично зібрана площа — площа, на якій проведені збиральні роботи. Її розмір визначається відніманням від збиральної площі ділянок, на яких врожай залишився незібраним через несприятливі кліматичні умови, господарсько-організаційні та інші причини, і площ, що призначалися до збирання, але були використані для випасу тварин або на зелене добриво.

Зазначимо, що в практиці органів державної статистики збиральна і фактично зібрана площа в загальному підсумку по всіх культурах не підраховується. У даний час фактично зібрана площа має самостійне значення. У вітчизняній статистиці її використовують при визначенні врожайності сільськогосподарських культур. Дані про її обсяг наводяться у статистичних звітах, зокрема за формою № 29-сг, статистичних щорічниках та інших спеціалізованих виданнях. (Порядок визначення всіх облікових категорій посівних площ наведено у табл. 2.)

Таблиця 2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація посівних площ	\|	Основні напрями і методи статистичного аналізу посівних площ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.