• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні напрями і методи статистичного аналізу посівних площ

Розрахунок розмірів облікових категорій посівних площ, га

Сучасна статистика посівних площ сільськогосподарських куль­тур вивчає розмір, склад і динаміку посівів у розрізі економічних районів, природних зон, адміністративно-територіального поділу і у цілому по країні стосовно соціально-економічних категорій гос­подарств, різних форм господарювання, окремих сільськогоспо­дарських культур та їх груп. Поряд з вивченням розмірів посівів на всіх землях статистика визначає розміри, склад і динаміку посівних площ на зрошуваних та осушених землях. Особлива увага приділяється аналізу сортових посівів сільськогосподарських куль­тур, площ, на яких вирощування сільськогосподарських культур здійснюється за інтенсивними технологіями. Аналізується також хід сівби як окремих сільськогосподарських культур, так і їх груп. Розміри посівів статистика погоджує з обсягом урожаю, рівнем урожайності, наявністю трудових ресурсів, техніки, розмірами витрат праці, витрат виробництва, грошовими доходами і прибутками.

Таким чином, основними напрямами статистичного аналізу посівних площ є: аналіз ходу весняної та осінньої сівби сільськогосподарських культур; аналіз якості сівби; вивчення розмірів і структури посівних площ та їх змін у динаміці, порівняно з плановими завданнями, і факторів, які зумовили ці зміни.

Аналіз ходу сівби необхідний для здійснення оперативного управління посівною кампанією, її успішністю і своєчасним розгортанням у господарстві, районі та інших адміністративно-тери­торіальних одиницях і в цілому по країні, а також для контролю за виконанням в оптимальні терміни всіх посівних робіт, оскільки ці терміни мають винятково важливе значення для підвищення вро­жайності. За даними Інституту зернового господарства, найбільш високою врожайністю відзначаються посіви озимих, в яких період від сівби до припинення осінньої вегетації триває 50—65 днів при сумі активних температур 520—670°С. За даними наукових установ, у північно-східних районах Степової зони оптимальні строки сівби озимих культур припадають на 1—10 вересня, в центральних — 10—20, на півдні — 20—30 вересня, в Криму — 1—10 жовтня; на більшій частині Лісостепу оптимальний період — з 10 по 20 вересня і лише в північно-східних районах — з 1 по 10 вересня. В Поліській зоні оптимальні строки — 5—15 вересня, у Закарпатті — третя декада вересня. Між тим, в Україні під урожай 1996 р. в оптимальні строки було посіяно 58 % площ, а в Автономній Республіці Крим, Прикарпатті та Закарпатті — лише 30—10 % площ, а під урожай 1998 р. строки сівби були розтягнуті до листопада, тому на багатьох площах сходи взагалі не з’явилися. Для порівняння нагадаємо, що у 1990 р., найбільш урожайному для озимої пшениці (урожайність становила 40,2 ц/га), озимина в оптимальні строки була посіяна на 92 % площ.

Контрольні запитання

1. Що являє собою рослинництво як галузь економіки та які групи, класи і категорії виділяють у ньому згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності та Державним класифікатором продукції і послуг?

2. Назвіть статистичні показники, які використовують для характеристики стану і розвитку рослинництва та основні сучасні завдання статистики рослинництва.

3. Що таке посівна площа і які завдання статистики посівних площ?

4. Назвіть основні ознаки класифікації посівних площ сільськогосподарських культур і груп, що виділяються на основі цих ознак.

5. Охарактеризуйте особливості обліку посівних площ за окремими сільськогосподарськими культурами.

6. Що таке засіяна площа та який її склад?

7. Визначте поняття «весняна продуктивна площа» і «уточнена посівна площа» та викладіть методику їх обчислення.

8. Що таке площа, зайнята під посів, збиральна і фактично зібрана площа та як їх обчислюють?

9. Охарактеризуйте завдання аналізу ходу сівби та джерела даних і методи аналізу.

10. У чому полягає завдання аналізу якості сівби та які показники застосовуються при його проведенні?

11. У чому полягає завдання аналізу розмірів посівних площ та які показники застосовуються при його проведенні?

12. Охарактеризуйте основні напрями та методи аналізу структури посівних площ.

13. Викладіть методику розрахунку показників структури і структурних зрушень: абсолютних, відносних і загальних.

14. Охарактеризуйте основні напрями та методи аналізу розміщення посівних площ.

15. Наведіть методику розрахунку аналітичних і середніх показників динаміки посівних площ.

16. Поясніть методику побудови та економічний зміст індексу структурних зрушень, що застосовується при вивченні зміни структури посівних площ.

17. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індексів, що застосовуються при вивченні впливу на середню врожайність зернових культур міжгрупової і внутрішньогрупової структур.

18. Назвіть основні правила побудови рядів динаміки посівних площ та статистичні методи їх аналізу.

19. Охарактеризуйте способи вибору типу трендового рівняння при вивченні тенденції розвитку посівних площ.

20. Викладіть завдання типологічних групувань при проведенні аналізу посівних площ. Складіть макет таблиці типологічного групування посівних площ.

21. У чому полягають завдання структурних групувань при проведенні аналізу посівних площ? Складіть макет таблиці структурного групування посівних площ.

22. Назвіть показники посівних площ, які використовуються при по­будові аналітичних групувань. Складіть макет таблиці аналітичного групування.

Завдання 1. Восени минулого року в області було посіяно 301,9 тис. га озимих культур. До закінчення сівби ярих культур на площі 7,7 тис. га озимі культури загинули, а 3,2 тис. га скошено на корм і силос. Навесні поточного року посіяно ярих культур: на самостійній площі ріллі — 482,7 тис. га; на площі загиблих озимих і багаторічних травах — 6,6 тис. га; на площі озимих, які були використані на зелений корм та силос, — 3,2 тис. га; на розорених луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення — 0,8 тис. га; у міжряддях садів — 1,1 тис. га; однорічних трав — 123, 4 тис. га; багаторічних трав: безпокривних — 5,2 тис. га і підпокривних — 97,6 тис. га. Укісна площа багаторічних трав посіву минулих років становить 181,3 тис. га, площа повторних (післяжнивних), міжрядних (ущільнених) посівів — 45,3 тис. га. Протягом літа загинуло 0,9 тис. га озимих культур і 1,3 тис. га ярих. Незібрана площа посівів — 0,7 тис. га. Восени поточного року посіяно озимих 323,8 тис. га.

Визначте всі категорії посівних площ, а також ступінь збереження і використання посівів під урожай поточного року.

Завдання 2. Звіти господарства за формою № 3-сг містять такі дані за квітень 1998 р. і квітень 1999 р.:

Визначте розміри засіяних площ за кожний тиждень 1998 р. і 1999 р., а також абсолютні та відносні зміни у 1999 р. порівняно з 1998 р. до наростаючого підсумку з початку весняної сівби і за тиждень. Складіть висновки про темпи сівби в господарстві.

Завдання 3. Посіви картоплі в господарствах області характеризуються такими даними, тис. га:

Визначте:

1) ступінь поширення сортових посівів картоплі районованих сортів, а також ранньостиглих і середньостиглих у загальній площі і площі сортових посівів;

2) показники динаміки (базисні і середньорічні, абсолютний приріст і темп приросту) площі всіх видів посівів картоплі та ступінь зміни їх поширення.

Завдання 4. Посівні площі сільськогосподарських культур у селянських (фермерських) господарствах України характеризуються такими даними, тис. га:

Визначте і проаналізуйте:

1) показники структури і структурних зрушень: абсолютні, відносні та загальні;

2) показники динаміки посівних площ (абсолютний приріст і темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих груп культур відносно технічних;

3) відносні величини координації для характеристики співвідношень посівних площ зернових і зернобобових культур та інших груп культур, а також їх абсолютні й відносні зміни;

4) відобразити структуру посівних площ за кожний рік за допомогою шарової діаграми і скласти висновки.

Завдання 5. Тенденція посівних площ соняшнику в усіх категоріях господарств України (тис. га) за 1990—1998 рр. описується трендовим рівнянням: Y_t = 1642,3 − 48,2 t + 14,2 t², де t = 1, 2, 3,…, n, коефіцієнт детермінації R² становить 0,919, а середня квадратична помилка прогнозу — 97,6 тис. га.

Дайте економічну інтерпретацію статистичних характеристик трендового рівняння. Обчисліть очікувану посівну площу соняшнику й довірчі інтервали прогнозу на 2000 р. з імовірністю 0,95.

Завдання 6. Рівняння регресії, яке характеризує залежність врожайності зернових культур від частки зернових у посівних площах фермерських господарств області, має вигляд: Y_x = 28,3 + 15,7 x − 4,8 x², а коефіцієнт детермінації становить 0,567.

Поясніть економічний зміст статистичних характеристик регресійної моделі та обчисліть за даним рівнянням регресії оптимальну частку зернових культур у структурі посівних площ фермерських господарств області.

Самостійна робота

Користуючись даними «Статистичного щорічника України» за відповідні роки:

1) побудуйте ряди динаміки зібраних посівних площ і врожайності окремих видів зернових культур у розрізі таких їх груп: озимі зернові, ярі зернові та зернобобові за останні 9—11—13 років;

2) визначте рівняння тренду ряду динаміки посівних площ окремої зернової культури способом перебору функції за допомогою програми EXCEL шляхом побудови лінійної діаграми, а також його параметри і статистичні характеристики та перевірте вірогідність обраного рівняння тренду за допомогою F–критерію з рівнем ймовірності Р=0,95. Поясніть економічний зміст одержаних статистичних характеристик;

3) обчисліть середньорічні розміри посівних площ і врожайність окремих видів зернових культур у розрізі таких їх груп: озимі зернові, ярі зернові та зернобобові за два 3—5-річні періоди;

4) проаналізуйте за допомогою індексного методу вплив зміни внутрішньогрупової та міжгрупової структур на динаміку середньої врожайності зернових і зернобобових культур.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
3. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
4. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
5. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
8. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
9. Адміністративні методи управління
10. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля

Переглядів: 1664