• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники руху і відтворення тварин

КОЕФІЦІЄНТИ ПЕРЕРАХУНКУ ТВАРИН НА УМОВНІ ГОЛОВИ

Зазначимо, що в інших країнах також застосовують коефіцієнти перерахунку тварин в умовне поголів’я, однак методика тут має свої особливості. Так, в США за умовну голову, тобто за одиницю перерахунку, прийнято голову молочної корови.

У тваринництві відбувається безперервний рух поголів’я тварин внаслідок одержання приплоду, забою їх на м’ясо, падежу, закупок і продажу. Змінюється і структура виробничого використання тварин у результаті переведення їх з молодших у старші вікові і відгодівельні групи. Зміна кількості тварин вивчається за балансовим методом шляхом складання спеціальних балансових таблиць, які називають балансом руху поголів’я худоби та птиці, або просто оборотом стада. Статистичні органи складають таблиці обороту стада по окремих видах тварин, як правило, за рік. Вони містять такі статті: 1) наявність тварин на початок року; 2) надходження (приплід, купівля, одержано зі сторони, переведено з інших груп, інші надходження); 3) вибуття (реалізовано для забою на м’ясо, забито у своєму господарстві, продано і видано населенню, інше вибуття); 4) наявність тварин на кінець року. Показники обороту стада наводяться в натурі, тобто в головах і живій масі.

Джерелами даних для складання оборотів стада по районах, областях і в цілому по країні є статистичні звіти за формами № 24 (річна) та річні звіти сільськогосподарських підприємств.

Якщо баланс поголів’я складається по категоріях господарств, то в його прибуткову частину «Надходження» додається стаття «Куплено в інших категоріях господарств», а у видаткову частину — «Продано іншим категоріям господарств». При складанні обороту стада по області в територіальному розрізі до нього включають відповідно статті «Куплено в інших областях» і «Вивезено в інші області».

Показники обороту стада повинні балансуватися і взаємно контролюватися: наявність поголів’я на початок року плюс усі статті надходження повинні дорівнювати сумі всіх видаткових статей плюс залишок на кінець року, що можна записати у вигляді такої рівності:

Н_п + Н = В + Н_к,

де Н_п і Н_к, — наявність тварин відповідно на початок і кінець року; Н — усі надходження; В — усі вибуття.

У нашому прикладі взаємозв’язок балансових статей обороту стада відповідає наведеній вище рівності, якщо до чисельності поголів’я на 1 січня звітного року (рядок 40) додати дані рядків 44, 48, 50, а по коровах — замість рядка 44 дані рядка 43, то одержана сума повинна дорівнювати сумі рядків 56, 62, 63, 65, 70 і 75, а по коровах і рядка 73.

Так, по великій рогатій худобі та по коровах (без корів на відгодівлі і нагулі) маємо:

400679 + 143902 + 18645 + 3140 = 131229 + 17292 + 36635 + + 13758 + 367452 і 161619 + 33597 + 1907 +195 =
= 18560 + 3186 + 2944 + 741 + 22092 + 149795.

Дані обороту стада використовують для вивчення руху тварин. Для характеристики надходження тварин по різних джерелах та їх вибуття в різних напрямах обчислюють абсолютні та відносні показники динаміки, такі як абсолютний приріст, темпи росту і приросту.

З наведених у табл. 42 даних обороту стада видно, що поголів’я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах області зменшилося протягом року на 33 227 голів (367452 – – 400679), або 8,3% . Це зменшення відбулося в основному за рахунок реалізації на забій (на м’ясо) та продажу і видачі населенню, включаючи продаж молодняку на ринку. За рахунок реалізації на забій (на м’ясо) чисельність худоби в сільськогосподарських підприємствах області зменшилася на 131 229 голів, або 32,8% , а за рахунок продажу і видачі населенню, включаючи продаж молодняку на ринку, — на 36 635 голів, або 9,1% . Чисельність корів (без корів на відгодівлі та нагулі) у сільськогосподарських підприємствах області зменшилося на 11 824 голови (149795 – 161619), або 7,3%.

Таблиця обороту стада є також важливим і зручним способом характеристики процесу відтворення тварин. Під відтворенням стада розуміють процес постійного оновлення поголів’я тварин шляхом одержання приплоду та вирощування молодняку і заміни вибулих тварин молодняком. Якщо чисельність тварин і співвідношення їх груп не змінюються, те відтворення називається простим; якщо на кінець року чисельність тварин зменшується — звуженим, якщо чисельність тварин на кінець року збільшується —розширеним.

Відтворення стада включає одержання приплоду, переведення приплоду в ремонтні групи або групи відгодівлі, переведення молодняку в основне стадо, вибракування тварин, загибель, забій на м’ясо, продаж, купівлю тощо. Статистика відображає всі ці стадії процесу відтворення за допомогою обчислення спеціальних показників, серед яких основними є такі:

1. Показник розплоду — відсоткове відношення кількості маток, що розтелилися, до загальної кількості маток на початок року, призначених для одержання приплоду. Цей показник показує, яка частка наявного поголів’я маток дала приплід.

До маток, призначених для одержання приплоду, належать: по великій рогатій худобі — корови (без корів на відгодівлі чи нагулі), телиці від 2-х років і старші, осіменені телиці старші 1-го року; по свинях — основні свиноматки, що перевіряються; по вівцях і козах — матки та ярки старші 1-го року; по конях — кобили старші 3-х років.

Так, за даними форми № 24 (річна), в сільськогосподарських підприєм-
ствах області на початок 1999 р. було 161 619 корів (без корів на відгодівлі та нагулі) і 29 747 телиць старші 2 років та 17 648 осіменених телиць старші 1 року і протягом року 142 333 корів і осіменених телиць розтелилися. Звідси показник розплоду маток становить:

.

2. Показник виходу приплоду в розрахунку на 100 маток обчислюють двома способами: 1) як відношення кількості живого приплоду до кількості маток, призначених для одержання приплоду на початок року; 2) як відношення кількості живого приплоду до кількості маток основного стада (корів, основних свиноматок, вівцематок та ін.). При розрахунку першого показника до живого приплоду включають живий приплід, одержаний від маток на початок року, призначених для одержання приплоду, а при визначенні другого показника — живий приплід, одержаний від маток основного стада приплоду на початок року. Цей показник статистичні органи визначають на 100 маток таким чином: телят у розрахунку на 100 корів, поросят — на 100 основних свинок, ягнят і козенят — на 100 вівце-козематок. Перший показник характеризує сту­пінь використання для розширеного відтворення стада всього маточного поголів’я, другий — ступінь використання для розширеного відтворення стада та одержання продукції від маток основного стада.

Показник виходу телят на 100 маток за даними табл. 42 становить:

для всього маточного поголів’я —

(голів);

для корів — (голів).

Для багатоплідних скороспілих тварин (свиней, овець, кроликів) визначають також показник плодючості маток,який характеризує кількість приплоду від однієї матки за один розплід і обчислюється яквідношення кількості живого приплоду за рік до числа розплодів, і коефіцієнт обороту маток— відношення кількості розплодів до кількості маток, що розплодилися у цьому році.

3. Показник яловості корів — відсоткове відношення кількості корів, які не дали приплоду, до загальної кількості корів на початок року, призначених для одержання приплоду. Нетелі, які абортували або дали мертвонароджених телят, переводяться в групу телиць. Цей показник можна також обчислити як різницю між 100% і показником виходу приплоду на 100 корів.

4. Показник забезпеченості стада ремонтним молодняком характеризує можливості розвитку тваринництва (здійснення розширеного відтворення) за рахунок поповнення продуктивного стада ремонтним молодняком. Цей показник обчислюється діленням кількості ремонтного молодняку на доросле поголів’я певного виду худоби відповідно на початок і кінець року. Для великої рогатої худоби показник забезпеченості стада ремонтним молодняком визначається кількістю нетелей, телиць віком старші 2-х років і телиць від 1-го до 2-х років у розрахунку на 100 корів, для свиней — кількістю свиноматок, що перевіряються, і ремонтних свинок віком понад 4 місяці в розрахунку на 100 основних свиноматок, для овець — кількістю ярок старші 1-го року в розрахунку на 100 вівцематок. Відомо, що корови в господарстві продуктивно використовуються протягом 10—12 років. Щороку їх вибуває зі стада понад 8%. Тому для простого відтворення стада слід мати на 100 корів 8—10 голів ремонтного молодняку, а для розширеного відтворення — значно більше.

За даними форми № 24 (річна), в сільськогосподарських підприємствах області на 1 січня 2000 р. було 149 795 корів (без корів на відгодівлі та нагулі), 35 893 нетелей, 29 747 телиць старші 2-х років. Показник забезпеченості ремонтним молодняком стада корів дорівнює:

нетелями — = 24 (голів);

телицями старші 2-х років — (голів).

З наведених розрахунків випливає, що господарства області спроможні здійснювати розширене відтворення поголів’я корів.

5. Показник вибракування тварин. Під вибракуванням розуміють реалізацію худоби для забою на м’ясо, а також худобу, забиту в своєму господарстві. До вибракування не відносять продаж худоби на плем’я і молодняку для вирощування. Чисельність вибракуваних тварин визначається за даними звітності, а також за даними обороту стада як кількість тварин на початок року плюс надходження протягом року і мінус падіж, кількість проданих тварин для подальшого вирощування і кількість тварин на кінець року. Відносний показник вибракування тварин обчислюють як відсоткове відношення кількості вибракуваних тварин до загальної кількості їх в обороті, тобто допоголів’я в обороті. Під поголів’ям в обороті розуміють кількість тварин на початок періоду плюс приплід і надходження протягом року зі сторони. Цей показник характеризує частку поголів’я худоби, яка використана для забою на м’ясо.

За даними табл. 42 показники вибракування тварин становлять:

поголів’я великої рогатої худоби в цілому —

корів —

6. Показник падежу тварин. Падіж тварин — це втрата тварин, включаючи всі випадки їх смерті від хвороби, у зв’язку зі старістю, внаслідок стихійного лиха, пожежі, нападу хижаків, нещасних випадків, а також вимушеного забою тварин, м’ясо яких не було використане в їжу або на годівлю худоби, а не звірям.

Відносний показник падежу тварин обчислюється відношенням кількості здохлих і загиблих тварин до поголів’я в обороті або до середньорічного поголів’я. Падіж корів, як правило, обчислюється у відсотках до середньорічного поголів’я.

7. Показник збереження тварин обчислюють відніманням від 100% показника падежу тварин.

За даними табл. 42 показник падежу і загибелі в цілому по стаду великої рогатої худоби становить:

,

а збереження — 97,6% (100 − 2,4).

Відзначимо, що показник вибракування і падежу визначають як в цілому по всьому стаду, так і за окремими статево-віковими групами. При визначенні даного показника за окремими статево-віковими групами до поголів’я в обороті відносять також тварин, переведених з інших груп. При цьому, коли тварини в групі перебувають менше року, наприклад для молодняку свиней від 4 до 9 місяців, ці показники обчислюють за формулою:

де М — число вибракуваних або здохлих тварин; n — число місяців перебування в групі; S — поголів’я на початок року або середньорічне поголів’я тварин даної групи.

На основі даних обороту стада можна визначити показники збереження тварин або падежу як по всьому поголів’ю, так і по окремих статево-вікових групах.

8. Показник виходу ділового приплоду в розрахунку на одну або 100 маток розраховують як відношення одержаного живого приплоду, крім загиблого молодняку народження поточного року, до кількості маток, призначених для одержання приплоду.

Оборот стада не тільки характеризує процес відтворення сільськогосподарських тварин, а й дає змогу визначити розміри продукції вирощування тварин, виробництва м’яса, молока, вовни, а також потреби у кормі, витратах праці тощо.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
6. Аналітичні показники ряду динаміки.
7. Аналітичні показники ряду динаміки.
8. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
9. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
10. Базисні показники
11. Вартісні показники обсягу виробництва.
12. Вартісні показники продукції сільського господарства

Переглядів: 1300