• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектування в соціальній сфері. Основи проектування власного професійного майбутнього.

Професійне самовизначення — це самостійний стійкий, осмислений вибір майбутніх професій.

Професійне самовизначення є початком професійного розвитку особистості.

Обираючи майбутню професію, кожна молода людина повинна чітко, усвідомлено й самокритично визначатись, якою їй потрібно бути, щоб оволодіти певною професією. Значну роль у процесі професійного самовизначення віді­грає особисте Я, що має дві складові: Я-реальне, і Я-ідеальне.

Я-реальне має якості, які в людині є. Я-ідеальне — це якості, які люди­на хотіла б мати. Я-реальне постійно порівнюється з Я-ідеальне; різниця між ними є незначною для самовиховання. Якщо вимоги майбутньої професії пере­важно збігаються з Я-ідеальним людини, то процес професійного самовизна­чення йтиме інтенсивно і результативно. Тоді, коли Я-ідеальне не збігається з Я-реальним, то слід скорегувати Я-ідеальне, або відмовитися від професійного і вибору.

Якщо людина вважає, що вона не може опанувати комп'ютерну техніку, то їй потрібно змінити думку про себе і поглибити знання з комп'ютеризації й інформатики, або відмовитись від кар'єри програмувальника.

Ситуація вибору професії.

Професійна діяльність — це діяльність людини в межах своєї професії; спе­ціальності в певній галузі виробництва. Успіх у роботі безпосередньо залежить від того, наскільки людина готова до своєї професійної діяльності. Професійна діяльність завжди переслідує певну мету і передбачає виконання конкретних завдань.

Ціль професійної діяльності передбачає результат розвитку особистості, її життєдіяльності.

Завдання професійної діяльності — це стан досягнення певних цілей.

Наприклад, ціль педагогічної діяльності — це забезпечення для молоді певного рівня освіти (початкового, середнього, професійного, вищого).

Завдання педагогічної діяльності — навчання, виховання й розвиток осо­бистості.

Основні функції професійної діяльності:

1 створення матеріальних і духовних благ;

2 отримання засобів для життя;

3 сприяння загальному і професійному розвиткові людини.

Професійна діяльність характеризується певними умовами (обставинами, умови роботи і відпочинку, об'єктом і предметом праці). Щоб оволодіти певною професією, слід здобути знання з цієї професії і набути певний досвід роботи за цією професією. Тимчасову роботу без ґрунтовних теоретичних знань не можна вважати професійною діяльністю.

Ми не можемо називати професіоналом людину, яка обрізає дерева у своє­му садку. Ця людина не займається професійною діяльністю. Вона може пра­вильно обрізати дерева, а може і зашкодити садові. Втім, ця робота буде вико­нана краще, якщо за неї візьметься садівник-професіонал.

Професійна діяльність з'явилася разом з виникненням товарно-грошових відносин.

Раніше (у натуральному господарстві) отримані продукти йшли тільки на задоволення власних потреб. Це відбувалось тому, що не було розділення пра­ці. Кожна людина робила все потроху, але дуже добре робити не вміла нічого.

Розвиток професійної діяльності викликав розподіл праці. Професійна ді­яльність вимагає від особистості певних якостей, необхідних у конкретній про­фесії. Оволодіння професійними навиками залежить здебільшого від вибору професії і професійної спрямованості. Проте в кожній професійній діяльності є певні обмеження з огляду на стан здоров'я.

Професійна діяльність тісно пов'язана з технологічною культурою, тому, чим вищий рівень технологічної культури, тим успішніша професійна діяль­ність.

Сфери професійної діяльності людини.

За результатами трудової діяльності розрізняють дві сфери економіки:

– сферу матеріального виробництва;

– невиробничу сферу.

У сфері матеріального виробництва отримують два основні продукти: засо­би виробництва і предмети споживання.

Невиробнича сфера — це галузі і види професійної діяльності з обслугову­вання населення, інших галузей економіки і управління.

Сфера матеріальноговиробництваіневиробничасфератісновзаємозв'язані. Стан і розвиток невиробничої сфери активно впливає на соціально-економічний прогрес і є найважливішим його показником.

У міру соціально-економічного розвитку суспільства кількість працівни­ків у сфері матеріального виробництва зменшується, а в невиробничій — збіль­шується.

Сфера матеріального виробництва. Невиробнича сфера.

Сфери професійної діяльності можна класифікувати за предметами праці (на що саме спрямована людська праця). Тут виокремлюють п'ять сфер:

♦ людина—природа;

♦ людина—техніка;

♦ людина—знакові системи;

♦ людина—людина;

♦ людина—художній образ.

Людина-природа

Предмет праці: ґрунт, вода, ліс, атмосфера, насіння, рослини, тварини, мі­кроорганізми, корисні копалини.

Галузі праці: рослинництво, тваринництво, лісове господарство, мікробі­ологія.

Професійно-важливі якості: любов до тварин, рослин; спостережливість; вміння спостерігати зміну природних явищ; точність рухів; терплячість і на­полегливість; оперативне наглядно-образне мислення; фізична витривалість.

Людина-техніка

Предмет праці: машини, механізми, технічні системи, агрегати.

Об'єкти праці: техніка, прилади, обладнання, апарати, ґрунти, гірські по­роди, деревина, пластмаси, будівельні матеріали, тканини, сільськогосподар­ська продукція, енергія.

Галузі праці: обробка ґрунтів, добування та обробка гірських порід, оброб­ка матеріалів, збирання і налагодження техніки, споруди і будинки, перероб­ка сільськогосподарської продукції.

Професійно важливі якості: любов до техніки, технічне мислення, коорди­нація рухів, швидкість реакції, технічний слух, схильність до технічної твор­чості.

Людина-знакові системи

Предмет праці: знаки, символи, формули, слова, цифри, тексти, коди.

Об'єкти праці: ЕОМ, індикатори, друкарські машини, вимірювальні при­строї, рисунки, схеми, графіки, креслення, ноти, карти, гроші, фотографії, письмова і усна мова, документи.

Галузі праці: створення й оформлення документів, аналіз і переклад тек­сту, діловодство, зв'язок, бухгалтерія, фінанси, економіка, банківська справа, поліграфія, картографія, геодезія, креслення, конструювання, музейна й ар­хівна справа, статистика, робота на ПК.

Професійно важливі якості: зорове сприйняття й аналіз, оперативна пам'ять, логічне мислення, здоровий опорно-руховий апарат, концентрування уваги, координація рухів, емоційна стійкість.

Людина-людина

Предмет праці: люди, колективи, групи людей.

Об'єкти праці: методи, засоби, умови виховання, обслуговування та керу­вання людьми.

Галузі праці: керування людьми, навчання і виховання, медичне, соці­ально-побутове, інформаційне обслуговування людей.

Професійно важливі якості: любов до людей, спостережливість, винахід­ливість, чесність, чуйність, емоційна стійкість, організаторські здібності.

Людина-художній образ

Предмет праці: художній образ і закономірності його створення. Об'єкти праці: фарби, ноти, букви, слова, художня мова, пластика тіла, матеріали.

Галузі праці: декоративно-прикладне мистецтво, скульптура, фотографія, музичне, хореографічне мистецтво, архітектура, література, телебачення.

Професійно важливі якості: твори, образне мислення, образна пам'ять, спостережливість, художній смак, художні здібності.

Сфери професійної діяльності можна також класифікувати за цілями праці.

– гностичні, пов'язані з пізнавальною працею (контролер, водій);

– перетворювальні, пов'язані з активним перетворенням якостей предметів (будівельних, сільськогосподарських);

– пошукові, пов'язані з пошуком найкращого варіанту вирішення завдання (програмувальний, науковець, конструктор).

За засобами праці професії поділяються на:

– ручну працю;

– механізовану працю;

– автоматизовану працю;

– працю з використанням функціональних особливостей людини (голосу, сили, пластики тіла).

За умовами праці професії розділяють на:

– працю на відкритому повітря (лісник, робітник сільського господарства);

– працю в нормальних побутових умовах (будівельник);

– працю в незвичайних умовах (під землею, водою);

– працю з підводною матеріальною і моральною відповідальністю за життя, здоров'я, виховання людей (військовий командир, лікар, машиніст елек- тропотягу, пілот літака).

Але, яку б ви професію не обрали, потрібно прагнути її виконувати добро­совісно, постійно підвищуючи свій професійний рівень.

З життєвого досвіду вам відомо, що одну і ту саму роботу можна зробити по-різному.

Одна людина виконує роботу якісно, швидко й отримує ще й моральне за­доволення від якісно і швидко зробленої роботи. Інша людина витратить бага­то часу, втомиться, знервується, і робота буде зроблена неякісно. Це виникає тому, що кожна людина по-різному ставиться до своєї праці, її організації, планування, використання різних технологій, техніки безпеки, ставлення до роботи — це все складає культуру праці.

Культура праці включає технологічну дисципліну, раціональну організа­цію робочого місця, дотримання безпеки праці і виробничої естетики, береж­ливе ставлення до обладнання, матеріалів, енергії, вміння аналізувати еконо­мічну ефективність своєї праці.

У процесі професійної діяльності відбувається професійне становлення особистості.

Професійне становлення особистості — це процес формування ставлення до професії, ступінь емоційно-особистісного входження в професію, накопичення досвіду практичної діяльності, професійне вдосконалення й набуття майстер­ності. Так коротко можна схарактеризувати етапи професійного становлення.

До закінчення середньої школи молода людина повинна визначитись з ви­бором професії. Потім формується професійна компетентність.

Професійна компетентність — це оволодіння глибокими і ґрунтовними знаннями, вільне володіння ними, повна відповідність людини її професії, що дає змогу їй сприймати свою працю як радість, отримувати задоволення від виконаної роботи.

Професійна компетентність — високий рівень професійних знань і вмінь, діловитість, вихованість і реальна самооцінка. Професійна компетентність за-

Еіпапи професійного становлення

Малюнок 6.1 – Етапи професійної майстерності

Залежить від рівня теоретичних знань і практичних умінь, а також технологічної культури.

Професійна майстерність — найвищий рівень оволодіння професійною ді­яльністю. Професійна майстерність — це не тільки професійні навички, вмін­ня і знання.

Процес оволодіння професією також є процесом формування особистості людини, її інтересів, духовних цінностей, ідеалів. Високий рівень технологічної культури, професійна мобільність, самостійність, постійне прагнення вдоско­налення, творчий підхід до праці зміцнюють і розвивають професійну майстер­ність. Професійна майстерність тісно пов'язана з професійною творчістю. Най­краще професійна творчість проявляється у винахідництві та раціоналізації.

Професійна творчість — це створення людиною чогось нового, неповторно­го, оригінального під час професійної діяльності.

Професійне становлення є складовою професійної кар'єри. Професійна кар'єра — досягнення людиною успіху в професійній діяль­ності.

Поняття «професійна кар'єра» включає професійний ріст, майстерність, високу оплату праці, поліпшення житлових і побутових умов, підвищення по службі, отримання свободи в своїх рішеннях, відповідну оцінку своїх заслуг, особисте задоволення професійною діяльністю.

Питання для контролю знань

1 Що означає «професійне самовизначення» в житті молодої людини?

2 Назвіть основні функції професійної діяльності?

3 Які ви знаєте сфери професійної діяльності людини? Охарактеризуйте їх.

4 Розкрийте поняття «культура праці»?

5 Як відбувається професійне становлення особистості?

6 Як ви бачите своє професійне майбутнє? Чому саме так?

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Фізичні основи механіки
3. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
4. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
5. VII. Етап проектування
6. VII. Етап проектування
7. VІII. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
8. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
9. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
10. АКУСТИКА. ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ СЛУХУ. ОСНОВИ АУДІОМЕТРІЇ
11. Аналіз вихідних даних і постановка задач на курсове проектування
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 4985