• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Портфоліо в професійній діяльності людини.

Поняття «портфоліо» має таку історію розвитку. Воно прийшло до нас із Західної Європи XV—XVI століть. В епоху Відродження архітектори представляли замовникам свої будівельні проекти в особливій папці, яку називали портфоліо. Документи цієї папки давали уявлення про їхні про­фесійні можливості.

У широкому розумінні професійне портфоліо — це впорядкований, грамотно оформлений набір досягнень організації, або ділової особистості в різних сферах діяльності.

Нині ідея портфоліо поширена в усьому світі. Портфоліо є своєрідною візитівкою, сукупністю відомостей про людину, організацію, або своєрідним досьє — зібраними документами, зразками робіт, фотографій, які дають уяв­лення про досягнення, можливості й послуги в певній сфері діяльності, що пропонуються потенційним клієнтам.

Сутністю використання професійного портфоліо є демонстрація потенцій­них творчих можливостей спеціаліста в тій чи іншій сфері діяльності, в демон­страції його досвіду роботи, кількості й якості реалізованих проектів.

У світі ділових стосунків портфоліо відіграє важливу роль. Воно успішно вико­ристовується для пошуку професійного шляху — через профільне навчання в світ зайнятості. Процес працевлаштування розглядається нині як рух від оформлення портфоліо, яке демонструє компетентності й кваліфікації його власника, до отри­мання статусу професійного робітника. Зміст портфоліо формує імідж потенційно­го працівника в очах роботодавця, який оцінює не лише його досягнення в профе­сійній діяльності, але й особистісні його якості й цінності. Саме завдяки змістового наповнення портфоліо та ступеня успішності його презентації роботодавець оцінює, чи підходить йому потенційний працівник для конкретної роботи.

Існують різні моделі портфоліо, залежно від сфери їх використання — про­фесійної чи освітньої, від конкретних цілей і вимог, на які вони орієнтовані.

Портфоліо в професійній сфері діяльності, за характером і структурою представлених в ньому матеріалів, може бути таких типів:

– портфоліо досягнень (акцент робиться на документи, які підтверджують успіх у певному виді діяльності);

– портфоліо тематичне (представлення творчих робіт);

– портфоліо презентаційне (створюється для пред'явлення під час працевла­штування, вступу в навчальні заклади);

– портфоліо комплексне (містить усі елементи вищезазначених типів портфоліо).

Комплексне портфоліо може мати наступну структуру:

– портрет — паспорт — персональний блок. Цей розділ характеризує особистість власника портфоліо. Тут розміщується основна інформація про

власника, фотографії, автобіографія, резюме, інформація й документи про захоплення, інтереси, супроводжувальний лист, а також зміст, який роз­криває призначення й наповнення портфоліо;

– колектор — індивідуальна освітня карта. В цьому розділі збираються результати тестувань, підсумкових атестацій, атестати, дипломи, інфор­мація про навчальні заклади тощо;

– робочі матеріали. Тут формується банк ідей, реалізованих проектів, ви­будовуються плани на майбутнє: програма діяльності, есе, роздуми; фіксу­ється корисна інформація (посилання на ресурси Інтернет, різні джерела інформації, висловлювання великих людей тощо);

– досягнення, офіційні документи, відгуки. В цей розділ збираються всі до­кументи, які підтверджують наявність результатів у різних сферах діяль­ності. Це можуть бути сертифікати й дипломи, залікові книжки, відгуки, свідоцтва про закінчення курсів, грамоти тощо.

Уведення портфоліо-працевлаштування для випускників навчальних закла­дів освіти спрямовано на забезпечення їх захисту на єдиному європейському ринку праці. Його основне призначення — об'єднати проекти, документи, які демонстру­ють потенційному роботодавцю необхідні компетентності потенційного працівни­ка. Розміщення інформації на основі матеріалів портфоліо на \уеЬ-зііе Європей­ського союзу, заповнення та обновлення форм у режимі оп-ііле, надання доступу до банку даних роботодавцям, соціальним партнерам та випускникам полегшує процес пошуку роботи, підвищує професійну мобільність. Міжнародні документи інтеграційних процесів на ринку праці й занятості готуються на основі портфоліо, які розробляються ще в межах профільної школи та продовжуються оформлятися під час здобуття професії. З одного боку, учні, випускники за допомогою портфоліо усвідомлюють свій рівень компетентності й досвіду, з іншого — роботодавці отри­мують більш повну інформацію, ніж через дипломи й сертифікати.

Ідея використання портфоліо у сфері освіти виникла в Америці в середині 80-х років XX ст. Діапазон його застосування постійно розширюється, його ви­користовують на всіх рівнях освіти — від початкової до вищої школи.

Освітнє портфоліо — це форма організації освітніх продуктів навчальної діяльності учнів, а також відповідних інформаційних матеріалів, які підляга­ють аналізу, всебічному кількісному й якісному оцінюванню.

Портфоліо сприяє самоорганізації навальної діяльності, допомагає плану­вати, відстежувати й корегувати індивідуальну освітню траєкторію учня, ана­лізувати суб'єктний досвід, набутий у різних видах діяльності — навчальній, творчій, соціальній, комунікативній.

Використовувати особисте портфоліо учні можуть: під час вибору профілю навчання в старшій школі; під час вступу до ВНЗ як додатковий документ; під час влаштування на роботу як свідоцтво практичного й соціального досвіду.

Отже, портфоліо у сфері освіти — це портфель індивідуальних освітніх досягнень учня, який відображає рівень сформованості його загальної ком­петентності. Портфоліо є ефективною формою безперервної самоосвіти та ав­тентичного оцінювання освітніх результатів процесу навчання — зовнішніх (спроектованих і виготовлених виробів, робочих документів тощо) і внутріш­ніх продуктів (рівня сформованості особистісно й професійно важливих компе- тентностей), створених під час різних видів діяльності. Демонстрація компе- тентностей відбувається під час вирішення реальних проблем, документальної фіксації результатів власної діяльності. Зміст портфоліо показує потенційні можливості учня щодо подальшого особистісного й професійного розвитку.

Головна мета створення портфоліо — допомогти в самореалізації й само­визначенні учнів як особистостей, здатних до професійної адаптації, самостій­ного прийняття відповідальних рішень у ситуації вибору, постановки цілей та їх досягнення у взаємодії з іншими.

На відміну від традиційного оцінювання, портфоліо дає можливість вирі­шити наступні важливі завдання:

1. Простежити динаміку освітнього прогресу кожного учня, досягнутого в процесі реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

2. Сформувати автентичну оцінку й самооцінку освітніх досягнень учня, яка може бути додатковою до традиційних форм оцінки (залік, тест, іспит). Наприклад, підсумковий документ портфоліо в американській профільній школі використовується як аналог атестата.

Система оцінювання портфоліо будується відповідно до поставлених за­вдань щодо його використання. Це може бути система неформального екс­пертного оцінювання, яке містить колективну оцінку вчителів, батьків, одно­класників та ін., або система формалізованих і стандартизованих критеріїв і показників оцінювання особистісно й професійно важливих компетентностей учнів (в освітній галузі «Технологія» — операційно-діяльнісної, соціально- комунікативної, ціннісно-смислової).

Портфоліо в системі профільного навчання призначене для накопичення документальних свідоцтв успішності учня з обраного профілю, забезпечуючи йому рейтингове місце серед однокласників, або серед претендентів на кон­курсне місце у виший навчальний заклад.

Основними функціями портфоліо в освітній діяльності є:

♦ самоорганізація навчальної діяльності, відстеження успішності процесу навчання, його корегування;

♦ стимулювання позитивної навчальної мотивації досягнень, виявлення шляхів підвищення рівня освіти й культури;

♦ розвиток природних, діяльнісних і соціокультурних здібностей учнів;

♦ упорядкування й систематизація освітніх продуктів;

♦ формування індивідуально можливого рівня компетентностей на основі суб'єктного досвіду;

♦ автентичне оцінювання й самооцінювання освітніх продуктів: зовнішніх (спроектованих і виготовлених виробів, документів портфоліо) і внутріш­ніх (особистісного розвитку);

♦ планування професійної стратегії.

У сфері освітньої діяльності, за характером і структурою представлених матеріалів, розрізняють такі типи портфоліо:

♦ портфоліо робоче (містить колекцію робіт, матеріалів, зібраних за певний пері­од навчання, які демонструють прогрес учня в досягненні поставлених цілей);

♦ портфоліо процесу (відображає всі етапи навчання в цілому, прогрес сфор-

мованості індивідуального рівня компетентностей у процесі навчання, ав­тентичність самооцінки);

♦ портфоліо показове (відображає найкращі роботи учня, всебічно їх пред­ставляючи в різних формах).

Останнім часом набула поширення в розвинених країнах Європи та СІНА модель портфоліо у формі проекту. Ця модель портфоліо пов'язана з виконан­ням учнями випускного проекту. Зокрема, вДанії, починаючи з 2000 року, ви­пускні екзамени в гімназії замінені виконанням міждисциплінарного проекту кожним учнем з обов'язковим його публічним захистом.

Ідея випускного проект-портфоліо виникла на основі компетентнісного й міждисциплінарного підходів до профільного навчання. Вона ґрунтується на актуалізації й систематизації попереднього досвіду участі учнів у виставках і конкурсах різного спрямування, відповідно до специфіки профілю навчання.

Розробка плану проект-портфоліо передбачає: по-перше, виконання між­дисциплінарного проекту, по-друге, створення конкретного продукту діяль­ності, який пов'язаний з профілем навчання та який проектується, виготовля­ється й оцінюється кожним учнем, по-третє, офіційну публічну презентацію проекту-портфоліо.

Робота над проектом-портфоліо містить п'ять етапів.

1. Вибір консультанта портфоліо й членів Проектного комітету.

2. Вибір теми проекту-портфоліо.

3. Вивчення теми, розробка, реалізація й оцінювання проекту, підготов­ка до презентації освітніх продуктів власної діяльності.

4. Офіційна презентація проекту-портфоліо перед членами Проектного комітету.

5. Оцінювання й самооцінювання.

Вибір консультанта здійснюється учнями. Консультант і учень спільно пла­нують роботу над портфоліо і вибирають членів Проектного комітету, який здій­снює оцінювання проекту, створеного продукту та його презентації. До комітету входять вчителі англійської мови та профільної підготовки, а також представ­ники бізнесу, суспільства та ін. Після вибору членів комітету, учень подає їх список в Комісію з оцінювання випускних проектів, яка здійснює загальне ке­рівництво й координацію загальношкільної роботи над проектами-портфоліо.

На другому етапі здійснюється вибір теми проекту, яка спрямована на роз­виток інтересів і здібностей учнів. У процесі вибору теми проекту-портфоліо проводяться консультації й обговорення з вчителями академічних і профіль­них дисциплін, а також з членами Проектного комітету, які завіряють підпи­сами обрану тему.

Третій етап пов'язаний з безпосереднім виконанням проекту, виготовлен­ням продукту, підготовкою до його презентації. Вчителі профільного навчання спрямовують свої заняття на відпрацювання необхідних навичок формування портфоліо, нерезультативну суб'єкт-суб'єктну взаємодію. Учні тренуються в написанні резюме, самозвітів, представленні себе роботодавцю, в написанні рекомендаційних листів тощо.

Проект-портфоліо містить зміст, вступ, напрацьовані матеріали, висно­вки, таблиці, графіки, визначення ключових термінів, бібліографію, цитати з різних джерел, опрацьовані дані інтерв'ю, опитування тощо. Важливими є формулювання ідей, їх логічне розкриття й відображення у відповідних мате­ріалах. Заохочується використання ресурсів Інтернет, бібліотек, музеїв.

На презентацію проекту-портфоліо відводиться не менше десяти і не біль­ше тридцяти хвилин. Учні самостійно визначають власний рівень сформованості компетентностей і приймають рішення, які з них та яким чином проде­монструвати.

Відразу після презентації члени Проектного комітету обговорюють резуль­тати й виводять основні показники, які оголошуються учневі. В разі незгоди учня з даною бальною оцінкою проводиться додаткове обговорення. Потім за­повнюється Анкета учня, запитання якої спрямовані на виявлення ставлення учня до роботи над проектом-портфоліо, набутого досвіду тощо. Результати анкет аналізуються загальношкільною комісією під час підведення підсумків роботи за,технологією автентичного оцінювання. Розробляються рекомендації щодо внесення відповідних змін.

Портфоліо, сформоване в сфері освіти, інтегрується в професійні й служ­бові системи оцінки, що дає можливість раннього формування професійно зна­чимих умінь учнів.

Портфоліо є популярною і затребуваною технологією, яка постійно розви­вається. Ця технологія відповідає таким запитам сучасного життя: по-перше, запитам ВНЗ щодо підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів; по- друге, запитам бізнесу стосовно системи освіти в цілому. Відповідно до запитів, технологія портфоліо послідовно розширює простір і форми своєї реалізації.

Питання для контролю знань

1 Яке основне призначення портфоліо?

2 Проаналізуйте поняття «професійне портфоліо» та «освітнє портфоліо». В чому їх подібність, а в чому відмінність?

3 Яка головна мета, завдання і функції портфоліо в освітній діяльності?

4 Назвіть типи портфоліо в професійній та в освітній діяльності.

5 Яка структура комплексного портфоліо?

6 Схарактеризуйте модель портфоліо у формі проекту.

7 Що таке автентичне оцінювання?

8 Дослідіть особливості портфоліо в паперовій та в електронній формі.

9 Які критерії оцінювання якості презентації особистого портфоліо?

6.3 Орієнтовний проект „Моя професійна кар’єра”.

Кожний з вас, з наближенням часу закінчення школи, починає планувати свою майбутню професійну кар'єру. Для того щоб зробити правильний вибір, який буде впливати на ваш життєвий шлях, ви обов'язково повинні мати певні знання, які охоплюють: наявність відповідних особистісних здібностей до пев­ної професійної діяльності; вимоги кожної професії до фізичних і психологіч­них якостей людини; загальні відомості про професію (її соціально-економічне значення, перспективи розвитку, спорідненість з іншими професіями та спе­ціальностями); характеристику процесу праці (сферу діяльності і вид праці, основні знаряддя праці, виробничі операції, продукція, результати праці та її організація); санітарно-гігієнічні умови (мікроклімат, режим і ритм праці, вірогідність виробничих ушкоджень і травм, медичні протипоказання) та ви­моги до професійної підготовки.

За відсутності зазначених знань ви можете зробити помилку, обравши про­фесію, але не маючи для цього достатніх особистісних фізіологічних і психо­логічних даних. Як результат — вам доведеться змінювати обрану професійну діяльність, незважаючи на втрачений час і гроші, які були витрачені, щоб здо­бути спеціальну освітню підготовку. Щоб усього цього уникнути, пропонує­мо вам скласти орієнтовний проект «Моя професійна кар'єра», яка допоможе правильно зорієнтуватися у світі людської діяльності і обрати ту професію, що не тільки вам подається, а й відповідає вашим можливостям.

Складовою проекту є ознайомлення з методикою Дж. Л. Голланда, яка до­поможе встановити чинники, що можуть вплинути на ваш вибір: особистісні, службові, виробничі та соціально-економічні.

Мета проекту — визначити свою орієнтовну професійну діяльність від­повідно до своїх потенційних можливостей та проведеного самоаналізу.

Завдання проекту: скласти план дій реалізації проекту; ознайомитися зі сферами професійної діяльності і професіями; встановити чинники, що мо­жуть вплинути на професійну кар'єру; визначити власний узагальнений код професійної діяльності (УК); знайти сферу своєї діяльності за класифікатором професій.

Розпочинається проект «Моя професійна кар'єра» зі складання орієнтов­ного плану дій. Чому орієнтовний, а тому, що в процесі його реалізації може виникнути певна неузгодженість або потреба вносити додаткові пункти. На­приклад, ви бажаєте стати артистом і в своєму плані передбачаєте досягти по­ставленої мети, але, реалізуючи план дій, ви отримаєте інформацію (подано нижче), яка виявить, що ваш тип особистості та існуючі здібності не зовсім від­повідають вимогам цієї професії. Для того щоб досягти своєї мети, вам потріб­но буде додати до уже існуючого плану додаткові пункти, які включатимуть розвиток своїх здібностей та рис характеру, що потрібні для кар'єри артиста.

Нижче наведено орієнтовний план дій, який може бути взятий за зразок при складанні власного плану дій реалізації проекту.

Зразок складання орієнтовного плану дій реалізації проекту

1 Отримати інформацію про типи особистості і визначити, до якого типу людей я належу.

Реалізація першого пункту плану допоможе вам встановити, до якого з шести типів ви належите, і якщо ви вагаєтеся у виборі своєї майбутньої про­фесії, то визначити, чи відповідає вона вашому типові.

2 З'ясувати типи інтересів, які притаманні кожному типові людей.

Виконання цього пункту надасть вам інформацію, якій діяльності і цін­ностям надає перевагу кожний з шести типів людей. Ви дізнаєтеся, які у них узагальнені інтереси і цінності.

3 Виявити, який тип інтересів збігається з моїм.

Реалізація цього пункту надасть вам можливість виявити, чи справді ви­значений вами особистісний тип відповідає вашим інтересам і цінностям.

4 Ознайомитися з типами професій і їх вимогами до особистості.

Цей пункт розширить вашу інформацію про існуючі типи професій і ті ви­моги, що висуває кожна професія до особистості.

5 Опитати друзів і знайомих, якої вони думки про мої здібності.

Щоб об'єктивно встановити наявні у себе здібності та міру їх розвитку, потріб­ний неупереджений погляд і думка сторонніх. Опитавши своїх друзів і знайомих, ви реалістично поглянете на свої можливості щодо досягнення своєї мети.

6 Виявити, які професії найсприятливіші для мене.

Знаючи, до якого типу людей ви відноситесь, та встановивши типи інтер­есів і вимоги професій до людини, ви, реалізуючи цей пункт, отримаєте через «Довідник професій» додаткову інформацію про сучасний світ професій.

7 Встановити власний універсальний код (УК) своєї професійної діяль­ності та визначити за переліком професій ті, що найбільш мені подобаються.

Виконання цього пункту передбачає виконання практичної роботи, в якій ви, на підставі відповідей на тести, встановлюєте найсприятливіший для ва­шого типу особистості перелік професій.

8 Скласти план самовиховання відповідно до вимог обраної для себе про­фесії.

Це один із відповідальних пунктів плану дій; передбачає розвиток тих здіб­ностей, що потрібні для моєї професії, але які частково або повністю відсут­ні у мене. Починати потрібно з чіткого визначення переліку здібностей, які потрібні розвивати або вдосконалювати. У цьому питанні найліпшу допомогу вам надасть шкільний психолог. Навпроти переліку здібностей, які розвива­тимуться, зазначте, що для цього потрібно зробити: співати в шкільному хорі; розвивати вправність голосових зв'язок; слухати музику тощо.

9 Дізнатися у фонді зайнятості, які сприятливі для мене професії затре­бувані у районі, області, місті.

Цей пункт допоможе вам встановити, чи є за місцем вашого проживання попит на вашу професію і яка кількість вакансій. Це допоможе вам спланувати ваші наступні дії у разі відсутності попиту на вашу професію або обрати іншу професію за визначеною сферою діяльності. Також, можливо, потрібно буде внести зміни у план ваших дій за потреби виїхати в інший регіон, де ваша про­фесія затребувана.

10 З'ясувати, де можливо здобути професійну освіту за обраною профе­сією і що для цього потрібно зробити.

Для виконання цього пункту вам потрібно знайти інформацію про навчаль­ні заклади, які надають освітні послуги за обраною вами спеціальністю. У разі з'ясування, що цей навчальний заклад знаходиться в іншому регіоні, додати цей факт до проекту план дій, в якому буде передбачено можливість переїзду, проживання, харчування та отримання на це потрібних коштів.

11 Спланувати свої дії у разі неможливості здобути професійну освіту за обраною професією.

За певних умов не всі випускники шкіл мають можливість одразу розпо­чати здобування професійної освіти за обраною спеціальністю у вищому на­вчальному закладі. У зв'язку з цим вам потрібно буде передбачити варіант, за яким ви почнете свою освітню програму іншим шляхом: ліцей, коледж тощо. Можливий і такий варіант, коли ви підете спочатку працювати в обрану вами галузь без освіти.

12 Здобути професійну освіту за обраною професією.

При реалізації цього пункту, загального плану дій, бажано його доповнити підпунктами, в яких передбачити можливість (навіть без потреби) у вільний час працювати за обраною спеціальністю або суміжною. Також варто зробити самоаналіз правильності обрання професії.

Розпочинаючи реалізацію плану дій, почніть знайомство з типами особис­тості людини. Це допоможе вам визначити, до якого з них ви належите.

Давно помічено, що людей можна поділити на шість різних типів особис­тостей, які називають персональними типами. До них належать: Артистичні, Ділові, Інтелектуальні, Конвенціональні, Реалістичні та Соціальні. Розгляне­мо їх особливості.

Артистичний тип (А) — ухиляється від чітко структурованих видів ді­яльності і фізичної праці. Люди цього типу надають перевагу заняттям твор­чого характеру: музиці, літературі, живопису, дизайну тощо. Гуманітарні та артистичні здібності переважають над математичними. Представникам цього типу притаманні такі риси характеру: різнобічний, безладний, емоційний, експресивний, ідеалістичний, вразливий, непрактичний, імпульсивний, неза­лежний, інтроспективний, інтуїтивний, неконформістський, відкритий, ори­гінальний.

Діловий тип (Е) — цей тип людей обирає мету та завдання, що дають змо­гу їм виявити свою енергію, підприємливість, ентузіазм, реалізувати жадання пригод. У них вербальні здібності превалюють над інтелектуальними й мате­матичними. Для людей цього типу найбільш сприятливими є професії: мене­джер, репортер, дипломат, продюсер та ін. їм притаманні такі риси характеру: користолюбність, пригодництво, погоджування, амбіційність, егоцентрич- ність, домінування, енергійність, екстравертність, імпульсивність, оптиміс­тичність, шукач розваг, популізм, самовпевненість, товариськість.

Інтелектуальний тип (І) — цей тип людини здебільшого орієнтується на розумову, переважно наукову, пошуково-дослідницьку працю. Йому прита­манні аналітичні, логічні й гуманітарні здібності. Надає перевагу таким про­фесіям, як біолог, хімік, фізик, геолог, астроном та ін. Представникам цього типу притаманні такі риси: аналітичний, обережний, ерудований, критичний, допитливий, незалежний, інтелектуальний, інтроверт, прискіпливий, скром­ний, песимістичний, акуратний, раціональний, застережливий.

Конвенціональний тип (С) — люди такого типу надають перевагу струк- турованій діяльності та професіям, які пов'язані з канцелярською роботою, виконанням розрахунків за заздалегідь встановленою схемою. Такі люди оби­рають професії бухгалтера, стенографіста, економіста, податкового інспекто­ра. Вони є слабкими організаторами та керівниками. їм притаманні такі риси характеру: конформізм, свідомість, увага, доцільність, стриманість, слухня­ність, охайність, упертість, практичність, заощадливість, невиразність.

Реалістичний тип (К) — представники цього типу людей займаються конкретними матеріальними об'єктами (інструментами, матеріалами, ма­шинами, механізмами, тваринами тощо) та їх практичним застосуванням. Такі люди обирають наступні професії: агроном, механік, фермер, шофер та ін. Вони мають психомоторні навички, що переважають над гуманітарними й комунікаційними здібностями. Представникам цього типу притаманні такі риси характеру: пристосуванство, відвертість, щирість, чесність, підпорядко­ваність, скромність, активність, конкретність, стабільність, наполегливість, сором'язливість, заощадливість, замкненість.

Соціальний тип (8) — люди цього типу надають перевагу видам діяльності, які дають змогу встановлювати тісний контакт із соціальним середовищем. Вони мають комунікативні вміння, гуманітарні здібності. Представникам цього типу притаманні наступні риси характеру: переконливість, співпраця, дружність, ще­дрість, готовність допомогти, ідеалістичність, ввічливість, дбайливість, відпові­дальність, комунікабельність, співчуття, тактичний, гуманний, доброзичливий.

Усім шести типам особистостей притаманний певний тип інтересів. Озна­йомившись з ними, ви можете впевнитися у тому, до якого типу ви себе відно­сите, ознайомитись із тим, якій діяльності і цінностям надає перевагу кожний із окреслених типів людей. Також ви дізнаєтеся, які у них узагальнені інтер­еси і цінності, мотиви їхньої діяльності та яку вони дають собі самооцінку і як вони оцінюються іншими.

Артистичний (А) — надає перевагу вивченню літератури, артистичній ді­яльності, створенню духовних цінностей. Сповідує творчі ідеї та має мотиви ді­яльності, що дають самовираження, естетичну насолоду. За самооцінкою, цей тип відкритий для переживань, вразливий, мислячий, надає перевагу творчій роботі у порівнянні з репродуктивною діяльністю. Люди цього типу уникають усякої рутинної роботи. Інші люди про них кажуть: незвичайний, безладний, творчий, чуйний.

Діловий тип (Е) — надає, здебільшого, перевагу такій діяльності: переко­нанню в чомусь інших, спрямуванню людей у потрібному напрямі та управляє їхньою діяльністю. Вони сповідують такі цінності та мотиви діяльністю — фі­нансовий успіх, суспільне визнання, ризик, відповідальність, лояльність. За самооцінкою, їм притаманна впевненість, комунікабельність, перевага діло­вих якостей і вміння переконувати у порівнянні із математичними й наукови­ми здібностями. Оточуючі бачать в них енергійних, проникливих, амбіційних та екстравертів. їм не подобається науково-дослідна діяльність і вирішення ускладнених проблем.

Інтелектуальний тип (І) — люди цього типу надають перевагу такій діяль­ності: вивчення та розуміння подій і явищ, визначення можливих результатів й можливість їх застосування. Сповідують цінності і мають такі мотиви діяль­ності як: знання, пізнання, досягнення, незалежність. За самооцінкою, вони аналітичні, скептики, розумні, у них переважають інтелектуальні здібності над гуманітарними. Вони уникають діяльності, яка пов'язана з переконанням інших та торгівлею. Інші люди думають про них, що вони розумні, замкнені і незалежні.

Конвенціональний тип (С) — цей тип людей надає перевагу діяльності, яка пов'язана з дотриманням встановлених процедур, виконанню роботи за пев­ним нормами й правилами. Вони мають такі цінності та мотиви діяльності: пунктуальність, матеріальна винагорода, заощадливість, здібності у ділових і громадських справах. За самооцінкою, вони пунктуальні і сумлінні, мають здібності у галузі бізнесу і виробництва більше ніж в акторстві. Вони уникають роботу, що не має чіткого алгоритму виконання і визначених правил. Сторонні вважають їх дбайливими, дисциплінованими, охайними та орієнтованими на виконання певних правил і норм.

Реалістичний тип (К) — люди такого типу у своїй діяльності надають пе­ревагу використанню машин, механізмів, приладів, інструментів та роботі з речами і тваринами. Вони сповідують такі цінності та мотиви діяльності, як чесність, здоровий глузд і матеріальну винагороду за своєчасне виконання ро­боти. За самооцінкою, їм притаманна практичність і консерватизм. У них пе­реважає розвиток психомоторних здібностей у порівнянні з комунікативними та гуманітарними. Сторонні оцінюють їх як відвертих, самодостатніх, упер­тих, скромних. Вони уникають у своїй діяльності різної взаємодії з іншими людьми.

Соціальний тип (8) — спрямований на надання допомоги, навчання, кон­сультації, обслуговування інших людей. Своїми цінностями вони вважають соціальну допомогу, порозуміння, неупередженість. За самооцінкою, вони дбайливі і терплячі, у них превалюють гуманітарні та комунікативні вміння у порівнянні із психомоторними. Люди такого типу уникають діяльності, яка пов'язана з рутинною і репродуктивною роботою. Інші люди вважають їх ко­рисними, дбайливими і приємними.

Для того щоб доповнити свої знання про види діяльності і вимоги, які ста­вить професія перед людиною, радимо вивчити, які сфери діяльності існують у суспільстві та їх узагальнені типи професій, відповідно до кожного типу осо­бистості.

Артистичний тип( А) — професії: музикант, художник, письменник, актор, режисер та ін. Сфера діяльності цих професій обумовлює наявність у людині: творчих здібностей та емоційну виразність. Професії цієї сфери передбачають у людині творчу уяву у мистецькій діяльності. Такі люди мають особистісний тип поведінки, яка дає змогу їм себе виразити, а зміст їхньої праці передбачає наявність розвиненого інтелекту та творчості у галузі мистецтва.

Діловий тип (Е) — професії: юрист, комівояжер, менеджер з продажу та ін. Сфера діяльності передбачає вміння переконувати людей або примушувати їх робити те, що вказано. Крім того, потрібно вміти організовувати людей для до­сягнення поставленої мети. Професії зазначеної сфери передбачають наявність у людині ініціативності у пошуках: кращих шляхів фінансового успіху, само­впевненість, вміння впливати на інших людей. їм притаманні нагромадження матеріальних благ, енергійна поведінка, відповідальність. У зміст праці цих професій входить торгівля, спрямування та переконання людей для досягнен­ня персональних або загальних цілей.

Інтелектуальний тип (І) — професії: психолог, науковець, мікробіолог, хімік та ін. Професії цього типу вимагають від людини аналітичних, техніч­них, наукових здібностей та літературних і ораторських умінь. У свою чергу зазначені професії передбачають вміти робити пошук та здійснювати аналіз інформації для розуміння й вирішення проблеми, узагальнення і поширення нових знань і теорій. Серед особистісного типу поведінки, що дає змогу їм себе виразити, — здобуття нової інформації, ерудиція шляхом дослідження і на­вчання. Зміст праці професій цього типу визначає інтелектуальну діяльність, що спрямована на пошук і використання нових знань.

Конвенціональний тип (С) — професії: контролер якості продукції, бух­галтер, секретар-діловод, коректор та ін. Цей тип професій вимагає від люди­ни мати схильність до канцелярської роботи, точного дотримання стандартів і правил виконання роботи.

При цьому передбачається наявність організаційних здібностей, відпові­дальності і надійності. До особистісного типу поведінки можна віднести тра­диційні погляди та підпорядкування встановленим правилам і нормам. Зміст роботи цього типу передбачає працю з числами, речами або машинами з дотри­манням встановлених правил.

Реалістичний тип (К) — професії: водій, токар, фрезерувальник, фермер, ме­ханік, слюсар, тесля та ін. Цей тип професій вимагає від людини наявності розви­нутих психомоторних якостей, щоб працювати з машинами, механізмами, при­ладами та інструментами ручної праці. Робота професій цього типу передбачає дотримання правил і практичних результатів. їм притаманний такий особистіс­ний тип поведінки, що оточуючі бачать їх практичними. Вони різкі, ризикова­ні та авантюрні. До змісту праці зазначених професій можна віднести фізичну й предметну діяльність, використання машин, інструментів, матеріалів.

Соціальний тип (8) — професії: вчитель, адвокат, соціальний представник, медсестра та ін. Цей тип професій вимагає від людини наявність комунікатив­них здібностей, вмінь навчати або розважати. Водночас ці професії передба­чають: гуманність, товариськість, співчуття, розуміння проблем інших. За­значені професії обумовлюють такі цінності та особистісні типи поведінки, як турбота про інших та спокій інших. Змістом їхньої праці є співпраця з людьми з метою надання допомоги або полегшення шляхів досягнення їхньої мети.

Це цікаво знати. Отто Юлійович Шмідт — державний діяч і видатний матема­тик, автор фундаментальних відкриттів, головний редактор Великої радян­ської енциклопедії, автор теорії походження Землі і планет, популяризатор науки в юні роки склав план своїх дій, які потрібно було виконати, щоб до­сягти поставлену мету. Коли він підрахував, скільки на це потрібно часу, то виявилося, що на це піде 1000 років. Тоді він почав з плану дій викреслюва­ти ті пункти, які не дуже важливі і залишати лише те, без чого шлях в науку неможливий. При підрахунку виявилося, що на це потрібно 250 років жит­тя. Знаючи, що стільки років людина не може прожити, він скоротив час на діяльність, яка не була пов'язана з наукою і досяг своєї мети.

Ми інколи вважаємо, що виконати певну роботу неможливо, але жит­тя Отто Юлійовича Шмідта підтверджує, що чітко сплановані дії людини завжди дають позитивний результат.

Основні поняття: загальні і спеціальні здібності, професійна кар'єра, сфера діяльності, власний узагальнений код (УК), особистісний тип лю­дей, типи інтересів, типи професій.

Питання для контролю знань

1 Який тип людей ухиляється від заняття торгівлею?

2 Які цінності сповідує соціальний тип людей?

3 Якій діяльності надає перевагу конвенціональний тип людей?

4 До якого типу можна віднести людей, що надають перевагу механізмам, машинам, приладам та роботі з інструментами?

5 У якого типу людей переважають психомоторні здібності у порівнянні з комунікативними?

6 Назвіть, які вимоги перед людиною висуває професія вчителя або ад­воката.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
11. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
12. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності

Переглядів: 7585