• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Техніко-економічні особливості та сфер и раціонального застосування різних видів транспорту

Автомобільний транспорт

Останнім часом відбулося значне реформування підприємств автомобіль­ного транспорту. У даний час на ринку автотранспортних послуг стабільно працює 16,2 тис. суб'єктів підприємництва, з яких 14,5 тис. займаються паса­жирськими перевезеннями і 1,7 тис. - вантажними. В особистій власності зна­ходиться 291 тис. вантажних автомобілів і 46 тис. пасажирських автобусів. Парк особистих легкових автомобілів перевищив 5,1 млн. одиниць.

У 2001 році вантажообіг на автомобільному транспорті зріс на 7,1% І склав 8,2 млрд. т/км. Мережа автобусного сполучення України нараховує 896 автовокзалів і автостанцій, 10756 маршрутів, у тому числі 2094 міських, 5118 приміських І 3544 міжміських маршрутів.

Проводитися структурна перебудова дорожнього комплексу. Відповідно до Указу Президента України від 8 листопада 2001 р. №1056/2001 "Про заходи для підвищення ефективності керування дорожнім господарством України", у 2002 році передбачається зміна структури керування дорожнім господарством, розмежування функцій державного і господарського керування. З цією метою створена Державна служба автомобільних доріг України І створюється Держа­вна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Налічується 17,5 тис, автобусів, що перевозять 7,4 млн. пасажирів. Між­народне пасажирське сполучення забезпечується з 16 країнами Європи. У га­лузі міжнародних автомобільних перевезень налагоджене сполучення з 46 кра­їнами. Укладено 35 міжурядових Угод про міжнародні перевезення. Україна є учасником 8 міжнародних конвенцій, угод і протоколів у сфері автомобільних перевезень, зокрема, Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів і Інше. Проводитися робота з приєднання України до Європейської Угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, шо виконують міжнародні автомобільні перевезення. Ростуть обсяги міжнародних автомобільних вантажних перевезень, що виконуються українськими перевіз­никами - У 2004 році виконано 350 тис. міжнародних рейсів, що більш ніж у З рази перевищує показники 1994 р.

Українським державним підприємством з обслуговування іноземних і віт­чизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" створена система автомобільного сервісу, що складається з 53 служб міжнародних автомобільних перевезень, 26 пунктів автомобільного сервісу, розташованих на кордоні, Мережа автодоріг загального користування складає 169,5 тис. км, з них державного значення - 13,1 тис. км чи 17,7% загальної довжини. 96,7% доріг мають тверде покриття. На автомобільних дорогах знаходиться більше 16 тис. мостів і шляхопроводів загальною довжиною більше ніж 364 км. Щорічно ре­монтується близько 10 тис. км автомобільних доріг.

З метою залучення транзитних вантажопотоків на окремих маршрутах ве­деться підготовка до забезпечення руху автомобілів з максимально допусти­мою масою до 40 тонн.

Створено нормативно-правову базу для будівництва нових платних авто­мобільних доріг на концесійній основі за участю іноземних і вітчизняних інве­сторів. Розроблено сім інвестиційних пропозицій для реалізації на цих умовах проектів з будівництва автомобільних доріг. Укладено перший концесійний договір на будівництво й експлуатацію автомобільної дороги Львів-Краковець з консорціумом "Концесійні транспортні магістралі" (Україна).

На основі Угоди між урядами України і Республіки Польща ведуться роботи з будівництва автодорожнього моста через річку Південний Буг на українсько-польському державному кордоні в районі пункту пропуску Яготин-Дорогуськ.

Авіаційний транспорт

За роки незалежності в Україні створена принципово нова мережа авіалі­ній - міжнародна. Укладено двосторонні Угоди про міжнародне повітряне сполучення з 67 державами світу. Україна - член Міжнародної організації ци­вільної авіації (ЦКАО).

41 авіакомпанія займається перевезеннями пасажирів, 25 авіакомпаній мають право виконувати міжнародні авіаперевезення, 13 здійснюють вантажні перевезення.

17 аеропортів відкриті для міжнародних польотів. У 2001 році з аеропор­тів України відправлено 1,4 млн. пасажирів І 8,7 тис. тонн вантажів і пошти. На частку самого великого аеропорту України Бориспіль приходиться 43% перевезень, а регіональних аеропортів (Одеса, Львів, Сімферополь, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ) - 42,9%, інших аеропортів - 14,7%.

У травні 2001 року на рівні європейських стандартів завершена реконст­рукція злітної смуги №1 Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", Введена в експлуатацію нова злітно-посадочна смуга довжиною 4000 метри, що по своїх технічних характеристиках відповідає високим вимогам ЦКАО і може приймати усі види повітряних судів без обмежень при будь-яких погодних умовах. Продовжуються роботи з модернізації системи керування рухом у повітряному просторі України.

Урядом України в 2001 році прийнята Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року.

Продовжується реформування авіаційної галузі у таких напрямах:

• створення сильного конкурентоспроможного національного перевізника;

• створення на базі Державного міжнародного аеропорту Бориспіль могутнього вузлового аеропорту;

• передача в комунальну власність державних регіональних аеропортів;

• упровадження на державному рівні механізму лізингу повітряних судів І авіаційної техніки вітчизняними авіакомпаніями, створення Державного лізингового фонду;

• посилення контролю з боку держави за дотриманням безпеки польотів і авіаційної безпеки.

Морський і річковий транспорт

Україна має розвиту портову інфраструктуру: 19 морських портів, з них 3-у Дунайському, 12-у Чорноморському і 4 порти - в Азовському регіоні Із зага­льною перероблювальною спроможністю близько 130 млн. т вантажів у рік. Число причалів морських портів України складає 235 одн., довжина причаль­ного фронту - 38 км. Порти мають 2 млн. кв. м відкритих і 0,5 млн. кв. м за­критих складів, на виконання вантажно-розвантажувальних робіт зайнято 600 портових кранів і 1500 навантажувачів. У 2001 році морськими торговими пор­тами перероблено 89 млн. т вантажів.

У порту Південний завершено будівництво нафтового терміналу, який буде обслуговувати нафтопровід Одеса-Броди для транзиту каспійської нафти в Європу.

На внутрішніх водних шляхах України розташовано 10 річкових портів, що обладнані причалами загальною довжиною 11,5 км, 159 портальними кра­нами, 50 плавучими кранами. Загальна площа складів - 407, 6 тис. кв. м. Перероблювальна спроможність річкових портів більш ніж 7 млн. т вантажів у рік.

Довжина внутрішніх водних шляхів України складає 2370 км, з них з га­рантованими глибинами - 1040 км. Традиційними сферами перевезень річко­вого флоту України є три напрямки - Чорноморсько-Середземноморський, Дунайський, Дніпровський. Найбільша українська акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" має 239 суден загальною вантажопідйомністю 426,5 тис. т. У системі Міністерства транспорту знаходяться шість судноремонтних заводів - Одеський "Україна", Ільїчівський, Азовський, Керченський, КилІйський, Ізма­їльський. Судноремонтні заводі - це 17 плавучих доків, 5500 погонних метрів причалів і пірсів, кількасот критих цехів загальною площею 300 тис. кв.м.

Прийнята і реалізується "Програма стабілізації і розвитку морського і річ­кового транспорту України до 2005 року". З метою відновлення флоту на 2002-2007 роки розроблений інвестиційний проект будівництва десяти морсь­ких суховантажних суден. Загальна вартість проекту складає 65 млн. дол. США. Подальший розвиток водяного транспорту спрямований на:

• створення конкурентоспроможного національного перевізника;

• повне відновлення судноплавства на Дунаї;

• реформування структури керування портами , судноремонтними заво дами, корпоратизацію судноремонтних заводів;

• удосконалення нормативно-правової бази.

Трубопровідний транспорт

Країни Західної та Центральної Європи є значними споживачами природ­них вуглеводнів, але власними ресурсами цих енергоносіїв забезпечені недос­татньо. Україна відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичного ринку Європи нафтою та природним газом.

У той же час основні запаси природного газу та нафти зосереджені в Ро­сійській Федерації, країнах Каспійського регіону та Перської затоки. Сьогодні Україна стала важливим вузлом транзитних передач газу та нафти з Росії та Казахстану на європейський ринок.

Очікуване зростання обсягів споживання країнами Західної та Централь­ної Європи природних вуглеводнів, а також нерівномірність розміщення їх ресурсів робить Україну через зручне географічне розташування та наявність розвинутої мережі газо- та нафтопроводів своєрідним "енергетичним мостом" між країнами-експортерами та країнами-споживачами промислово-розвинутої Європи. Сьогодні в Україні функціонують гарно оснащені підприємства з транспортування нафти і природного газу, їх видобування, включаючи роботи на шельфі Чорного та Азовського морів, 6 потужних нафтопереробних заводів, заводи з виготовлення широкого асортименту труб та обладнання для нафтога­зової промисловості, проектні та науково-дослідні інститути, спеціалізовані будівельні та сервісні організації.

За потужністю українська газотранспортна система посідає друге місце на континенті після російської. Система забезпечує подачу природного газу як внутрішнім споживачам, так і основний обсяг експортних постачань російсь­кого газу до інших європейських країн. За всю Історію експортних і транзит­них постачань природного газу, а це - понад півстоліття, не було жодного ви­падку їх зриву.

Україна є сьогодні не тільки газотранспортним, але і важливим нафтотранспортним "вузлом" на Європейському континенті. Магістральні нафтопроводи забезпечують постачання нафти з Росії та Казахстану до нафтопереробних за­водів України і прокачування її на експорт до країн Центральної та Західної

Європи.

На цей час найбільш перспективним у світі по збільшенню видобутку на­фти та експортному потенціалу є Каспійський регіон. Одним з проектів транс­портування каспійської нафти до України і далі - до інших європейських країн - є проект створення Євро-Азійського нафтотранспортного коридору територією країни.

Перший етап проекту знаходиться в завершальній стадії реалізації. У серп­ні 2001 року завершене будівництво лінійної частини нафтопроводу Одеса - Броди, значними темпами ведуться роботи зі спорудження нафтоперевалочного комплексу в порту "Південний" під Одесою, перша черга якого довершена наприкінці 2001 року. Конкурентоспроможність системи Одеса-Броди ґрунтується на забезпеченні збереження якості каспійської нафти на шляху до спо­живачів - нафтопереробних заводів країн Європи, а також на доволі привабли­вих економічних показниках, у першу чергу, зменшення загального тарифу на транспортування. Подальше розширення системи Одеса-Броди до польських міст Полоцьк та Гданськ забезпечить можливість транспортування нафти з ба­гатих ресурсами вуглеводнів країн каспійського регіону до споживачів у Польщі, Німеччині та інших країнах Північної та Західної Європи. Україна зацікавлена в реалізації взаємовигідних міжнародних проектів, пов'язаних з транзитом нафти та газу, забезпеченням надійності функціонування транзит­них систем та підвищенням безпеки постачання енергоносіїв до Європи. Укра­їна має давні традиції у сфері видобування та використання нафти і природно­го газу. Видобуток нафти розпочався тут ще в XVIII столітті і вже на початку XX століття досяг 2 млн. т на рік, а в 1974 році перевищив 14 млн. т. Промис­ловий видобуток природного газу бере свій початок з 1924 року, а в 70-х роках минулого століття він досяг максимального рівня - 68,7 млрд. м³. 3 території України почались і перші у світі експортні постачання природного газу, які почали здійснюватись до Польщі ще з 1944 року. З 1967 року український газ став експортуватися до Чехословаччини, пізніше - до Австрії. Транзит нафти територією України до Чехословаччини розпочався з 1962 р. Сьогодні частка нафти та газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61%. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ. част­ка якого в енергобалансі за останні роки складає 41 -43%.

Україна належить до країн із дефіцитом власних природних вуглеводне­вих ресурсів, задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 20-25%, у нафті - на 10-12%. У 1991 році споживання газу становило 118,1 млрд. м", І країна посідала 3 місце у світі за рівнем споживання газу, поступаючись тільки США і Росії. За останні 10 років використання природного газу в Україні зменшилось більш ніж на третину І у 2000 році воно склало 73,4 млрд. м³. Споживання нафти та нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалось на рівні 25-29 млн. т.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
3. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
6. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
7. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
8. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
9. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
10. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
11. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
12. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України

Переглядів: 548