Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності

Елементи будови, які утворюють шлях для протікання струму всередині будь-якого реального джерела, мають активний опір, більший за нуль. Цей опір (так заний внутрішній опір) має бути включений до кола, яке відтворює закономірність математичного зв’язку між напругою на затискачах модельованого джерела та струмом крізь ці затискачі, ідентичну аналогічній закономірності для реального джерела. Схему такого кола – “замінника” –називають схемою заміщення реального джерела.

Найпростіші схеми заміщення реального джерела напруги та реального джерела струму зображені відповідно на рис. 1.30,а та рис. 1.30,б. Тут R_Г – внутрішній опір джерела (генератора).

Рис. 1.30

Нехай до реального джерела напруги підключений резистор навантаження R_н (рис. 1.31). Струм у навантаженні обчислюємо як

I=E/(R_Г+R_H),

Рис. 1.31

звідки маємо напругу на навантаженні

Якщо R_Г << R_H, то U_H »E при величинах струму від нуля до досить великих значень, тобто при R_Г << R_H реальне джерело напруги близьке до ідеального.

Зазначимо також, що напруга на затискачах реального джерела напруги за другим законом Кірхгофа дорівнює

U_H=E - I×R_Г,

звідки випливає, що вона менша за ЕРСз причини падіння напруги на внутрішньому опорі джерела R_Г.

Нехай до реального джерела струму підключений опір навантаженняR_Н (рис. 1.32). Нескладно довести, що струм I¢ у навантаженні майже не залежатиме від опору навантаження R_Н, якщо R_Н << R¢_Г.

Рис. 1.32

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	За останньої умови реальне джерело струму близьке до ідеального.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.