• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Недоліки

1. Якщо вмираючий хворий справді не хоче цього.

2. Якщо у близьких не вистачає часу, щоб піклуватися про вмираючого.

Аспекти паліативної допомоги хворим з вірусом імунодефіциту

3. Якщо хворий хоче отримувати парентеральне харчування а патронажної процедурної сестри, яка б у цьому допомогала, не­має.

4. Якщо вдома немає нікого, хто б міг піклуватися про вмира^}

ючого.

5. Якщо доглядальники не матимуть підміни і будуть сильно фізично та духовно стомлюватися без можливості відпочити.

6. Якщо в сім'ї є маленькі діти, за якими теж потрібний до­гляд. Мета загального догляду — створення максимально комфорт­них умов для пацієнта. Медична сестра складає план догляду, у якому враховуються звички й побажання хворого. Хороший до­гляд у паліативній допомозі є важливим психологічним чинни­ком, що впливає на настрій хворого, бажання жити, полегшує] спілкування та взаєморозуміння.

Основною метою постійного догляду є:

• полегшення страждань хворого від болю та інших симпто­мів;

• психологічна допомога хворому; створення системи під­тримки хворого, що допомагає йому жити наскільки можливо ді­яльно;

• психологічна допомога членам сім'ї хворого під час хворо­би й після важкої втрати.

Ці постулати було розроблено активістами сучасного добро­дійного руху, рекомендовано ВООЗ для широкого проведення програм постійного догляду за онкологічними хворими. Для ВІЛ-хворого програма постійного догляду включає ефективний контр­оль болю, що досягається підбиранням адекватної дози ненарко-тичних і наркотичних анальгетиків, які не лише усувають біль, а й зводять до мінімуму їхню побічну дію і не посилюють інші симп­томи хвороби. Програма постійного догляду направлена на запо­бігання соціальній ізоляції онкологічного хворого.

У завдання медичної сестри також входить навчання хворого та його сім'ї правилам лікувального харчування, яке необхідне для зменшення низки симптомів (нудота, блювання, зниження апетиту, закрепи та ін.). Харчування пацієнта в пізніх стадіях ВІЛ пов'язане з низкою труднощів і особливостей. Часто зменшу­ється потреба в їжі та воді. У деяких випадках з'являються пога-

на переносимість їжі і відсутність апетиту (анорексія). Через по­стійні нудоту й блювання хворий може відмовлятися від їжі та води. Якщо виникає проблема вибору між водою і їжою, та пере­вага віддається збереженню вживання рідин. Медична сестра, проводячи харчування таких хворих, повинна керуватися прин­ципами:

— не примушувати хворих їсти, а якщо пацієнт нічого не з'їв,

то просто прибрати тарілку без коментарів;

— їжу подавати малими порціями, годувати тільки тоді, коли пацієнт відчуває голод. Час, коли пацієнт їсть з найбільшим задо­воленням (найчастіше, це сніданок), зробити головною трапезою

дня;

— намагатися частіше пропонувати хворому улюблені страви;

— перед їдою провітрювати приміщення, пропонувати пацієн­тові вмиватися, переодягнутися, якщо зможе, то сісти за стіл.

Захисна ізоляція. Паліативна допомогата догляд у термінальній стадії

Захисна ізоляція забезпечує безпечне оточення для пацієнтів/ клієнтів, які сприйнятливі до інфекції, і може бути належною формою догляду за багатьма пацієнтами, наприклад, за людьми, що страждають на імунодефіцит. Метою захисної ізоляції є про­філактика й лікування інфекції до тих пір, доки не буде усунена

імунодепресія.

Імуносупресію може спричинювати багато чинників, а саме:

• первинна хвороба, як, наприклад, лейкемія, лімфома, СНІД, важке комбіноване імунодефіцитне захворювання;

• вторинна хвороба, така як діабет, яка може ускладнювати

первинне захворювання;

• лікарські засоби, зокрема цитотоксичні препарати й корти­костероїди;

• антимікробна терапія, що викликає зміни в природній мі­кробній флорі людини;

• променева терапія: ступінь імуносупресії залежить від того,

яка частина тіла була піддана лікуванню;

• травми і опіки;

• вік.

Для ухвалення рішення про рівень захисту слід оцінити важ­кість і очікувану тривалість імуносупресії. Зазвичай дотримують таких принципів:

• що тяжче стан імуносупресії, тим вищою є потреба в за­хисті;

• що небезпечнішем є навколишнє середовище, тим більшою мірою слід обмежувати плановану сестринську допомогу.

Ризик інфекції збільшується при порушенні природних за­хисних механізмів людського організму, що відбуваються в ре­зультаті багатьох клінічних процедур. Такі процедури вимагають сестринської допомоги за найвищими стандартами, щоб знизити ризик інфекції, наскільки це можливо. Прикладами цього мо­жуть слугувати:

• шкіра: наприклад, постійні катетери, часта венепункція, пролежні;

• слизова оболонка: виразки порожнини рота;

• порожнини тіла: сечові катетери, інтубаційна трубка.

У деяких пацієнтів/клієнтів ризик інфекції підвищується за рахунок поєднання імуносупресивних чинників. Наприклад, у хворого з лейкемією кісткового мозку, що зазнає трансплантації, може розвинутися реакція «трансплантат проти господаря», що вимагає лікування підвищеними дозами імуносупресорів.

Захисна ізоляція може забезпечуватися за таких умов:

• спеціально організовані відділення, якщо вони є;

• окремі палати в загальному відділенні;

• загальні палати з контрольованими навколишніми умо­вами.

Ізольований сестринський догляд. Принципи

Ізольований сестринський догляд, або ізоляція джерела, озна­чає застосування практичних методів знищення патогенних орга­нізмів і недопущення їхнього поширення. Це може вимагати створення механічних бар'єрів для обмеження поширення пато­генних організмів за межами певної ділянки.

Переважно запобіжні засоби проти перенесення інформації вимагають більше зусиль, більше часу і витрат, ніж аналогічні процедури в звичайних обставинах.

Типи ізольованого сестринського догляду

1. Захисна ізоляція, або зворотний ізольований сестринський догляд, ізоляція джерела для запобігання передачі патогенних мікроорганізмів від інфікованої особи іншим людям. На вирішен­ня питання про ізолювання пацієнта/клієнта впливає наявність можливостей, а також фізичний стан території, на якій здійсню­ватиметься ізоляція.

2. Стан інших пацієнтів і передбачувана тривалість ізоля­ції. При ретельному дотриманні заходів безпеки можна викорис­товувати зону відділення, розташовану на відстані від особливо

уразливих пацієнтів.

Інколи, якщо вже сталося інфікування, спеціально виділений для цієї мети персоналом може здійснювати догляд за групою па­цієнтів, що перебувають разом у невеликій палаті, замість ізоля­ції в інших відділеннях. Це називається груповою ізоляцією. Не-інфіковані пацієнти не повинні допускатися в цю зону, поки не будуть виписані всі інфіковані хворі й не буде проведено дезін­фекцію.

Загальні принципи ізольованого сестринського догляду

Найважливішою для успіху ізольованого сестринського до­гляду є обробка рук і одягу. Для того, щоб такий догляд був ефек­тивним, слід дотримувати декілька загальних принципів. Потріб­но зробити все можливе для того, щоб інструкції були простими для виконання. Необхідно проводити регулярний аналіз і оцінку ситуації для того, щоб встановити, чи продовжує ізольований се­стринський догляд бути найбільш оптимальною формою допо­моги.

Рекомендації стосовно обробки рук. Руки слід мити після пря­мого контакту з пацієнтом або із забрудненими матеріалами, та­кими як іграшки, постільна білизна тощо, а також перед контак­том із пацієнтами. їх слід ретельно висушувати, бажано за допо­могою разових паперових рушників високої якості. Рекомендації щодо захисного одягу Інші запобіжні заходи:

• прибирання;

• особиста гігієна пацієнта;

• обережне поводження із забрудненими предметами та в* ходами;

• постільна білизна;

• кухонне начиння й посуд;

• сеча, кал і блювотні маси. Комунікація. Ефективна комунікація відіграє важливу роль у швидком^-

налагодженні ізольованого сестринського догляду й доведення д відома всіх уражених осіб тих заходів безпеки, яких слід дотримувати.

Чинні накази, інструкції МОЗ України:

1) інструкція з організації роботи лабораторій діагностик ВІЛ-інфекції, 1994 р.;

2) ГОСТ 42-21-2-85 «Стерилізація та дезінфекція виробів медичного призначення»;

3) «Про збір, знезараження та здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас»;

4) «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД» — наказ МОЗ України від 25.05.2000 р. № 120;

5) «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах» — наказ МОЗ України від 10.05.2007 р. №234.

Читайте також:

1. PR-відділ організації: переваги і недоліки
2. Але в реклами є і недоліки.
3. Багатофакторна матриця «Мак-Кінсі», її зміст, способи використання , достоїнства і недоліки.
4. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу, його переваги і недоліки
5. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
6. Виборчі системи: суть, різновиди, переваги та недоліки.
7. Види партнерств, їхні переваги та недоліки.
8. Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
9. ВПРАВА 5. Виправте недоліки в тексті службових документів. Замініть недоречно (на Вашу думку) вжиті професіоналізми загальновживаною лексикою.
10. Достоїнства і недоліки машинних мов
11. Засоби маркетингових комунікацій на сучасному ринку: переваги та недоліки
12. Матриця Бостонской консультаційної групи (БКГ), її зміст, способи використання, переваги і недоліки.

Переглядів: 1388