МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Медичний аспектМедичний аспект паліативної допомоги хворим на СНІД мис низку особливостей. Крім стандартних складових медичного аспекту паліативної допомоги (адекватний догляд, контроль хронічних симптомів, реабілітація — відновлення та підтримка максимальної фізичної форми) особливу увагу приділяють також профілактиці, ранній діагностиці й лікуванню опортуністичних інфекцій (інфекції, що призводять до виникнення тяжких захвО" рювань під час зниженого імунітету) (табл. 7). Потрібно бути готовим не лише контролювати хронічні симптоми, а й адекватно лікувати гострі захворювання, зумовлені опортуністичними інфекціями, а також купірувати побічні ефекти лікування. Слід зазначити, що перебіг опортуністичних інфекцій у хворого на СНІД не має незворотного характеру. Часто при правильно підібраному лікуванні періоди тяжкого стану змінюються періодами відносного здоров'я, коли людина може повернутися до свого звичайного життя, роботи. Таблиця 7 Найпоширеніші ознаки порушення загального стану при симптоматичній ВІЛ-інфекції
Разом з тим, серйозною проблемою є профілактика й лікування туберкульозу (у близько 50 % хворих на СНІД — це основна причина смерті), пневмоцистної пневмонії, діареї й кандидозів. Непередбачуваним є перебіг захворювання при приєднанні гепатиту В, С. У процесі надання паліативної допомоги хворим на СНІД медперсонал неминуче стикається з такими труднощами: наявність у пацієнта комплексу симптомів з непередбачуваним перебігом і широким спектром ускладнень. У цьому разі складно встановити першопричину появи того або іншого симптому й підібрати адекватне лікування. Наступна проблема - потреба в дотриманні балансу між інтенсивною терапією та контролем хронічних симптомів. У зв'язку з цим особливо важливим є питання про припинення інтенсивної терапії. Серйозною проблемою є також проведення протибольової терапії у пацієнтів з уживанням наркотичних речовин в анамнезі. Часто такі пацієнти не отримують адекватного знеболення та бояться розвитку повторного звикання, або пацієнт умисне перебільшує ступінь болю з метою отримати дозу наркотичного анальгетика. Слід відразу визначити, Що в більшості випадків ці побоювання необґрунтовані. Надання паліативної допомоги не заперечує проведення анти-ретровірусної терапії (доступності, необхідності та відсутності протипоказань). У цьому разі з'являється Додаткове завдання — забезпечити необхідні умови проведення терапії та максимально зменшити дію побічних ефектів препаратів. Психологічна підтримка є необхідним елементом допомоги хворим у стадії СНІДу. Люди, що живуть з ВіЛ/СНІДом і постійно переживають прояви стигматизації та Дискримінація з боку оточення, медичних і соціальних працівників. ВІЛ-інфекція сприймається суспільством як «брудна» хвороба маргіналізованих груп (споживачів наркотичних речовин, людей, що надають сексуальні послуги за гроші, представників сексуальних меншин). Значно поширений страх зараження при простому спілкуванні з людьми, що живуть з ВІЛ/СНЇДом. З цієї причини хворі вимушені приховувати свій діагноз, у тому числі й від сім'ї, та в результаті опиняються в ізоляції зі своїми проблемами, страхом перед смертю, що настає, відчуттям безнадійності й провини перед близькими і дітьми. Основні принципи медичної етики: — принцип гуманності, поваги до людської гідності особистості; — принцип поваги моральної автономії особистості; — принцип благодійності; — принцип справедливості. Основні положення медичної етики (за Гіппократом): 1) повага до життя; 2) заборона: не завдати шкоди хворому; 3) повага до особистості хворого; 4) лікарська таємниця; 5) повага до професії. З етичної точки зору у понятті «медична таємниця» наголошено: — по-перше, підтвердження принципу поваги до пацієнта, його людської гідності, законних прав, особливого права на конфіденційність; — по-друге, поширення принципу незавдання шкоди пацієнту в усіх сферах його життєдіяльності, способу життя, його добробуту шляхом розголошення конфіденційної фахової інформації. На жаль, розголошення фахових таємниць часто відбувається через неконтрольовані розмови медиків. Тому вже зі студентських років майбутні медичні працівники повинні привчити себе до особливої моральної дисципліни в поводженні з фаховою інформацією. Це така ж важлива фахова риса, як і наукова підготовка та мануальна техніка. Якщо бути старомодним, то медичний працівник, який допустив розголошення фахової таємниці, — це клятвопорушник. Питання про фахову медичну таємницю не тільки етичне, а й юридичне. У перші десятиліття радянської історії в Україні офіційно насаджувався нігілістичний «курс на знищення лікарської таємниці», але вже в «Основах законодавства про охорону здоров'я», прийнятих ще в 1969 році, була стаття «Лікарська таємниця», де говорилося, що лікарі й інші медичні працівники не мають права розголошувати відомості про хворобу, подробиці інтимного й сімейного життя хворих. Тому необхідно вчитися допомагати повернути надію іншим і собі. Може настати час, і тобі також знадобитися така допомога. І хтось обов'язково буде поруч з тобою, допомагати й підтримувати! СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Гершанович М.Л., Пайкин МД. Симптоматическое лечение при злокачественньїх новообразованиях. — М.: Медицина, 1986.— 288 с. Гнездилов А.В. Авторскаясказкотерапия. — СПб: Речь, 2002.— 134 с. Гнездилов А.В., Губачев Ю.М. Терминальнне состояния и пал-лиативная терапия: Учебно-методическое пособие. — СПб: Б.и., 2000. — 64 с. Гнездилов А.В. Об особенности психического состояния боль-ньіх, вьіписанньїх из онкологической клиники // Проблеми про-филактики нервньїх и психических расстройств. — Л.: Б.и., 1976. — С. 74—76. Гнездилов А.В. Психические изменения у онкологических больннх // Практ. онкология. — 2001. — № 5. Гнездилов А.В. Психогенньїе реакции у онкологических боль-ньіх: Автореф. дис. ... канд. мед наук. — Л., 1984. — 25 с. Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь. — СПб: Речь, 2002.— 162с. Гнездилов А.В. Путь на Голгофу. — СПб: Клинт, 1991.— 136с. Гнездилов А.В., Цейтина Г.П. Некоторьіе социально-психологические вопросьі реабилитации онкологических больньїх // Социально-психологические проблеми реабилитации нервно-психических больньїх. — Л.: Б.и., 1984. — С. 97—100. Гуревич П.С. Жизнь после смерти. — М.: Сов.писатель, 1991. —112с. Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти. — М.: Прогресе, 1990. — 24 с. ИванюшкинАЛ. Страдание как проблема истории философии и медицинской зтики // Вестн. Академии мед. наук СССР. — 1985. — № 5. — С. 56—61. Список літератури Калиновский П. Переход: Последняя болезнь, смерть и после. — М.: Новости, 1991. — 50 с. Кесли Д. Достойно прожить последние дни // Англия. — 1991. — №120. — 62 с. Липтуга М.Е., Полякав И.В., Зеленская Г.М. и др. Паллиативная помощь. — М.: В.и., 2001. — 200 с. Мерта Дж. Умирающий больной: Справочник врача общей практики. — М,: Практика, 1998. — С. 45—51. Московские городские строительньїе нормн. Хосписн. МГСН 4.01—94. — М.: Градо, 1994. — 20 с. Мрачная статистика // Известия. — 22.01.1992. МудиР. Жизнь после жизни: Исследование феномена вьіжи-ваиия после физической смерти. — Л.: Лениздат, 1991. — 91 с. Научньїй отчет МНИЙП: Разработка научньїх обоснований по созданию и проектированию больниц типа «Хоспис» / Ю.В. Со-рокина, С.А. Полишкис, В.М. Аронсон и др. — М.: Б.И., 1992. — 148 с. Новиков ГА., Осипова НА., Прохоров Б.М. и др. Организа-ционно-методологические проблеми зффективного обезболи-вания в паллиативной помощи онкологическим больньїм в Рос-сии // Практ. онкология. — 2001. — № 5. Новиков ГА. Основи паллиативной помощи онкологическим больньїм с хронической болью: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. — М., 1994. — 36 с. Обезболивание при раке и паллиативное лечение: Доклад Ко-митета зкспертов ВОЗ. — М.: Медицина, 1992. — 79 с. Обезболивание при раке. — Женева: Б.и., 1998. — 37 с. Опухолевие боли — позтапная схема // ВОЗ: РЬагтейісит. — 1995. — Уоі. 1. — Р.9—11. Осипова Н., Абузарова Г. Лечение хронической боли у инку-рабельньїх онкологических больньїх в домашних условиях // Врач. — № 4. — С. 110. Осипова НА., Новиков ГА. Паллиативная медицина и реаби-литация. — 1997. — № 1. — С. 31—42. Осипова НА., Новиков ГА., Прохоров В.М. Хронический боле-вой синдром в онкологии. — М.: Медицина, 1998. — С. 56. Плавунов Н.Ф., Миллионщикова В.В. Хоспис и паллиативная помощь // Зкономика здравоохранения. — 1997. — М> 7. — С. 17—22.
Поллетти Р. Специальньїй уход за умирагащими // В<ні мирний форум здравоохранения. — 1984. — Т. 4, М» 4. — С. 28—32. Федорова Г.В., Голева О.П., Краенощекова В.Е. Медицино-кая помощь длительно болеющим с прогностически иеблаго-приятннми заболеваниями // Сов. медицина. — 1989. — № 1. — С. 28—30. ЧаклинА.В., Глебова М.И., Бармина Н.М. Организация онко-логической помощи в СССР. — М.: Медицина, 1976. — 112 с. Шамов НА. Об отношении врача к звтаназии // Казанский мед. журн. — 1981. — Т. 62, № 2. — С. 59—61. Єдльштейн Н.В. Медицина и время. — Таллинн: Валгус, 1990. —С. 246—258. Bisnop Kauistos (Ware). Cio Joytully // The Mystery of Death and Resurrection. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 25—41. Bishop Kalliatos (Ware). Silence in Prayer // The Meaning of He-sychia. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110. Bishop Kallistos (Ware). Silence in Prayer // in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110. Brown R.S. Care of the Dying // Minnesota Medicine. — 1981. — Vol. 64. — N 1, — P. 43—44. Carey DA. Home and nature links highlight hospices // Hospitals. — 1984. — Vol. 58, N 4. — P. 102—105. Cunningham R.S. When enough is enough // Ibid. — 1979. — Vol. 53. — N 13. — P. 63—65. Dictionary of Pastoral Care and Counseling. Eibach U. Kliniken fiir unheilbar kranke und sterbende Mens-chen // Zeitschrift fur Gerontol. — Vol. 13, N. 6. — 1980. — P. 547—551. Goldenberg J. Hospice: to humanize dying // J. Med. — 1978. — Vol. 299, N 7.— P. 546. Hinton J.M. Comparison of places and policies for terminal care // Lancet. — 1979. — P. 29—32. Hockey J. The human encounter with death an anthropological approach // PhD thesis. — University of Durhem, 1986. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|