• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Медичний аспект

Медичний аспект паліативної допомоги хворим на СНІД мис низку особливостей. Крім стандартних складових медичного ас­пекту паліативної допомоги (адекватний догляд, контроль хро­нічних симптомів, реабілітація — відновлення та підтримка мак­симальної фізичної форми) особливу увагу приділяють також профілактиці, ранній діагностиці й лікуванню опортуністичних інфекцій (інфекції, що призводять до виникнення тяжких захвО" рювань під час зниженого імунітету) (табл. 7). Потрібно бути гото­вим не лише контролювати хронічні симптоми, а й адекватно лі­кувати гострі захворювання, зумовлені опортуністичними інфек­ціями, а також купірувати побічні ефекти лікування. Слід зазна­чити, що перебіг опортуністичних інфекцій у хворого на СНІД не має незворотного характеру. Часто при правильно підібраному лі­куванні періоди тяжкого стану змінюються періодами відносного здоров'я, коли людина може повернутися до свого звичайного

життя, роботи.

Таблиця 7

Найпоширеніші ознаки порушення загального стану при симптоматичній ВІЛ-інфекції

Разом з тим, серйозною проблемою є профілактика й лікування туберкульозу (у близько 50 % хворих на СНІД — це основна

причина смерті), пневмоцистної пневмонії, діареї й кандидозів. Непередбачуваним є перебіг захворювання при приєднанні гепа­титу В, С.

У процесі надання паліативної допомоги хворим на СНІД мед­персонал неминуче стикається з такими труднощами: наявність у пацієнта комплексу симптомів з непередбачуваним перебігом і широким спектром ускладнень. У цьому разі складно встановити першопричину появи того або іншого симптому й підібрати адек­ватне лікування. Наступна проблема - потреба в дотриманні ба­лансу між інтенсивною терапією та контролем хронічних симпто­мів. У зв'язку з цим особливо важливим є питання про припинен­ня інтенсивної терапії. Серйозною проблемою є також проведення протибольової терапії у пацієнтів з уживанням наркотичних ре­човин в анамнезі. Часто такі пацієнти не отримують адекватного знеболення та бояться розвитку повторного звикання, або пацієнт умисне перебільшує ступінь болю з метою отримати дозу нарко­тичного анальгетика. Слід відразу визначити, _{Що в} більшості ви­падків ці побоювання необґрунтовані.

Надання паліативної допомоги не заперечує проведення анти-ретровірусної терапії (доступності, необхідності та відсутності протипоказань). У цьому разі з'являється Додаткове завдання — забезпечити необхідні умови проведення терапії та максимально зменшити дію побічних ефектів препаратів.

Психологічна підтримка є необхідним елементом допомоги хворим у стадії СНІДу. Люди, що живуть з ВіЛ/СНІДом і постій­но переживають прояви стигматизації та Дискримінація з боку

оточення, медичних і соціальних працівників. ВІЛ-інфекція сприймається суспільством як «брудна» хвороба маргіналізованих груп (споживачів наркотичних речовин, людей, що надають сексуальні послуги за гроші, представників сексуальних мен­шин).

Значно поширений страх зараження при простому спілкуван­ні з людьми, що живуть з ВІЛ/СНЇДом. З цієї причини хворі ви­мушені приховувати свій діагноз, у тому числі й від сім'ї, та в ре­зультаті опиняються в ізоляції зі своїми проблемами, страхом перед смертю, що настає, відчуттям безнадійності й провини пе­ред близькими і дітьми.

Основні принципи медичної етики:

— принцип гуманності, поваги до людської гідності особи­стості;

— принцип поваги моральної автономії особистості;

— принцип благодійності;

— принцип справедливості.

Основні положення медичної етики (за Гіппократом):

1) повага до життя;

2) заборона: не завдати шкоди хворому;

3) повага до особистості хворого;

4) лікарська таємниця;

5) повага до професії.

З етичної точки зору у понятті «медична таємниця» наголо­шено:

— по-перше, підтвердження принципу поваги до пацієнта, його людської гідності, законних прав, особливого права на конфіденційність;

— по-друге, поширення принципу незавдання шкоди пацієн­ту в усіх сферах його життєдіяльності, способу життя, його добро­буту шляхом розголошення конфіденційної фахової інформації.

На жаль, розголошення фахових таємниць часто відбувається через неконтрольовані розмови медиків. Тому вже зі студент­ських років майбутні медичні працівники повинні привчити себе до особливої моральної дисципліни в поводженні з фаховою інформацією. Це така ж важлива фахова риса, як і наукова під­готовка та мануальна техніка.

Якщо бути старомодним, то медичний працівник, який допус­тив розголошення фахової таємниці, — це клятвопорушник. Пи­тання про фахову медичну таємницю не тільки етичне, а й юри­дичне. У перші десятиліття радянської історії в Україні офіційно насаджувався нігілістичний «курс на знищення лікарської таєм­ниці», але вже в «Основах законодавства про охорону здоров'я», прийнятих ще в 1969 році, була стаття «Лікарська таємниця», де говорилося, що лікарі й інші медичні працівники не мають права розголошувати відомості про хворобу, подробиці інтимного й сімейного життя хворих.

Тому необхідно вчитися допомагати повернути надію іншим і собі. Може настати час, і тобі також знадобитися така допомога. І хтось обов'язково буде поруч з тобою, допомагати й підтриму­вати!

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гершанович М.Л., Пайкин МД. Симптоматическое лечение при злокачественньїх новообразованиях. — М.: Медицина, 1986.— 288 с.

Гнездилов А.В. Авторскаясказкотерапия. — СПб: Речь, 2002.— 134 с.

Гнездилов А.В., Губачев Ю.М. Терминальнне состояния и пал-лиативная терапия: Учебно-методическое пособие. — СПб: Б.и., 2000. — 64 с.

Гнездилов А.В. Об особенности психического состояния боль-ньіх, вьіписанньїх из онкологической клиники // Проблеми про-филактики нервньїх и психических расстройств. — Л.: Б.и., 1976. — С. 74—76.

Гнездилов А.В. Психические изменения у онкологических больннх // Практ. онкология. — 2001. — № 5.

Гнездилов А.В. Психогенньїе реакции у онкологических боль-ньіх: Автореф. дис. ... канд. мед наук. — Л., 1984. — 25 с.

Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь. — СПб: Речь, 2002.— 162с.

Гнездилов А.В. Путь на Голгофу. — СПб: Клинт, 1991.— 136с.

Гнездилов А.В., Цейтина Г.П. Некоторьіе социально-психо­логические вопросьі реабилитации онкологических больньїх // Социально-психологические проблеми реабилитации нервно-психических больньїх. — Л.: Б.и., 1984. — С. 97—100.

Гуревич П.С. Жизнь после смерти. — М.: Сов.писатель, 1991. —112с.

Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти. — М.: Прогресе, 1990. — 24 с.

ИванюшкинАЛ. Страдание как проблема истории философии и медицинской зтики // Вестн. Академии мед. наук СССР. — 1985. — № 5. — С. 56—61. Список літератури

Калиновский П. Переход: Последняя болезнь, смерть и по­сле. — М.: Новости, 1991. — 50 с.

Кесли Д. Достойно прожить последние дни // Англия. — 1991. — №120. — 62 с.

Липтуга М.Е., Полякав И.В., Зеленская Г.М. и др. Паллиа­тивная помощь. — М.: В.и., 2001. — 200 с.

Мерта Дж. Умирающий больной: Справочник врача общей практики. — М,: Практика, 1998. — С. 45—51.

Московские городские строительньїе нормн. Хосписн. МГСН 4.01—94. — М.: Градо, 1994. — 20 с.

Мрачная статистика // Известия. — 22.01.1992.

МудиР. Жизнь после жизни: Исследование феномена вьіжи-ваиия после физической смерти. — Л.: Лениздат, 1991. — 91 с.

Научньїй отчет МНИЙП: Разработка научньїх обоснований по созданию и проектированию больниц типа «Хоспис» / Ю.В. Со-рокина, С.А. Полишкис, В.М. Аронсон и др. — М.: Б.И., 1992. — 148 с.

Новиков ГА., Осипова НА., Прохоров Б.М. и др. Организа-ционно-методологические проблеми зффективного обезболи-вания в паллиативной помощи онкологическим больньїм в Рос-сии // Практ. онкология. — 2001. — № 5.

Новиков ГА. Основи паллиативной помощи онкологиче­ским больньїм с хронической болью: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. — М., 1994. — 36 с.

Обезболивание при раке и паллиативное лечение: Доклад Ко-митета зкспертов ВОЗ. — М.: Медицина, 1992. — 79 с.

Обезболивание при раке. — Женева: Б.и., 1998. — 37 с.

Опухолевие боли — позтапная схема // ВОЗ: РЬагтейісит. — 1995. — Уоі. 1. — Р.9—11.

Осипова Н., Абузарова Г. Лечение хронической боли у инку-рабельньїх онкологических больньїх в домашних условиях // Врач. — № 4. — С. 110.

Осипова НА., Новиков ГА. Паллиативная медицина и реаби-литация. — 1997. — № 1. — С. 31—42.

Осипова НА., Новиков ГА., Прохоров В.М. Хронический боле-вой синдром в онкологии. — М.: Медицина, 1998. — С. 56.

Плавунов Н.Ф., Миллионщикова В.В. Хоспис и паллиативная помощь // Зкономика здравоохранения. — 1997. — М> 7. — С. 17—22.

-І ■

Поллетти Р. Специальньїй уход за умирагащими // В<ні мирний форум здравоохранения. — 1984. — Т. 4, М» 4. — С. 28—32.

Федорова Г.В., Голева О.П., Краенощекова В.Е. Медицино-кая помощь длительно болеющим с прогностически иеблаго-приятннми заболеваниями // Сов. медицина. — 1989. — № 1. — С. 28—30.

ЧаклинА.В., Глебова М.И., Бармина Н.М. Организация онко-логической помощи в СССР. — М.: Медицина, 1976. — 112 с.

Шамов НА. Об отношении врача к звтаназии // Казанский мед. журн. — 1981. — Т. 62, № 2. — С. 59—61.

Єдльштейн Н.В. Медицина и время. — Таллинн: Валгус, 1990. —С. 246—258.

Bisnop Kauistos (Ware). Cio Joytully // The Mystery of Death and Resurrection. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 25—41.

Bishop Kalliatos (Ware). Silence in Prayer // The Meaning of He-sychia. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110.

Bishop Kallistos (Ware). Silence in Prayer // in The Inner King­dom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110.

Brown R.S. Care of the Dying // Minnesota Medicine. — 1981. — Vol. 64. — N 1, — P. 43—44.

Carey DA. Home and nature links highlight hospices // Hospi­tals. — 1984. — Vol. 58, N 4. — P. 102—105.

Cunningham R.S. When enough is enough // Ibid. — 1979. — Vol. 53. — N 13. — P. 63—65.

Dictionary of Pastoral Care and Counseling.

Eibach U. Kliniken fiir unheilbar kranke und sterbende Mens-chen // Zeitschrift fur Gerontol. — Vol. 13, N. 6. — 1980. — P. 547—551.

Goldenberg J. Hospice: to humanize dying // J. Med. — 1978. — Vol. 299, N 7.— P. 546.

Hinton J.M. Comparison of places and policies for terminal care // Lancet. — 1979. — P. 29—32.

Hockey J. The human encounter with death an anthropological approach // PhD thesis. — University of Durhem, 1986.

Читайте також:

1. Антропічний аспект
2. Антропічні аспекти
3. Антропічні аспекти
4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
5. Арганізацыйна-метадычныя аспекты выбару тэмы дыпломнай працы.
6. АРХІВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
7. Аспекти вибору системи складування
8. Аспекти надання невідкладної допомоги
9. Аспекти незалежності аудиторської професії
10. Аспекти незалежності аудиторської професії.
11. Аспекти організаційного порядку
12. Аспекти роботи над зв'язним мовленням

Переглядів: 699