Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру

Інформаційна база автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру складається з таких масивів баз даних:

- класифікатори і кодифікатори;

- актуальні дані;

- ретроспективні дані.

Класифікатори землі проведено згідно зі Стандартною статистичною класифікацією землекористувань Європейської Економічної Комісії (ЄЕК), розробленою Статистичною комісією та ЄЕК ООН, та Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009-96, затвердженою і введеною в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. №441.

Згідно з цією класифікацією виділено сільськогосподарські землі, ліси і лісовкриті землі, забудовані землі і т. д.

Крім того, проведена й класифікація видів економічної діяльності на землях промисловості, землях під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами, на землях, що використовуються в комерційних цілях, землях, громадського призначення, землях, що використовуються для транспорту та зв'язку, а також на землях, що використовуються для технічної інфраструктури. Шифри розділів, секцій, підсекцій, груп, класів, підкласів та опис класифікаційних видів економічної діяльності на землях несільськогосподарського використання наведені в "Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель" (форми №№ 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 р. № 377 і зареєстрованій Міністерством юстиції України 14 грудня 1998 р. за номером 788/ 3228.

Кодування земельно-кадастрових одиниць, якими є земельні ділянки (землеволодіння, землекористування) – це їх нумерація у загальнодержавній системі. Одночасно кодуванню підлягають і суб'єкти права власності, права користування землею. Так, для юридичних осіб при реєстрації їх земельних площ вказується: ідентифікаційний код особи, код ЗКПО, код КОПФ (організаційно-правова форма), код СООГУ (управління), код ОКОНХ (вид економічної діяльності).

Для фізичних осіб (громадян) вказується ідентифікаційний код особи та код в податковій адміністрації. Кодифікації підлягають і такі показники інформаційної системи державного земельного кадастру, як сервітути, обмеження, оренда землі, застава землі та типи земельно-кадастрових документів.

База актуальних даних державного земельного кадастру містить картографічні матеріали, в тому числі цифрові плани, карти та атрибутивні (текстові, табличні) дані. Картографічні матеріали включають: базові плани і карти; тематичні плани і карти; карти районування (зонування) території.

Для забезпечення створення і функціонування АСДЗК, можливостей ефективної обробки інформації та управління нею у відповідній інформаційній системі, підтримки зв'язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами відповідно до вказівки Держкомзему України від 16.02.1998р. №9 "Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру" запроваджується єдина система кадастрової нумерації земельних ділянок.

При цьому під кадастровим номером мається на увазі унікальний, що не повторюється на всій території України, номер, який присвоюється окремій земельній ділянці при її формуванні і зберігається за нею на весь час її існування.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок, забезпечуючи унікальність кадастрового номера кожної ділянки, зручна і гнучка з точки зору процедур комп'ютерної реалізації, а також несе в собі додаткову інформацію щодо географічного положення земельної ділянки в межах адміністративно-територіальних формувань. Кадастрові номери присвоюються всім земельним ділянкам, які перебувають у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

Кадастрова нумерація земельних ділянок є однорідною на всій території України і має таку ієрархічну структуру:

- 1-й рівень – номери областей, міст державного підпорядкування (Київ, Севастополь);

- 2-й рівень – номери адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, а також районів у містах державного підпорядкування;

- 3-й рівень – номери сільських, селищних рад, міст районного підпорядкування або підпорядкованих міськраді, райраді міст, номери районів міст обласного підпорядкування, номери кадастрових зон у містах державного підпорядкування;

- 4-й рівень – номери сільських населених пунктів, кадастрових зон на території сільських, селищних рад, за межами населених пунктів, номери кадастрових кварталів у містах, селищах міського типу;

- 5-й рівень – номер земельної ділянки.

Для зручності побудови і подальшого використання кадастрового номера земельні ділянки в містах, селищах міського типу об'єднуються в кадастрові квартали, які у свою чергу можуть об'єднуватися у великих містах в кадастрові зони. Межі кадастрових кварталів, зон суміщають із зовнішніми межами земельних ділянок, кварталів, які, таким чином, мають точно визначену геодезичну границю.

Базовими картографічними матеріалами для ведення державного земельного кадастру є плани і карти:

- топогеодезичної основи;

- меж адміністративно-територіальних утворень, населених пунктів, кадастрових районів і кварталів;

- меж земельних ділянок власників і користувачів;

- будівель, споруд та інших земельно-кадастрових об'єктів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру	\|	Базовим картографічним матеріалом державного земельного кадастру с також індексні кадастрові карти земель.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.