Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні. Сертифікація та ліцензування в аудиторській діяльності.

Лекція 1. Аудит як форма контролю, його об’єкти і методи

Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є закон України “Про аудиторську діяльність”, Положення “Про сертифікацію аудиторів”, міжнародні (національні) стандарти аудиту.

Згідно з законом України “ Про аудиторську діяльність” Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

На підставі положення “Про сертифікацію аудиторів” Право на отримання сертифіката мають кандидати, які здобули повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту і досвід практичної роботи не менш як три роки поспіль на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста та успішно склали кваліфікаційний іспит. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань.

Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених дисциплін. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіонального відділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:

- заяву за встановленою формою;

- копію диплома, завіреного в установленому порядку;

- копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

- документ про оплату сертифікації.

У разі відсутності хоча б одного з документів із зазначених, чи неналежного їх оформлення заяву до розгляду не приймають.

Аудитори, які працювали за фахом (аудитором) від двох до трьох років або за сумісництвом не менше від трьох років, щороку обов’язково удосконалювали професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України, та щодо яких відсутні підстави, які зазначені в пункті 9.3 Положення “Про сертифікацію аудиторів”, для подовження терміну чинності сертифіката проходять співбесіду в Комісії по сертифікації та підготовці аудиторів Аудиторської палати України або в комісіях з сертифікації аудиторів її регіональних відділень. В разі позитивних результатів співбесіди комісії з сертифікації готують для затвердження рішенням Аудиторської палати України протоколи про продовження терміну чинності сертифіката на наступних п’ять років. При негативних результатах співбесіди комісії з сертифікації призначають складання кваліфікаційного іспиту згідно з Порядком проведення кваліфікаційного іспиту для отримання сертифіката.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит). Проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Згідно закону України Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону. Також замовник зобов’язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Аудиторську діяльність у світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА).

Міжнародні стандарти аудиту можуть застосовуватися у якості національних або використовуватися поряд з національними. Крім цього, МСА використовуються як методична база для створення національних стандартів. У найбільш економічно розвинутих країнах (Канаді, Великобританії, Ірландії, США тощо) застосовують самостійно розроблені та затверджені національні стандарти, які за своїм змістом дуже близькі до МСА і можуть значно відрізнятися від них за формою, а МСА беруться до уваги професійними організаціями.

Залежно від історичних стадій розвитку.

Залежно від історичних стадій розвитку аудиту виділяють три види аудиту: підтверджуючий аудит(перевірка і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітності); системно-орієнтований аудит - аудиторська експертиза на основі аналізу системи внутрішнього контролю. Доведено, що при ефективній системі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна, і необхідність у надто детальній перевірці відпадає; у випадку неефективної системи внутрішнього контролю клієнту надаються рекомендації щодо її поліпшення); аудит, що базується на ризику(концентрація аудиторської роботи у сферах із вищим можливим ризиком, що значно спрощує аудит у сферах із низьким ризиком).

Залежно від типу клієнтів.

Залежно від типу клієнтів аудит поділяється на: загальний аудит (аудит підприємств та їх об’єднань незалежно від організаційно-правових форм та видів власності, організацій та установ); банківський аудит; страховий аудит; аудит бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів.

За об’єктами

За об’єктами аудит у міжнародній практиці поділяють на аудит фінансової звітності, погоджений аудит (аудит на відповідність), та операційний аудит.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями. Зазвичай критеріями є загальноприйняті бухгалтерські принципи, хоча поширена також практика проведення аудиту фінансової звітності на основі наявних грошових коштів або на будь-якій іншій основі, притаманній бухгалтерії, господарської системи, що перевіряється. Фінансова звітність у найзагальнішому випадку включає бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів.

Операційний аудит - це перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки продуктивності й ефективності. По закінченні цього аудиту менеджеру зазвичай видаються рекомендації з удосконалення операцій. Операційний аудит трактується як дослідження господарської системи з точки зору її ефективності й продуктивності. Мета такого аудиту - встановити ефективність і продуктивність тієї чи іншої підсистеми будь-якої господарської системи.

За суб’єктами .

За суб’єктами здійснення аудит поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній і зовнішній аудит може охоплювати всі види аудиту залежно від обраного об’єкта, різниця полягає лише в тому, що внутрішній аудит здійснюється кваліфікованим працівником самого підприємства, а зовнішній - сертифікованим аудитором на договірній основі.

Внутрішній аудит може розглядатися як невід’ємна частина загальної системи управління. Об’єкти перевірки залежать від мети і завдань, поставлених перед аудитом керівництвом підприємства (як правило, це функції системи контролю і обробки інформації). Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам покращити ефективність їхньої роботи. Внутрішні аудитори є залежними і підпорядковані керівництву підприємства, вони перевіряють бухгалтерську інформацію на її достовірність і подають керівництву результати аналізу, оцінки, рекомендації, поради та інформацію про діяльність об’єктів, що ними перевірялися. Внутрішні аудитори не зобов’язані мати сертифікат аудитора. Це може бути фахівець із бухгалтерського обліку, економіст та фахівець з інших економічних спеціальностей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Координація правоохоронної діяльності	\|	Порядок складання листа – пропозиції та листа зобов’язання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.