• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОАГУЛЯЦІЯ

Втрата агрегативної стійкості золів відбувається головним чином за рахунок коагуляції.

Коагуляція – процес злипання колоїдних частинок, утворення більш крупних агрегатів із подальшою втратою колоїдною системою седиментаційної стійкості.

Майже будь-який вплив може викликати коагуляцію термодинамічно нестійких колоїдних систем з рідким дисперсійним середовищем: нагрів, охолодження, електромагнітне опромінення, механічний вплив (перемішування), ультразвук, іонізуюче випромінювання, електричний струм, концентрування розчинів, а іноді, навіть, їх розбавлення, присипання до твердої поверхні, додавання хімічних реагентів, у тому числі – органічних розчинників. Іноді коагуляція є результатом хімічних реакцій, які поволі протікають у золях, це так зване явище старіння колоїдних систем. Всі ці дії різні по своїй природі, або зменшують сили відштовхування, або збільшують сили притягання між колоїдними частинками. Так при нагріванні збільшується кінетична енергія колоїдних частинок, збільшується їх швидкість руху і сили відштовхування вже не можуть стати перепоною агрегуванню міцел.

Особливо сильний вплив виявляють електроліти. Добавка електролітів приводить до зниження електрокінетичного потенціалу, і відповідно, до зменшення сил відштовхування.

Коагуляцію можна спостерігати за збільшенням каламутності системи.

Вивчення коагуляції має велике значення, бо запобігання її в одних умовах і, навпаки, прискорення в інших, має практичне застосування. Найбільша кількість досліджень присвячена коагуляції гідрозолей під дією електролітів.

Експериментально встановлені закономірності при коагуляції електролітів відомі під назвою правил коагуляції.

1. Коагуляцію викликає будь-який електроліт, але помітити її протікання можна лише при досягненні певної концентрації.

Хід коагуляції залежно від концентрації електроліту, що коагулює, можна підрозділити на дві стадії: повільну й швидку.

В області повільної коагуляції швидкість сильно залежить від концентрації (відрізок АВ). У точці В швидкість стає постійною й не залежить від концентрації електроліту – тут значення z - потенціалу дорівнює нулю – початок швидкої коагуляції. Концентрацію електроліту, починаючи з якої швидкість коагуляції залишається постійної, називають порогом швидкої коагуляції.

Рис.26 Залежність швидкості коагуляції від концентрації електроліту

Читайте також:

1. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
3. До фізико-хімічних методів очищення стічних вод нале­жать: коагуляція, сорбція (абсорбція, адсорбція), мембранні методи, іонний, обмінні, електроліз, екстракція.
4. Коагуляція карбідів
5. Поріг коагуляції – це мінімальна концентрація електроліту при перевищенні якої спостерігається коагуляція.
6. СТАБІЛІЗАЦІЯ І КОАГУЛЯЦІЯ ЗОЛІВ»

Переглядів: 1554