Поріг коагуляції – це мінімальна концентрація електроліту при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

Причому до досягнення цієї концентрації коагуляція не спостерігається зовсім, а по досягненні порога має «обвальний», «катастрофічний» характер, призводячи в більшості випадків до швидкого і повного руйнування колоїдної системи. Поріг коагуляції (ПК) прийнято виражати в мілімолях електроліту на 1л скоагульованого золю (ммоль/л):

С_ел •V_ел

ПК = ――――,

V_золю

де С_ел - концентрація електроліту;

V_ел- об’єм електроліту, що витрачається на коагуляцію;

V_золю – об’єм золю.

Величину, зворотну порогу коагуляції, називають коагулюючою здатністю.

КЗ = 1/ ПК

Коагулююча здатність – це об’єм золю, скоагульованого 1 моль електроліту.

2. Коагулюючу дію має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної частинки. Коагулююча здатність іона залежить від його заряду.

Багатозарядні іони викликають коагуляцію при значно менших концентраціях (більш низьких порогах коагуляції), ніж іони з малим зарядом. Якщо прийняти коагулюючу златність однозарядного іона за 1, то коагулююча здатність двозарядного іона буде більшою в декілька десятків разів, а тризарядного в кілька сотень разів.

Правило Шульце-Гарді:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОАГУЛЯЦІЯ	\|	Коагулююча здатність іона тим більша, чим більший його заряд.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.