• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кореляційний і регресійний аналізи статистичного зв’язку соціально-економічних явищ.

Основне завдання кореляційного і регресійного аналізу статистичних даних є виявлення залежності між досліджуваними ознаками у вигляді певної

математичної формули і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної ознаки тісноти взаємозв’язку.

Кореляційний і регресійний методи аналізу розв’язують два основних завдання:

1) визначають з допомогою рівняння регресії аналітичну форму зв’язку

між варіацією ознак «х» і «у»;

2) встановлюють міру тісноти зв’язку між ознаками.

В практиці економіко-статистичних досліджень часто доводиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку, яка виражається за допомогою рівняння регресії.

Рівняння регресії характеризує зміну середнього рівняння результативної ознаки «у» в залежності від зміни факторної ознаки «х».

У випадку лінійної форми зв’язку рівняння регресії має вигляд:

,

де а, b – параметри рівняння:

Для економічної інтерпретації лінійних і нелінійних зв’язків між двома досліджуваними явищами часто використовують розраховані на основі рівнянь регресії коефіцієнти еластичності.

Коефіцієнт еластичностіпоказує, на скільки відсотків змінюється в середньому результативна ознака «у» при зміні факторної ознаки «х» на 1%.

Для лінійної залежності коефіцієнт еластичності визначається за формулою:

Читайте також:

1. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
4. Вибір таких методів навчання, які забезпечують самостійність учнів у дослідженні ними літературних явищ.
5. Види статистичного спостереження.
6. Види статистичного спостереження.
7. Види статистичного спостереження.
8. Виявлення тенденцій розвитку явищ.
9. Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.
10. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
11. Встановлення іншої тривалості відпусток в зв’язку з навчанням.
12. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.

Переглядів: 771