Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.

Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління

Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.

Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.

Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.

Система державного управління повинна враховувати соціально-економічне становище, в якому знаходиться суспільство. Розрізняють наступні види суспільного стану та розвитку: стабільний, кризовий та трансформаційний. На сьогодні суспільний розвиток України перебуває одночасно в стані трансформації (завершення суспільних реформ) та в стані фінансово-економічної кризи, що відповідно й накладає відбиток на ефективність державного управління.

Криза — це переломний етап у функціонуванні будь-якої системи, на якому вона піддається впливу ззовні або зсередини, що вимагає від неї якісно нового реагування. У найбільш загальному виді кризові явища, обумовлені впливом зовнішніх і внутрішніх факторів (невизначеності), класифікуються за наступними основними причинами їхнього виникнення:

• непередбачені події, що раптово настали, у зовнішнім середовищі (зміна політичної ситуації в державі, зміна податкового законодавства й цін, коливання валютного курсу й т.д.);

• зміни відносин суб'єкта керування з його контрагентами;

• зміни всередині суб'єкта керування;

• зміни, що відбуваються завдяки науково-технічному прогресу, результатом чого є формування нових підходів, поглядів і орієнтирів.

Ступінь передбачуваності кризових явищ і ситуацій залежить від факторів, які умовно діляться на дві групи:

• зовнішні фактори, що не залежать від суб'єкта керування (важко піддається оцінці політика держави відносно формування економічної інфраструктури, пріоритети в розподілі державних замовлень і т.п.);

• внутрішні фактори, що залежать від суб'єкта керування (невірно визначені пріоритети стратегії розвитку, відсутність планування, неадекватне управління стосовно нових потреб та вимог, низький рівень кваліфікації кадрів, недостача джерел достовірної інформації, неефективна система мотивації трудової та підприємницької діяльності, що обумовлено нераціональною системою розподілу доходів та ресурсів ін.).

Необхідність запровадження державного антикризового управління суспільством може обумовлена наступними чинниками:

- загостренням політичної кризи як у відносинам з іншими країнами так і внутрішньою політичною нестабільністю;

- соціальним зубожінням населення, що може призвести до опортуністичної поведінки населення, паралічу господарського життя, різкого падіння платоспроможного попиту населення, й відповідно до скорочення споживання, до зниження потреб виробництва;

- настанням економічної кризи, наслідком якої є інфляція, безробіття, диспропорції, банкрутство підприємств тощо;

- техногенними кризами, стихійними лихами та іншими форс мажорними обставинами макроекономічного масштабу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.