• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вплив соціально-економічних чинників на кількість населення.

Автором досліджено вплив соціально-економічних чинників на кількість населення. Встановлена деяка закономірність між смертністю населення України, його середнім віком і матеріальним добробутом (середньомісячна заробітна плата, товарообіг)*. Так, у регіонах, у яких заробітна плата і роздрібний товарообіг вищі від середніх показників, смертність нижча від середньої в Україні. Там, де середній вік населення нижчий від середнього в Україні, велика кількість пенсіонерів і найвищі показники безробіття, смертність значно перевищує середній показник в Україні.

Важливо, що досвід охорони як індивідуального, так і громадського здоров’я свідчить про пріоритетність профілактики над лікуванням. У ХХ столітті в європейських країнах нормативно-правове регулювання профілактичних заходів з охорони здоров’я набуло трьох чітко окреслених напрямів.

По-перше, це підготовка та реалізація соціально-економічних програм, спрямованих на поліпшення умов праці та побуту людей як основних чинників стану здоров’я. Ця найважливіша ланка профілактики в радянський період в Україні наштовхувалась на об’єктивну перепону. Суть її полягала в тому, що працівник, якому платили не більш як 20% від того, що він виробляв, був найдешевшим елементом виробництва. Низький рівень заробітної платні гальмував впровадження нових технологій, оскільки кошти, необхідні для їх впровадження, перевищували заощаджені кошти від низької заробітної плати. Це було причиною низької продуктивності праці. Щоб підняти рентабельність виробництва, скорочувались соціальні витрати, передусім на ту ж профілактику.

В умовах ринкової системи в розвинених країнах світу працівник отримує до 80% того, що він виробляє. Збільшення або заміна працівників за постійного значення інших факторів виробництва призводить до зниження продуктивності праці та додаткових фінансових втрат. Тому профілактика захворювань працівника є економічно вигідною. Отже, економічна суть профілактики захворювань і зміцнення здоров’я працівника відповідає економічним законам виробництва в умовах ринкової економіки.
Чи відбулися кардинальні зрушення в цьому питанні в сучасній ринковій економіці України? Практично ні. Як показують розрахунки, частина ВВП України 2007 року повернулася працівникам у вигляді заробітної платні й пенсій у межах 30%. Особливо невтішні результати у сільському господарстві.

Між тим, ще у XVIII столітті французький енциклопедист і лікар за освітою Франсуа Кене запропонував такий розподіл виробленої сільгосппродукції: 3 + 1 + 1 = 5 . Тобто весь урожай ділиться на 5 рівних частин, які розподіляються між трьома споживачами: селом, державою і промисловістю. Позитивні тенденції у розвитку суспільства забезпечуються лише за умови, коли три продуктивні частини залишаються власністю села, а держава і промисловість використовують по одній. В Україні ж сучасна регулятивна політика держави (вірніше, її повна відсутність) в аграрному секторі призводить до того, що отримані селянами прибутки повністю використовуються для оплати пального, міндобрив, погашення банківських кредитів тощо.

В умовах економічної кризи, обмеженого фінансування система охорони здоров’я потрапила в скрутне становище, особливо це стосується медичної допомоги сільському населенню. Рівень надання медичної допомоги, забезпеченість ліжками, лікарськими засобами на селі суттєво відстають від міста, зруйновані транспортні комунікації, висока вартість проїзду позбавили переважну частину мешканців села можливості своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Слід зазначити, що мешканці сільської місцевості, яких в Україні 33%, звертаються до лікарів значно рідше, ніж жителі міст, хоча закономірності загальної захворюваності ідентичні .

Таким чином, можна виокремити наступні основні чинники, які впливають на кількість населення, це такі як: соціально-економічні, екологічні, медичні, отруєння, зменшення народжуваності та міграційні. Розглянемоїх коротко.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Активний вплив на проблему
11. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
12. Аналіз впливу постачальників

Переглядів: 1124