• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підготовчий етап до оцінки майна.

Для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створюється на базі державного (комунального) майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства, холдингових компаній) під час приватизації (корпоратизації), послідовно здійснюються такі кроки:

1) утворення державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) інвентаризаційної комісії, визначення дати попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складення їх основного переліку та встановлення остаточної дати оцінки;

2) проведення інвентаризаційною комісією попередньої інвентаризації необоротних активів та затвердження її результатів у строк, що не перевищує 15 календарних днів від дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10 календар­них днів до остаточної дати оцінки;

3) складення інвентаризаційною комісією та затвердження державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) основного переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці (перелік необоротних активів №1), у п'ятиденний строк після затвердження результатів попередньої інвентаризації;

4) подання матеріалів попередньої інвентаризації (зведений акт №1 та перелік необоротних активів №1) державному органу приватизації у строк, що не перевищує 26 календарних днів від дати оцінки;

5) вибір державним органом приватизації на конкурентних засадах суб'єкта оціночної діяльності, який здійснюватиме незалежну оцінку необоротних активів, та укладення з ним договору на проведення незалежної оцінки у тритижневий строк, але не пізніше ніж за 5 днів до дати остаточної оцінки;

6) проведення повної інвентаризації інших активів та зобов'язань, складення додаткового переліку необоротних активів за результатами уточнення інвентаризаційною комісією даних попередньої інвентаризації необоротних активів на дату оцінки (перелік необоротних активів №2). Матеріали повної інвентаризації та перелік необоротних активів №2 подаються комісії з приватизації (корпоратизації) для розгляду та ухвалення у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати їх остаточної оцінки;

7) подання схвалених протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації) та затверджених керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) матеріалів повної інвентаризації (зведений акт №2 та перелік необоротних активів №2) державному органу приватизації у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати їх остаточної оцінки. У разі несвоєчасного подання державному органу приватизації переліків необоротних активів підприємства та зведених актів інвентаризації майна і/або складення їх з порушенням вимог зазначені документи повертаються з метою призначення нової дати оцінки;

8) подання підприємством вихідних даних щодо необоротних активів для здійснення незалежної оцінки державному органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) в повному обсязі у строк, що не перевищує 15 календарних днів від дати оцінки.

З метою визначення розміру статутного фонду відкритого акціонер­ного товариства (ВАТ) (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств рибного господарства, під час приватизації на підготовчому етапі здійснюється повна інвентаризація майна в такому порядку:

1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії та визначення дати оцінки;

2) проведення інвентаризаційною комісією повної інвентаризації майна в один етап та подання до комісії з приватизації її результатів;

3) перевірка комісією з приватизації зведеного акта інвентаризації майна та його затвердження державним органом приватизації протягом місяця від визначеної дати оцінки;

4) здійснення аудиторської перевірки у разі прийняття такого рішення державним органом приватизації;

5) підготовка підприємством відомостей та подання їх до комісії з приватизації у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки;

6) складення за результатами повної інвентаризації майна (з урахуванням переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів), передавального балансу підприємства на дату оцінки та подання його разом з аудиторським висновком комісії з приватизації у строк, що не перевищує 45 календарних днів від дати оцінки.

З метою визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, об'єктів незавершеного будівництва та цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, на підготовчому етапі здійснюються:

1) визначення державним органом приватизації дати оцінки та затвердження складу інвентаризаційної комісії;

2) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна в один етап у строк, що не перевищує 15 календарних днів віддати інвентаризації;

3) обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єктів незавершеного будівництва;

4) вибір державним органом приватизації на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності, який буде здійснювати незалежну оцінку у разі прийняття такого рішення, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів віддати інвентаризації;

5) складення і подання підприємством (балансоутримувачем) до державного органу приватизації зведеного акта інвентаризації та передавального балансу за результатами інвентаризації на дату оцінки (у разі прийняття відповідного рішення державним органом приватизації - разом з висновками аудиторської перевірки фі­нансової звітності); а також акта обстеження будівельного майданчика, інвентари­заційних описів;

6) затвердження державним органом приватизації зведеного акта інвентаризації майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати оцінки;

7) підготовка та затвердження державним органом приватизації переліку майна, вартість якого вилучається з вартості цілісного майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати оцінки;

8) подання підприємством (балансоутримувачем) державному органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) вихідних даних щодо індивідуально визначеного майна, цілісного майнового комплексу підприємства, необоротних активів, що приватизуються в складі цілісного майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25 календарних днів віддати оцінки.

У всіх інших випадках, визначених Методикою оцінки майна, інвентаризація майна проводиться у встановленому чинним законодавством порядку з урахуванням таких особливостей:

1) представники державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) до складу інвентаризаційної комісії не включаються;

2) Інвентаризація майна здійснюється в два етапи;

3) відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її членів;

4) за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за встановленою формою, який підписується головою та членами інвента­ризаційної комісії і затверджується керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном);

5) до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують застосування всіх можливих правомірних заходів щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтверджувальними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду, до статутних фондів господарських товариств майна (у тому числі основних засобів), довідка про вибуття необоротних активів за період від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації) або державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час інвентаризації.

Для проведення незалежної оцінки майна суб'єкти оціночної діяльності визначаються державними органами приватизації у таких випадках:

- приватизації (корпоратизації);

- внесення державного або комунального майна до статутних фондів господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних компаній;

- повернення об'єктів приватизації у державну власність.

Вибір суб'єкта оціночної діяльності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна. В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог Методики оцінки майна вибір суб'єкта оціночної діяльності здійснюється замовником такої оцінки самостійно.

Читайте також:

1. А) Мета і об'єкти грошової оцінки
2. Адекватним фізичним критерієм оцінки її впливу на організм люди1
3. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
4. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
5. Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки.
6. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми
7. Ануїтет та його значення для оцінки інвестицій
8. Атестація як особливий метод оцінки персоналу
9. Атестація як система оцінки співробітників.
10. Аудиторський ризик і методи його оцінки
11. Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості
12. Безпека фондового ринку: суть, критерії та індикатори оцінки

Переглядів: 689