• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сумісність груп крові

Сучасні трансфузіологи нараховують декілька тисяч аглютиногенів та декілька сотень сироваткових аглютинінів (система MNSs; P; Kell; Duffy; Kidd і ін.). А тому на сьогодні слід вважати, що ідеальної групової сумісності крові не буває.

При переливанні крові треба пам’ятати про правило Отенберга, згідно з яким аглютинуються еритроцити крові, що вливається (донора), а не хворого, оскільки аглютиніни крові, що вливається, розводяться в крові хворого і не можуть аглютинувати його еритроцити.

Це дозволяє переливати в екстрених випадках не тільки одногрупну кров, але і кров, еритроцити якої не можуть бути аглютиновані сироваткою хворого.

Так, еритроцити першої групи не аглютинуються сироватками всіх груп, а тому кров 0 (І) може бути перелита будь-якому хворому (універсальний донор). Проте слід пам’ятати, що у звичайних умовах можна переливати лише одногрупну кров.

Резус-фактор та методики його визначення

Поняття про резус-фактор

Резус-фактор – це особливий антиген, який вперше був виявлений в еритроцитах мавп породи макаки (Macacus rhesus). Він міститься у 85 % людей, їх кров називають резус-позитивною. У інших 15 % цей фактор відсутній, їхню кров називають резус-негативною. Резус-фактор є досить сильним антигеном. При переливанні резус-позитивної крові людям з резус-негативною кров’ю у них виробляються специфічні резус-антитіла, які викликають резус-конфлікт, посттрансфузійну реакцію; може розвинутись анафілактичний шок. Резус-антитіла виникають у людей з резус-негативною кров’ю протягом життя при імунізації їх резус-фактором людей з резус-позитивною кров’ю. При переливанні крові слід враховувати, що існує декілька типів резус-фактора. Для їх позначення використовують номенклатуру Віннера або Фішера-Рейса ( Rh₀(D), Rh’(С), Rh’’(E), d, c, e). Найбільш поширеним є антиген Д.

При визначенні резус-належності крові необхідно користуватись чинними інструкціями та наявними в розпорядженні антирезусними сироватками, еритроцитами чи моноклональними антитілами. Резус-фактор є спадковим і не залежить від групи крові, статі та інших особливостей людини.

Читайте також:

1. Абсолютний фагоцитоз або елімінуюча здатність крові (ЕЗК) — це кількість фагоцитованих мікробних клітин лейкоцитами 1 мкл крові.
2. Адаптація крові до фізичних навантажень
3. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
4. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
5. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.
6. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
7. В сироватці крові
8. Варіанти групи крові
9. Взаєморозрахунки за цукрові буряки
10. Вид крові Судини
11. ВИЗНАЧЕННЯ В КРОВІ ГЛЮКОЗИ
12. Визначення груп крові. Сумісність крові.

Переглядів: 633