Варіанти групи крові

Методика визначення групи крові

Групу крові можна визначити за допомогою 1) стандартних сироваток, 2) відмитих еритроцитів системи (АВ0), 3) цоліклонів (моноклональних антитіл) А і В.

1) Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток.

Кожна ампула сироватки повинна мати паспорт – етикетку із зазначенням групи крові, номера серії титру; терміну придатності і місця виготовлення.

Використовувати ампули без цих етикеток категорично забороняється.

Всі стандартні сироватки, залежно від групи крові мають своє кольорове маркування:

0(І) – безколірна

А(ІІ) – голуба

В(ІІІ) – червона

АВ (ІV) – жовта.

Відповідне маркування сироваток є на етикетках у вигляді кольорових смужок.

На етикетці 0(І) групи смужок не має

А(ІІ) – дві смужки голубого кольору

В(ІІІ) – три смужки червоного кольору

АВ (ІV) – чотири смужки жовтого кольору

Сироватки необхідно зберігати при температурі +2⁺_-6⁰С. Сироватка повинна бути світлою, прозорою, ампула цілою. Наявність пластівців, осаду, помутніння є ознаками непридатності сироваток. Кожна сироватка має свій титр.

Титр сироватки – це те найбільше її розведення, за якою ще можлива реакція аглютинації.

Чим більше титр – тим надійніша сироватка. Для визначення групи крові бажано користуватись титром не нижче 1:32. Слід пам’ятати, що значному розведенні сироваток реакція аглютинації може не відбуватись. Перші ознаки аглютинації повинні з’являтися не пізніше 30¹. Серія характеризує сироватку виготовлену з крові певної людини. Для визначення групи крові користуються двома серіями стандартних сироваток.

Термін зберігання – 4 місяці. Сироватки із закінченням сироватки із закінченням терміну зберігання 10-12 днів до використання не придатні! Визначення групи крові проводять на спеціальних або звичайних тарілочках. Останні поділяють на 4 квадрати і в напрямку за годинниковою стрілкою позначають сектори групи крові 0(І), А(ІІ), В(ІІІ), АВ(ІV).

Відповідно до кожного сектора тарілки за допомогою піпетки наносять по одній краплі сироватки двох серій. Потім у хворого протирають ваткою, змоченою 96% спиртом, один із пальців і проводять прокол подушечки пальця.

Першу краплю знімають а наступну забирають у стерильний капіляр, або за допомогою різних кутів предметного скла і послідовно вносять до сироваток, розмішуючи їх співвідношення крові до сироваток повинно бути 1:5 або 1:10. Потім похитуючи тарілочкою спостерігають аглютинацію.

Стандартні сироватки	1 крапля	2 крапля	3 крапля	4 крапля	Група крові
α β (0)	-	-	-	-	0(І)
А β	+	-	+	-	А(ІІ)
В α	+	+	-	-	В(ІІІ)
АВ (0)	+	+	+	-	АВ(ІV)

Правило Отенберга - аглютинуються еритроцити крові яка вливається (донора), а не хворого оскільки аглютиніни крові, що вливається розводять в крові хворого і не можуть аглюти. Визначення групи крові проводять у світлому і теплому приміщенні при температури +15-25⁰С, оскільки можлива неспецифічна холодова аглютинація (пан аглютинація) при низькій і ослаблення або затримка агл-ції при високій температурі.

Недопустимий поспішний висновок про групову належність. Заходом реакції необхідно спостерігати не менше 5¹, тому що можливі неточності і затримка аглютинації у хворих особливо з еритроцитами А₂(ІІ) і АВ(ІV) груп крові. Якщо аглютинація не чітка то до краплі суміші сироватки і крові добавляють по одній краплі (фізіологічного) 0.9% натрію хлориду, після чого дають заключення про групову належність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гемотрансфузія – переливання крові.	\|	Методики визначення Rh і резус-антитіл.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.