Морфологія - набряк і нейтрофільна інфільтрація нирок, появою мікроабцесів (апостем).В нирковій мисці і чашечках мутна сеча або гній
Хронічний пієлонефрит
При хронічному процесі виникає склероз, ексудативно-некротичні зміни нирок.В розширених канальцях нефрона накопичується колоїд ("щитоподібна" нирка).
Ускладнення:
1. Карбункул - з'єднання мікроабцесів,
2. Піонефроз - гнійне розплавлення нирки,
3. Паранефрит - запалення жирової капсули,
4. Папілонекроз пірамід.
Наслідки:
Видужання (гостра форма),
Вторинно - зморщена нирка,
Смерть від ускладнень.
Сечокам'яна хвороба
- хронічне захворювання, при якому в ниркових чашечках, мисках і сечоводах утворюються камінці, різні за величиною, структурою і хімічним складом (фосфати, урати, оксалати, карбонати).
Причини:
Якісний склад води і їжі (тверда питна вода з великим вмістом солей кальцію, недостатком у їжі білків, вітамінів групи В, авітаміноз А),
Порушення мінерального обміну (оксалоз, гіперкальціурія),
Запалення сечових шляхів,
Сечовий стаз.
Жаркий і сухий клімат (підвищення внаслідок цього щільності сечі),
Гіперпаратиреоз
Патогенез сечокам'яної хвороби
Камені, перекриваючи шляхи відтоку сечі, викликають розширення, атрофію, запалення і склероз таких відділів сечових шляхів, які розташовані вище перешкоди.
Ускладненням хвороби є приєднання інфекції і розвиток внаслідок цього: а) калькульозного пієлонефриту, б) абсцесу нирки, в) інфікованого гідронефрозу і т.і. У цих випадках обов’язковим симптомом є піурія (наявність гною в сечі).
До складу каменів входять: а) солі щавелевої кислоти (оксалати), б) фосфорної кислоти (фосфати), в) сечової кислоти (урати), в) вуглецевої кислоти (карбонати), г) цистин, ксантин. Частіше склад каменів має змішаний характер.
Ниркова недостатність
- характеризується зниженням клубочкової фільтрації.