Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Хронічний апендицит.

15.1. Хронічний рецидивуючий апендицит –характеризується появою приступів гострого апендициту на фоні неприємних чи больових відчуттів в правій здухвинній ділянці;

15.2. Хронічний резидуальний апендицит –виникає після перенесеної апендикулярної кольки;

15.3. Первинний хронічний апендицит –клінічні симптоми захворювання і морфологічні зміни у відростку розвивалися поступово без ознак приступу гострого апендициту у анамнезі.

15.4. Клінічна картина: незначний біль в правій здухвинній ділянці, який посилюється при фізичних навантаженнях і супроводжується затримкою стільця, відчуттям тяжкості внизу живота.

15.5. Інструментальна діагностика – іригоскопія. Прямі рентгенологічні ознаки хронічного апендициту: повне чи часткове незаповнення відростка контрастом, зміна розмірів і форми відростка, обмежена болючість живота, що співпадає з «тінню» відростка, конкременти у просвіті відростка. Непрямі ознаки: апендикостаз, цекостаз, ілеостаз, зміна форми і обмежена рухомість сліпої кишки.

15.6. Хірургічна тактика:пацієнту рекомендують лапароскопічну, або класичну апендектомію у плановому порядку.

Камінь у жовчному міхурі – це бочка з порохом, якій не вистачає гноту.

В.Арістархов «Короткі лекції з факультетської хірургії»

1. Анатомо-фізіологічні особливості жовчних шляхів і печінки.Печінкова тканина складається з великої кількості дольок, розділених між собою сполучною тканиною, в якій проходять: жовні протоки, гілки ворітної вени, гілки печінкової артерії та нерви. Всі ці елементи обплітають дольку густою сіткою. Гепатоцити в дольці розміщені таким чином, що один їх полюс обернутий до кровоносних судин, а інший – до жовчних капілярів. Відтік жовчі йде в жовчні протоки, які зливаючись, утворюють два основні жовчні протоки – правий і лівий печінкові, що зливаються в воротах печінки і формують загальний жовчний протік, довжиною від 1 до 10 сантиметрів (в середньому 3-7 см) з діаметром 3-7 міліметрів. Від місця впадіння міхурової протоки (сфінктер Лютке) до ДПК формується загальний жовчних протік, або холедох, довжиною, в середньому 5-8 см, діаметром – 5-9 мм. Він поділяється на чотири частини: супрадуоденальну (близько 3 см); ретродуоденальну (близько 1,8 см); панкреатичну (близько 3 см) та інтрамуральну. В головці підшлункової залози загальний жовчний протік зливається з панкреатичним (вірсунговим) протоком, утворює невелику ампулу і відкривається на слизовій ДПК отвором, який має діаметр 3 мм. Ампула має добре виражений м’язовий сфінктер (сфінктер Одді). Крім цього, є ще два сфінктера – один в холедоху, другий – в панкреатичній протоці. Холедох проходить в малому чіпці (гепатодуоденальній зв’язці), формуючи, так звану, “анатомічну двійку”: D – загальна жовчна протока (ductus holedohus); V – вена (розмішена медіально); А – артерія (ще більш медіально). Стінка загальної жовчної протоки має три шари: слизовий, м’язовий і серозний.

2. Етіопатогенез. Факторами ризику утворення конкрементів вважають вік, надли­шок маси тіла, супутні захворювання (цукровий діабет, гіпертонія, ге­мо­літична анемія та ін.), вагітність і пологи. Час­то поєднується з іншими захворюваннями (синдром Saint-а:грижа стравохідного отвору діафрагми, хро­ніч­ний калькульозний холецистит і дивертикульоз товстої кишки).

Сприяючими моментами для утворення конкрементів є порушення об­­міну речовин (в першу чергу, жирового), перенасичення жовчі хо­ле­сте­­рином, розлади функції печінки, запальні процеси в жовч­но­ви­від­них шляхах і застій жовчі. Процес утворення жовчі залежить від стану струк­турних елементів гепатоцитів і їхніх ферментних систем. Деста­бі­лізація колоїдної рівноваги жовчі призводить до випадіння криста­лів і їхньої агрегації. Підвищення екскреції холестерину зумовлює гіпер­хіломікронемія та підвищення концентрації фракцій ліпо­про­теї­дів низької і дуже низької щільності з паралельним зниженням фрак­цій ліпідів високої щільності, що пов'язане з порушенням активності ферментів, які регулюють метаболізм холестерину. Літо­ген­ність жовчі може формуватись за рахунок відносної або абсолютної не­стачі колоїдстабілізуючих компонентів жовчних кислот і фосфо­лі­пі­дів. Збільшення вмісту жовчних кислот в жовчі сприяє утримуванню в розчині великої кількості холестерину в колоїдному стані і попереджує холестериновий літогенез.

Жовчні конкременти поділяють на холестеринові (ос­новним компонентом є холестерин), пігментні (містять білірубін і його полімери), вапнякові (складаються з вуглекислого вапна) та мі­ша­ні.

Холецистит відноситься до досить частих захворювань, складає 5 % від всіх хірургічних захворювань і займає друге місце після гострого апендициту. Жінки хворіють в 4-5 разів частіше, ніж чоловіки. В країнах Азії захворюваність на холецистит серед чоловіків і жінок приблизно однакова. У дітей і в молодих людей переважає некалькульозний (безкам'яний) холецистит, а у людей 40-50 років – калькульозний.


Читайте також:

  1. Гастрит хронічний. Виразкова хвороба шлунка і 12п кишки. Рак шлунка.
  2. Гастрит хронічний. Виразкова хвороба шлунка і 12п кишки. Рак шлунка.
  3. ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ
  4. Гострий гнійний плеврит – це дифузне або обмежене гнійне запалення вісцерельного та паріетального листків плеври, яке призводить до нагромадження гною в плевральній порожнині.
  5. Гострий коліт.
  6. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
  7. ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ
  8. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
  9. Доказом їх ролі в етіології хронічного холециститу.
  10. ПІДГОСТРИЙ ТИРЕОЇДИТ
  11. Рідкісні форми хронічного холециститу.




Переглядів: 855

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ускладнення гострого апендициту. | Хронічний калькульозний холецистит.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.