Центральне місце в комплексі заходів щодо розробки інвестиційного проекту і аналізу його ефективності, займає оцінка майбутніх грошових потоків, що виникають в результаті здійснення інвестицій.
Інвестиційні процеси можна поділити на два в певному сенсі самостійних процеси - створення виробничого або іншого об'єкту, та накопичення капіталу, і послідовне отримання доходу. Ці два процеси можуть протікати послідовно (з розривом між ними, або без нього), або паралельно. Обидва процеси можуть мати різні розподіли (або закономірності зміни) потоків платежів у часі, причому форма розподілу в часі грає дуже важливу роль.
Під грошовим потоком розуміють різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у підприємство (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду.
З точки зору інвестиційного аналізу, грошовий потік обчислюється як різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту.
Існує декілька підходів до визначення грошового потоку за методами його розрахунку.
Традиційний грошовий потік – сума чистого доходу та нарахованої амортизації.
Чистий грошовий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів суб’єкта господарювання за певний період.
Операційний грошовий потік – фактичні надходження, або витрати грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства.
Фінансовий грошовий потік – надходження та витрати грошових коштів, які пов’язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.
Загальний грошовий потік – фактичні чисті грошові кошти, що надходять суб’єкту господарювання, або витрачаються ним протягом певного періоду.
Додатковий грошовий потік – додаткові вигоди чи витрати інвестиційного проекту.