• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У разі незгоди землекористувача з вилученням зе­мельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному корис­туванні, — ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою-восьмою цієї статті, та у ви­падках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами на­селених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначе­них частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Київська, Севастопольська міські державні адмініст­рації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у ( постійному користуванні, в межах їх тери­торій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіа-них громад, які перебувають у постійному користуван для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилуча ються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Земельні ділянки, надані у постійне користування земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок

Особливості вилучення сільськогосподарських земель.

2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

5. Районні державні адміністрації на їх території вивчають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міжрайонного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

У даній статті визначається порядок вилучення зе­мельних ділянок. Головним чином, йдеться про компетенцію відповідних державних органів щодо земель, що вилучають­ся. Перші дві частини присвячені переліку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які можуть вилу­чати земельні ділянки, надані у постійне користування із зе­мель державної та комунальної власності. Такими органами с: Кабінет Міністрів України, Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, обласні та районні державні адміністра­ції, Київська та Севастопольська міські державні адміністра­ції, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради. Вилу­чення земельних ділянок провадиться за згодою землекорис­тувачів. Інші сім частин (за винятком останньої) регулюють питання, пов'язані з компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо вилучення відповідних категорій земель та їх цільового використання.

Органам місцевого самоврядування (сільським, селищним міським радам) надано право вилучати земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, що перебувають у постійному користуванні для всіх потреб. Винятком є лише особливо цінні землі, перелік яких наведений у ст. 150 ЗК України, якщо вони перебувають у власності відповідних територіальних громад. Їх вилучення відбувається з урахуванням вимог зазначеної статті (див. відповідний к ментар).

Верховній Раді АР Крим, обласним та районним радам н дано право вилучати земельні ділянки спільної власності в' повідних територіальних громад, що перебувають у постійн му користуванні, для всіх потреб. У даному випадку йдеть про спільну власність на земельну ділянку територіальних гр мад, суб'єктами яких можуть бути районні та обласні ради.

Районним державним адміністраціям надано право вил чати земельні ділянки державної власності, що знаходятьої на їх території, перебувають у постійному користуванні, в м жах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Вони також мають право вилучати відповідні землі за м жами населених пунктів для визначених у статті цілей, а с ме: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лі вого і водного господарства, крім випадків, визначених п. цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслугову ванням жителів територіальної громади регіону (шкіл, лік рень, підприємств торгівлі тощо).

Обласним державним адміністраціям надано право вилучати земельні ділянки державної власності, що знаходяться на їх території та перебувають у постійному користуванні: а) у межах міст обласного значення для всіх потреб; б) за межам населених пунктів для всіх потреб, за винятком випадків, передбачених пунктами 5 і 9 коментованої статті. Йдеться про те, що обласні державні адміністрації не вправі вилучати земельні ділянки державної власності за межами населених пунктів, якщо їх вилучення входить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Раді міністрів АР Крим надано право вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні: а) у межах міст республіканського (АР Крим) значення для всіх потреб; б) за межами населених пунктів для всіх потреб, за винятком випадків, передбачених пунктами 5 і 9 коментованої статті. Рада міністрів АР Крим не вправі вилучати земельні ділянки державної власності за межами населених пунктів, якщо їх вилучення входить до компетенціі районних державних адміністрацій або Кабінету Міністрів України.

Своєрідною компетенцією щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, наділений Кабінет Міністрів України. Важливим є те, що Кабінету Міністрів України надано право вилучати ті категорії та різновиди земель, які мають особливу цінність для сільськогосподарського та лісогосподарського виробницт­ва або особливо охороняються. Так, зазначений орган вправі вилучати ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гек­тарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоров­чого, рекреаційного призначення, за винятком випадків, ко­ли зазначені категорії та різновиди земель знаходяться в межах сіл, селищ, міст республіканського (АР Крим) значен­ня. Крім того, Кабінет Міністрів України має право вилучати особливо цінні землі у випадках, визначених ст. 150 ЗК Укра­їни (див. відповідний коментар).

Якщо землекористувач, який має право постійного корис­тування земельною ділянкою державної або комунальної вла­сності, не погоджується із вилученням земельної ділянки, органи державної влади та органи місцевого самоврядування вправі звертатися до судових органів для остаточного ви­рішення зазначених питань.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
9. Афінний шифр k-ro порядку.
10. Б- не збуджена ділянка мембрани , на яку діють електричні струми збудженої ділянки. Стрілками показано напрям струмів, кружечками – дійсне переміщення іонів.
11. Бесіда за запитаннями.
12. Бінарне відношення порядку.

Переглядів: 1101